2. Порівняння первинних документів з обліковими записами.
3. Визначення достовірності і правильності оформлення документів.
4. Логічна оцінка даних, які знаходяться в документах.
5. Зустрічна звірка документів ревізійної одиниці з документами, які знаходяться в сторонніх організаціях (або інших підрозділах цієї організації).
6. Контрольне вимірювання виконаних робіт.
7. Інвентаризація ТМЦ, грошових коштів і рахунків.
8. Контрольний запуск сировини у виробництво.
9. Перевірка достовірності операцій за місцями їх здійснення.
З них в обов`язковому порядку здійснюється: вивчення кожної фінансової операції по суті з метою встановлення її законності і доцільності, звірка первин-них документів з обліковими записами, визначення достовірності і правильності оформлення документів, логічна оцінка відомостей, які знаходяться в документах. Якщо ці прийоми формують думку аудитора про можливі помилки або приписки в перевірених документах, аудитор може здійснити:
- контрольний обмір обсягів виконаних робіт (якщо сумніви викликає, наприклад, акт прийомки виконаних робіт);
- інвентаризацію ТМЦ (якщо сумніви викликає інформація про знаход-ження їх на складі або цехах);
- контрольний запуск сировини у виробництво (якщо аудитор на основі вивчення первинних документів робить висновок про наявність виробництва неякісної продукції, завищення (в порівнянні з фактичними) витрат матеріалів і сировини, вказаних в документах);
- зустрічну звірку перевірених документів з іншими, в яких деяка господарська операція відображена прямо або непрямо. Так, кількість продукції, вказаної в прибутковому ордері на надходження ТМЦ на склад, можна звірити з кількістю тарних місць в товаро-транспортній накладній на перевезення вантажів;
перевірку достовірності операцій на місці їх здійснення (якщо сумніви викликає технічна або технологічна можливість виконання операції. Так, якщо в проекті організації робіт для укладкі з/б плит перекриття необхідно використовувати вантажопідйомний механізм довжиною стріли 14м, висотою підйому стріли не менш 6м і вантажопідйомом не менш 3т, але такого механізму в період, коли ці роботи здійснювались, не було в наявності, то у аудитора виникає обгрунтований сумнів щодо достовірності даних, вказаних в акті прийомки виконаних робіт цього періоду);
Слід відмітити, що велику роль в оцінці господарської операції можуть відіграти залучені аудитором спеціалісти: інженери, технологи, будівельники тощо.
Встановивши за допомогою названих процедур контролю достовірну інформацію, яка відноситься до того чи іншого первинного документу (з виборки, яка перевіряється), аудитор проводить розрахунок аудиторського ризику як по даній виборці, так і в цілому по генеральній сукупності документів і рахунків.
При перевірці надійності системи бухгалтерського обліку аудитор також повинен звернути увагу на наявність червоного сторно. Воно не обов`язково є свідченням помилки або порушення, але, встановив, що дана бухгалтерська операція зустрічається в якомусь реєстрі багато раз, аудитор повинен звернути особливу увагу на такий документ.
При перевірці первинних документів аудитор повинен звертати увагу на їх достовірність. Доцільно з метою співставлення взяти зразок оригіналу підписів у осіб, які мають право завізувати ту чи іншу операцію, яка відображається в первинних документах. Крім того аудитор повинен перевіряти обгрунтованість виправлень.
Для знаходження підчисток або застосування хімічних засобів з метою виправлення першопочаткових даних, відображених в первинних документах, необхідно розглянути поверхню документа при сильному джерелі світла або при криво спадаючому світлі. Після виявлення таких порушень аудитор бере письмове пояснення з особи, яка складала даний документ, а при необхідності - направляє його на експертизу.
2.2 Аудит загальних фінансових результатів діяльності підприємства
Кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства - це балансовий прибуток або збиток, які є алгебраїчною сумою результатів від реалізації продукції, робіт і послуг, іншої реалізації, доходів і витрат позареалізаційних операцій тощо.
Фінансові результати діяльності підприємства характеризують також показники виручки (валового доходу) від реалізації продукції, податку на добавлену вартість (ПДВ) .
Виручка від реалізації продукції характеризує завершення виробничого циклу на підприємстві, повернення авансованих на виробництво коштів підприємства у грошову готівку і початок нового витку в обігу коштів. Після вирахування із виручки від реалізації продукції суми ПДВ і витрат на вироб-ництво реалізованої продукції будемо мати чистий результат (прибуток або збиток) від реалізації.
Показники фінансових результатів характеризують абсолютну ефек-тивність господарювання на підприємстві. Разом з абсолютною оцінкою розраховують також відносні показники ефективності господарювання - показники рентабельності. Відношення балансового прибутку до середньої вартості основних засобів і обігових коштів визначає загальну рентабельність.
Рентабельність виробництва продукції розраховується як відношення прибутку від реалізації продукції до виручки від реалізації продукції. Роз-раховують також інші показники рентабельності, змінюючи чисельник і займенник загальної формули розрахунку рентабельності у вигляді відношення прибутку до затрат (або ресурсів), або до різних показників продукції.
В умовах ринкової економіки основу економічного розвитку підприємства становить прибуток. Показник прибутку став важливим для оцінки виробничої і фінансової діяльності підприємства як самостійного товаровиробника. Прибуток є основним показником ефективності роботи підприємства, джерелом його діяльності. Зростання прибутку створює фінансову основу для самофінан-сування, здійснення розширеного відтворення і задоволення зростаючих со-ціальних і матеріальних потреб трудових колективів. За рахунок прибутку виконуються також зобов`язання підприємства перед бюджетом, банками та іншими контрагентами. Тому при аудиті прибутку вивчаються як фактори формування, так і розподілу його.
Завданнями аудиту фінансових результатів є: оцінка динаміки показників формування прибутку, обгрунтованості фактичної величини утворення і розподілу прибутку; виявлення впливу різних факторів на величину прибутку; оцінка можливих резервів подальшого зростання прибутку на основі оптимізації обсягів виробництва і витрат.
Аудит фінансових результатів включає кілька положень:
1.Визначення прибутку від реалізації товарної продукції (робіт, послуг). Прибуток від реалізації продукції та іншої реалізації визначається як різниця між виручкою від реалізації у діючих цінах без ПДВ і затратами на виробництво і реалізацію продукції та матеріальних цінностей. До собівартості продукції при визначенні прибутку відносять: матеріальні витрати, амортизаційні відра-хування, витрати на оплату праці, включаючи преміювання не лише робітників, але і керівників, спеціалістів та інших службовців за виробничі результати (витрати на оплату праці нормуються по мірі зростання обсягу виробництва або інших показників діяльності підприємства), відрахування на державне соціальне страхування, відрахування по обов`язковому медичному страхуванню, платежі по обов`язковому страхуванню майна, плата по процентах за короткострокові кредити банку (крім процентів за прострочені позики), витрати по всіх видах ремонту та інші витрати на виробництво та реалізацію продукції.
До собівартості продукції не включаються такі виплати у грошово-натуральній формі: матеріальна допомога, виплати за підсумками роботи за рік, оплата додаткових відпусток, що надаються рішенням трудового колективу,
розмір яких не передбачений законодавством, одноразові допомоги праців-никам, які виходять на пенсію, доходи (дивіденди, проценти), що сплачуються по акціях трудового колективу і внесках членів трудового колективу у майно підприємства, а також інші виплати, які проводяться за рахунок прибутку, що залишився у розпорядженні підприємства.
2.Визначення суми балансового прибутку. Балансовий прибуток - це сума прибутку від реалізації продукції та іншої реалізації й доходів від позареаліза-ційних операцій, зменшена на суму витрат по цих операціях. До складу цих доходів (витрат) від позареалізаційних операцій включаються: доходи, отримані від участі в спільних підприємствах, від здавання майна в аренду, дивіденди по акціях, облігаціях та інших цінних паперах, які належать підприємству, суми, одержані у вигляді економічних санкцій і відшкодування збитків, інші витрати і доходи від операцій, що безпосередньо не пов`язані з виробництвом і реалі-зацією продукції.
При цьому суми, що внесені до бюджету у вигляді санкцій відповідно до законодавства, відносяться за рахунок прибутку, що залишився у розпорядженні підприємства. До зазначених санкцій належать внески до бюджету прибутку, одержаного в результаті порушення державної дисципліни цін, недотримання стандартів і технічних умов, штрафів у розмірі незаконно отриманого прибутку, а також суми фінансових санкцій, утриманих податковими службами, суми пені за несвоєчасну сплату платежів до бюджету та інші види санкцій.
Ключевим питанням на цьому етапі є визначення показників, що характеризують формування загальної суми балансового прибутку. Аудитор перш за все має оцінити вплив прогресивних факторів формування прибутку - зниження собівартості продукції, підвищення якості і поліпшення асортименту продукції. Також треба виявити фактори, які не є заслугою підприємства - завищення цін, тарифів, порушення встановлених стандартів тощо.
3.Визначення величини балансового прибутку, якій підлягає оподат-куванню. Балансовий прибуток при цьому корегується таким чином: