КУРСОВА РОБОТА
На тему :
“Закінчення досудового слідства складанням обвинувального висновку”
ПЛАН :
ВСТУП
1. ПІДСТАВИ ТА ФОРМИ ЗАКІНЧЕННЯ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА
2.СКЛАДАННЯ ОБВИНУВАЛЬНОГО ВИСНОВКУ ТА НАПРАВЛЕННЯ СПРАВИ ДО СУДУ
3. ПОНЯТТЯ ТА ОСНОВНІ РИСИ ОБВИНУВАЛЬНОГО ВИСНОВКУ
4. ЗНАЧЕННЯ ОБВИНУВАЛЬНОГО ВИСНОВКУ
5. СТРУКТУРА ОБВИНУВАЛЬНОГО ВИСНОВКУ
6. ВИМОГИ ДО ОБВИНУВАЛЬНОГО ВИСНОВКУ
7. ДІЇ ПРОКУРОРА ПО СПРАВІ, ЯКА НАДІЙШЛА ЙОМУ З ОБВИНУВАЛЬНИМ ВИСНОВКОМ
ВИСНОВОК
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
Вступ
Необхідною умовою реалізації конституційного принципу законності (п.1 ч. 3 ст. 129 Конституції України) в кримінальному судочинстві і здійсненні поставлених перед ним завдань є правильне встановлення фактичних обставин справи з метою досягнення об’єктивної істини. Попереднє розслідування являє собою процесуальну діяльність органів дізнання, слідства, прокуратури щодо виявлення, закріплення й оцінки доказів з метою розкриття злочинів і викриття осіб, що їх заподіяли, тобто воно й покликано практично здійснювати зазначений принцип. Це - друга стадія українського кримінального процесу, яка слідує за порушенням кримінальної справи та передує виданню обвинуваченого до суду або закриттю справи. Необхідність існування цієї стадії у кримінальному процесі на відміну від процесу цивільного зумовлена ступенем суспільної небезпеки діянь, що переслідуються у кримінальному порядку та необхідністю практично гарантувати додержання вимог законності та принципів Конституції і кримінального закону.
3 квітня цього року Верховна Рада України прийняла Закон України “Про внесення змін в Кримінально-процесуальний кодекс України (відносно приведення положень Кодексу до відповідності з Конституцією)”. Після чого при обчисленні строків тримання під вартою враховується час ознайомлення обвинуваченого та його захисника з матеріалами кримінальної справи. Крім того, матеріали розслідування кримінальної справи повинні бути пред’явлені обвинуваченому та його захиснику не пізніше ніж за 10 діб закінчення основного строку тримання під вартою та не пізніше ніж за місяць до закінчення кінцевого строку тримання під вартою, а якщо цього часу не вистачить для ознайомлення з ними, строк може бути продовжено, але не більше ніж на два місяці. Продовжити строк може суддя апеляційного суду за поданням слідчого, яке повинно бути погоджене з Генеральним прокурором України або його заступником, а також за поданням самого Генпрокурора або його заступника. Закон набуває сили через 90 днів після його офіційного опублікування.
Досудове слідство — основна форма розслідування злочинів, яка застосовується в більшості кримінальних справ ( ст. 111, 112 КПК). Воно повинно бути закінчене протягом двох місяців. У цей строк входить час з моменту порушення справи до направлення її прокуророві з обвинувальним висновком чи постановою про передачу справи до суду для розгляду питання про застосування примусових заходів медичного характеру або до закриття чи зупинення провадження у справі.
Строк попереднього слідства може бути продовжено районним, міським та прирівняним до них прокурором до трьох місяців, прокурором Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, Севастополя і прирівняним до них прокурором або їхніми заступниками – до шести місяців. Надалі продовжувати строк попереднього слідства можуть лише Генеральний прокурор України або його заступники (ч. 1 ст. 120 КПК).
Якщо справа повернута судом для провадження додаткового слідства, його строк встановлюється в межах одного місяця. Подальше подовження строку слідства в цих справах здійснюється на загальних підставах (ч. 4 ст. 120 КПК).
1. ПІДСТАВИ ТА ФОРМИ ЗАКІНЧЕННЯ ЗАКІНЧЕННЯ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА
Досудове слідство закінчується тоді, коли вирішені всі його задачі: усебічно, повно й об'єктивно досліджені всі обставини, що входять у предмет доказування; встановлена об'єктивна істина в справі; виявлені й усунуті причини й умови, що сприяли здійсненню громадян і юридичних осіб, відшкодуванню злочинів; прийняті міри до захисту прав і законних інтересів матеріального і морального збитку; забезпечене правильне застосування закону.
Встановлення об'єктивної істини — основа правильного підсумкового рішення слідчого в справі. Тому закінченню розслідування і передує оцінка всієї сукупності зібраних доказів по кримінальній справі. Умовою правильності висновків тут служить процесуальна самостійність слідчого, дотримання основних принципів доказувального права.
Визнати досудове слідство закінченим — значить визнати, що немає необхідності проведення яких-небудь ще слідчих чи інших процесуальних дій, спрямованих на збирання, перевірку і дослідження доказів: усі необхідні докази для ухвалення підсумкового рішення зібрані, перевірені, досліджені і належним чином оцінені.
Досудове слідство закінчується:
— складанням обвинувального висновку і направленням справи для віддання обвинувачуваного суду;
— припиненням кримінальної справи;
— винесенням постанови про напрямок справи в суд для рішення питання про застосування примусових мір медичного характеру.[1]
2.СКЛАДАННЯ ОБВИНУВАЛЬНОГО ВИСНОВКУ ТА НАПРАВЛЕННЯ СПРАВИ ДО СУДУ
У більшості випадків досудове слідство закінчується складанням обвинувального висновку й передачею справи через прокурора до суду. Для забезпечення прав і законних інтересів усіх учасників процесу закон зобов'язує слідчого, перш ніж приступити до складання обвинувального висновку, виконати ряд процесуальних дій.
Визнавши досудове слідство в справі, яка підлягає направленню для віддання обвинуваченого до суду, закінченим, слідчий повідомляє про це потерпілого, цивільного відповідача або їхніх представників і роз’яснює їм їхнє право ознайомитися з матеріалами справи; про це слідчий складає відповідний протокол або додає до справи копію письмового повідомлення. У разі письмового або усного клопотання зазначених осіб про ознайомлення їх з матеріалами справи слідчий повинен надати цим особам та їхнім представникам можливість ознайомитися з ними. Зазначені особи мають право робити виписки зі справи й заявляти клопотання про доповнення слідства. Оголошення про закінчення слідства і пред'явлення матеріалів справи для ознайомлення оформляються протоколом (ст. 217 КПК).
Після того, як слідчий ознайомив потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача зі справою, він оголошує обвинуваченому, що слідство в його справі закінчено й він має право на ознайомлення з усіма матеріалами справи як особисто, так і з допомогою захисника, а також може заявити клопотання про доповнення досудового слідства. Якщо обвинувачений не виявив бажання мати захисника, йому пред'являються для ознайомлення всі матеріали справи.
Під час ознайомлення з ними обвинувачений вправі робити виписки з матеріалів справи й порушувати клопотання. Про те, що обвинуваченому оголошено про закінчення слідства і що йому пред'явлено матеріали для ознайомлення зазначається в протоколі.
Слідчий зобов'язаний роз'яснити обвинуваченому право заявити клопотання про розгляд його справи в суді першої інстанції одноособово суддею чи колегіально судом у складі трьох осіб у випадках, передбачених законом (ч.1 ст. 218КПК).
Якщо в справі бере участь захисник, слідчий надає можливість ознайомитися з усіма матеріалами справи й захисникові, про що складає окремий протокол. При цьому пред`явлення матеріалів справи має бути відкладено до явки захисника, але не більше як на три дні.
У разі неможливості для обраного обвинувачем захисника з'явитися в цей строк слідчий має право запропонувати обвинуваченому запросити іншого захисника або забезпечує йому захисника. Обов'язок забезпечити участь захисника в такому випадку покладається на керівника адвокатського об'єднання за місцем провадження справи.
Оплата праці захисника у випадку, коли він брав участь у досудовому слідстві або судовому розгляді за призначенням та у разі звільнення підозрюваного, обвинуваченого й підсудного від оплати юридичної допомоги через їхню малозабезпеченість, проводиться за рахунок державного бюджету у розмірі 1 мінімальної заробітної плати за повний робочий день (лист Міністерства юстиції і Міністерства фінансів України №12-90-162 від 1 березня 1996 р.). Відшкодування витрат в таких випадках може бути покладено на засудженого (ст. 47КПК).
Матеріали досудового слідства пред`являються для ознайомлення підшитими й пронумерованими. Обвинуваченого й захисника не можна обмежувати в часі, потрібному їм, щоб ознайомитися з усіма матеріалами справи. Однак, якщо обвинувачений і його захисник явно намагатимуться затягнути закінчення справи, слідчий вправі своєю мотивованою постановою визначити певний строк для ознайомлення з матеріалами справи. Така постанова підлягає затвердженню прокурором (ч. 5 ст. 218 КПК).
Після виконання вказаних вище дій і розв'язання клопотань, заявлених під час ознайомлення з матеріалами справи, слідчий cкладає обвинувальний висновок.
3.ПОНЯТТЯ ТА ОСНОВНІ РИСИ ОБВИНУВАЛЬНОГО ВИСНОВКУ
Обвинувальний висновок — підсумковий процесуальний документ досудового слідства, у якому викладається сутність обвинувачення і його підстави (докази); дається юридична оцінка дій обвинуваченого (кваліфікація); визначаються межі наступного судового розгляду і передумови винесення вироку.[2]
Обвинувальний висновок являє собою унікальний юридичний документ, у якому дається офіційна оцінка дій обвинуваченого і здійснюється публічний аналіз зібраних у справі доказів, публічно визначаються юридично значимі елементи об'єктивної істини, встановленої в справі. Він служить найважливішим гарантом захисту прав і законних інтересів обвинуваченого і всіх інших учасників процесу, гарантом правосуддя, служить юридичним фактом, що істотно розвиває процесуальні правовідносини. Судовий розгляд по кримінальній справі здійснюється тільки в рамках обвинувачення, а суд не може вийти за рамки обвинувального висновку і своїм рішенням погіршити положення обвинуваченого.