— регіональними управліннями НБУ, виходячи з прогнозних
розрахунків установ банків із урахуванням даних про склад фонду
оплати праці в цілому по республіці, області.
Розрахований регіональними управліннями НБУ прогнозний фонд оплати праці звіряється з обсягом фонду, який передбачено прогнозним балансом грошових доходів і витрат населення.
Для визначення прогнозного обсягу видатків готівки з кас банків на заробітну плату та інші види оплати праці установи банків:
— віднімають від загальної суми фонду заробітної плати під
приємств, організацій та установ, що розташовані на території
району, міста, області, республіки, суми безготівкових переказів та
утримань;
— додають суму податків, що утримуються під час виплати до
помоги за тимчасовою непрацездатністю, і суму депонованої заро
бітної плати.
До одержаної суми видатків готівки на виплату заробітної плати (разом з премією) додають видатки на інші види оплати праці, що не входять у фонд заробітної плати. Крім того, вносять корективи на виплату заробітної плати за вихідні дні за строками, що припадають на інші квартали.
Під час складання прогнозних розрахунків касових оборотів за іншими статтями надходжень і видатків установами банків використовується динаміка фактичних касових оборотів з урахуванням можливих змін як за джерелами надходжень, так і видатків.
Установи НБУ розподіл квартальних прогнозів касових оборотів за місяцями проводять з урахуванням:
— кількості днів кожного місяця та інших особливостей;
— можливих змін за місяцями обсягу роздрібного товарооборо
ту, коштів, що надходять на заробітну плату, закупівлю сільського
сподарської продукції і продуктів її перероблення (залежно від се
зонності роботи окремих галузей промисловості, сільського
господарства, будівництва, впливу свят тощо);
— строків сплати населенням податків, зборів та інших плате
жів; часу масових відпусток робітників і службовців.
Квартальні прогнози касових оборотів Національного банку України в цілому по країні, Автономній Республіці Крим, областях і місту Києву із щомісячним розподілом доводяться до регіональних управлінь НБУ, останні — до комерційних банків.
Важливим документом для прогнозування обсягів готівки є звіт про касові обороти банків. Звіт складається за даними бухгалтерського обліку надходжень і видатків готівки, який ведеться в касових журналах з показанням символів звіту на підставі оголошень на внесення готівки, чеків, прибуткових та видаткових касових ордерів.
Символи визначаються за вказаним у кожному прибутковому касовому документі джерелом надходження готівки, наприклад виторг, квартирна плата, повернення заробітної плати тощо. Символи звіту за видатками визначаються за цільовим призначенням грошових сум, що вказуються клієнтами на звороті грошових чеків.
Для складання звіту про касові обороти установ банків ведеться відомість обліку касових оборотів за формою № 747 — згідно з номенклатурою місячного звіту з підсумками за групами статей. Відомість обліку касових оборотів заповнюється щодня на підставі даних групування записів у касових журналах за надходженням і видатками за символами звіту.
Звіти про касові обороти складають усі установи банків, які здійснюють касове обслуговування підприємств, організацій, установ і населення. Безкасові комерційні банки такі звіти складають лише за позабалансовими символами. Звіт подається до відповідної установи банку, яка здійснює касові операції з їхньою клієнтурою для включення до звітності за Ф.747,748.
В останній робочий день місяця складається звіт про касові обороти за місяць згідно з формою №748 за даними відомості обліку касових оборотів форми № 747 і на підставі таблиці динаміки показників форми № 748.
Наведений вище порядок здійснення прогнозних розрахунків касових оборотів має ряд недоліків і потребує подальшого вдосконалення в умовах поглиблення ринкових відносин та введення національної валюти — гривні.
Удосконалення порядку складання прогнозів емісії готівки має здійснюватися за такими напрямами:
— підвищення ролі аналізу динаміки показників готівкового обі
гу в ув'язуванні з показниками, що характеризують економічний
стан країни;
— підвищення відповідальності регіональних управлінь за об
грунтування прогнозних розрахунків готівкової емісії, що пов'язано
з розширенням їхніх повноважень і самостійності у питаннях управ
ління готівковим обігом у регіоні;
— надання прав регіональним управлінням НБУ та комерційним
банкам визначати перелік показників, які їм необхідно одержувати
від клієнтів для здійснення прогнозних розрахунків готівкової емісії.
Введення в дію Банкнотно-монетного двору та Фабрики банкнотного паперу створило умови для завершення повного циклу створення національної валюти: від її друкування до використання в обігу. Тому прогнозні розрахунки готівкового обігу мають включати не тільки розрахунок емісії на прогнозований період, а й розрахунок загальної потреби у випуску банкнот за номіналами, тобто завдання Банкнотно-монетному двору, яке складається з урахуванням потреби на покриття емісії готівки та на заміщення зношених банкнот усіх номіналів.
Національний банк України визначає склад банкнот за номіналами на підставі аналізу звітності покупюрного складу готівкового обігу у ретроспективному періоді з урахуванням можливих змін у показниках економічного розвитку країни, насамперед у рівні спо-
Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» організацію інкасації грошей та перевезення цінностей покладено на Національний банк України.
У період існування Радянського Союзу й однорівневої банківської системи функції з інкасації грошей та перевезення цінностей виконувала аналогічна структура Держбанку. Після проголошення в 1991 р. Україною незалежності і створення Національного банку України служба інкасації грошей та перевезення цінностей стала одним із його функціональних і територіальних підрозділів.
Нині у структурі всіх регіональних управлінь Національного банку України та республіканського банку Криму функціонують відділи інкасації та перевезення цінностей. У 320 найбільших районах при відділах і філіях комерційних банків організовані дільниці інкасації та перевезення цінностей відповідних регіональних управлінь Національного банку України.
Загальна чисельність апарату інкасації Національного банку України становить 3,9 тис. осіб, кількість маршрутів із підкріплення готівкою і вивезення залишків — 853 од. На перевезенні цінностей зайнято 1841 од. автотранспорту, в тому числі для перевезення значних обсягів готівки використовується 76 од. автотранспорту великовантажних броньованих автомобілів. Інкасується до 60 % усієї грошової маси, яка надходить до кас банків.
Служба інкасації та перевезення цінностей має професійно підготовлений персонал. Працівники служби інкасації в повному обсязі забезпечені сучасною автоматичною і напівавтоматичною зброєю, засобами індивідуального захисту й оперативного радіозв'язку ультракороткохвильового діапазону.
Сучасний стан інкасації дає можливість Національному банку України:
1) проводити єдину державну політику у галузі грошового обігу через зміцнення грошової одиниці;
2) оперативно забезпечувати інкасацію грошового виторгу, який надходить до кас торговельних та побутових підприємств, установ і організацій усіх форм власності, за умови охоплення всієї їхньої мережі без поділу на економічно вигідні та невигідні;
3) повністю забезпечувати потреби Національного банку України та його установ у перевезеннях усіх видів цінностей, включаючи вивіз зношених грошей та тих, що вилучено з обігу, а також надавати
послуги комерційним банкам щодо перевезення цінностей;
4) забезпечувати надійну схоронність цінностей під час їх перевезення та інкасації (всі працівники служби інкасації і перевезення цінностей, що безпосередньо виконують цю роботу, є матеріально відповідальними особами);
5) оперативно перевозити значні обсяги цінностей під час проведення державою: грошової реформи, організаційних заходів при упровадженні в обіг цінних паперів (сертифікатів, векселів, облігацій тощо), інших масштабних фінансових заходів;
6) забезпечувати найнижчий рівень витрат під час перевезення та інкасації однієї умовної тисячі цінностей, який досягається завдяки: високому рівню раціоналізації інкасації і перевезень цінностей; вдалому поєднанню аналітичного центру в особі управління перевезення цінностей та організації інкасації Національного банку України і його технічних виконавців у особі підрозділів інкасації та перевезення цінностей; низькій питомій вазі адмінперсоналу; централізованому технічному обслуговуванню; наявності раціонально складеної схеми використання спеціального автотранспорту (зайнятого на основних маршрутах та чергового, в разі виходу з ладу основного); забезпеченню максимального завантаження точками інкасації на одну одиницю автотранспорту.
Зазначені та інші фактори обумовлюють можливість установлення низьких тарифів на послуги з інкасації та перевезення цінностей.
За всієї значущості служби інкасації та перевезення цінностей її перебування у структурі Національного банку України викликає певні зауваження.
По-перше, служба інкасації та перевезення цінностей надає послуги суб'єктам господарювання тільки на платній основі, порушуючи таким чином Закон України «Про банки і банківську діяльність», яким Національному банку України забороняється комерційна діяльність.