В іншій казці анімус з'являється спочатку в образі старого, що пізніше перетворюється в юнака, що є способом повідомити нам, що старий - батьківський образ - це тільки тимчасовий аспект анімуса і що під цією маскою ховається юнак. Більш яскравий приклад ізолюючого впливу анімуса дає казка, у якій батько в буквальному значенні замикає свою прекрасну дочку в кам'яну скриню. Згодом бідний юнак звільняє її з ув'язнення, і вони разом рятуються втечею.
У туркменській казці "Чарівний кінь" батько віддає свою дочку девові, злому духу, в обмін за відповідь на загадку. У балканській казці "Дівчина і вампір" юнак, що є насправді вампіром, обманом відвозить дівчину і поміщає її в могилу на цвинтарі. Вона тікає через підземний хід у ліс і молить Бога про яку-небудь скриню, у якій вона могла б сховатися. Для того щоб стати недосяжною для вампіра, дівчині доводиться спробувати всі незручності перебування в цілком закупореному просторі для того щоб, по суті, захистити себе від анімуса.
Загрозливий вплив анімуса й жіночу захисну реакцію на нього звичайно важко розділити, так тісно вони злиті, і це зайвий раз нагадує нам про двоїстий характер, що носить діяльність анімуса. Анімус здатний або перетворювати жінку в паралізовану у своїх діях прибиту істоту, або, навпаки, робити її дуже агресивною. Жінки чи стають чоловікоподібними і самовпевненими, чи, навпаки, демонструють у своєму поводженні схильність до неуважності, що робить їх чарівно жіночними, але трохи схожими на сомнамбулу; а вся справа в тім, що такі жінки у ці хвилини подорожують з анімусом-коханцем, цілком занурюючись під його впливом у мрії наяву, що навряд чи усвідомлюють.
Якщо повернутися до вищезгаданої казки, то принц, що там з'являється, відкриває скриню з дівчиною, яка нудиться в ній, випускає її на волю, і вони женяться. Образи наглухо запечатаної коробки і кам'яної скрині покликані передати стан відрізаності від життя, одержимої анімусом жінки. На противагу цьому, якщо ви володієте агресивним анімусом і намагаєтеся поводитися невимушено, то саме анімусу завжди належить вирішальна роль у ваших діях. Однак деякі жінки не хочуть бути агресивними і надто вимогливими, а в результаті не дають виходу своєму анімусу. Вони просто не знають, що робити з анімусом, і тому, щоб уникнути можливих ускладнень з ним, воліють бути підкреслено ввічливими і вкрай стриманими у своїх проявах, замикаючись у собі і стаючи в якомусь розумінні ув'язненими власноруч. Такий стан речей теж не можна вважати нормальним, але він виникає з протидії жінки своєму анімусу.
В історичному плані, анімус - подібно анімі - має дохристиянський вигляд. Дроздоборід - одне з імен Вотана, також як і "Конебород".
У казці про Короля Дроздоборода справа зрушується з мертвої точки, коли виведений із себе батько вирішує видати свою дочку за першого бідняка, що трапився. У варіантах цієї казки дівчину може, наприклад, полонити прекрасний спів злиденного співака за вікном, а в скандинавській паралелі героїню зачаровує вид золоченої прядки в руках жебрака. Іншими словами, анімус володіє для героїні цих казок чарівною і притягальною силою.
Прядіння пряжі має відношення до прийняття бажаного за дійсне. Вотан-володар бажань, що виражає саму суть такого роду магічного мислення. Порівн.: "Бажання обертає колеса думки". Як прядка, так і саме прядіння належні Вотану, і не випадково в одній казці дівчина змушена прясти, щоб матеріально підтримати свого чоловіка. Анімус, таким чином, опанував її власне жіночою активністю. Небезпека, що ховається в анімусі, що бере на себе власне жіночу активність, полягає в тім, що це приводить до втрати жінкою здатності мислити реально. Наслідком цього є млявість і апатія, що опановують нею, тому, замість того щоб думати, вона ліниво "пряде" свої мрії і розмотує нитку її бажання, фантазій, або ще гірше - плете змови й інтриги. Дочка короля в "Дроздобороді" занурена саме в такого роду несвідому діяльність.
Інша роль, у якій може виступати анімус, - це роль бідного слуги. З несподіваною відвагою, яку він проявляє, ми зіштовхуємося в одній сибірській казці.
Жила самотня жінка, у якої нікого не було, крім її слуги. Батько жінки, від якого їй дістався слуга, помер, і слуга став непокірним. Проте, коли їй потрібно було пошити собі шубу, він погодився піти й убити для цього ведмедя. Після того як він справився з цим завданням, жінка стала давати йому все важчі й важчі доручення, але щораз слуга справлявся з ними. І виявилося, що, хоча слуга і виглядав бідним, насправді він був дуже багатий.
Анімус робить вигляд бідної людини і найчастіше нічим не виявляє великих скарбів, що маються в його розпорядженні. Виступаючи в ролі бідняка – жебрака, він змушує жінку повірити, що й у неї самої нічого немає. Це - покарання за упередження проти несвідомого, а саме збідніння свідомого життя, що переростає в звичку критикувати інших і самого себе.
Одружившись з принцесою, скрипаль "випадково" розповідає їй про багатство Дроздоборода, і принцеса гірко шкодує, що у свій час відмовила йому. Випробувати каяття через те, що у свій час не удалося зробити, дуже характерно для жінки, що знаходиться у владі анімуса. Оплакування того, що могло б бути, але упущено нами, - це сурогат почуття провини. На відміну від справжнього почуття провини, таке оплакування безплідне. Ми вдаємося у відчай через те, що наші надії цілком розбилися, а значить і життя, у цілому, не удалася.
На початку її сімейного життя принцеса не здатна виконувати роботу господині, і в цьому можна бачити ще один симптом впливу анімуса, про що свідчать звичайно апатичність, інертність і тьмяний, застиглий погляд, що з'являється в жінки. Іноді це виглядає як прояв чистої жіночої пасивності, однак треба врахувати, що жінка в такому, що нагадує транс, стані не сприйнятлива - вона є під впливом інертності анімуса, і воістину на цей час "укладена в кам'яну скриню".
Живучи з чоловіком у халупі, принцеса змушена займатися прибиранням будинку, а крім того, плести кошики для продажу, що принижує її і підсилює в ній почуття своєї неповноцінності. Для того щоб стримати зарозумілу амбіційність жінки, анімус нерідко примушує її вести спосіб життя, що набагато нижче її реальних можливостей. У результаті, якщо вона не здатна пристосуватися до того, що не збігається з її високими ідеалами, то в повному розпачі занурюється в яку-небудь прозаїчну діяльність. Приклад такого мислення, що оперує крайностями: "Якщо я не можу вийти заміж за Бога, я вийду заміж за останнього жебрака". У той же самий час безмежна гордість, що підживлює подібний напрям думок, нікуди не зникає, підігрівається таємними мріями про славу і популярність. У такий спосіб смиренність і гордовитість взаємно переплетені.
Занурення жінки в яку-небудь прозаїчну діяльність - це теж свого роду компенсація, яка повинна переконати її знову стати жіночною. Тиск анімуса може мати різні наслідки: він може, зокрема, зробити жінку жіночної в більш глибокому змісті, однак за умови, що вона допускає сам факт власної одержимості анімусом і щось робить для того, щоб знайти застосування його енергії у реальному житті. Якщо вона знаходить для нього поле діяльності - почавши, скажімо, виконувати яку-небудь чоловічу роботу - то це може дати роботу анімусу й одночасно сприяти пожвавленню її емоційного життя і поверненню до власне жіночої діяльності. Найгірший випадок, коли жінка є власницею могутнього анімуса і саме в силу цієї причини нічого не робить, щоб зжити його; у результаті вона буквально скована у своєму внутрішнім житті думками анімуса, і хоча вона може ретельно уникати будь-якої роботи, яка нагадує чоловічу, жіночності їй від цього не додається, скоріше - навпаки.
Оскільки принцеса не могла справитися з жодною з доручених їй робіт, чоловік посилає її торгувати глиняними горщиками на ринку. Усякого роду посуд є жіночим символом, і принцесу, таким чином, примушують продавати свою жіночність за низькою ціною - надто дешево й оптом. Чим сильніше жінка одержима анімусом, тим більше вона відчуває себе відокремленою від чоловіків якоюсь невидимою стіною і тим болісніше для неї спроби установити з ними дружні стосунки. І хоча вона може одержувати визначену компенсацію, беручи на себе ініціативу в любовних справах, але ні справжньої любові, ні дійсної пристрасті в подібних стосунках бути не може. Якби вона дійсно, мала гарний контакт із чоловіками, то для неї не було би необхідності бути такий підкреслено самовпевненій. Вона засвоїла цю манеру поводження завдяки неясному усвідомленню того, що щось не так у її стосунках з чоловіками, і робить наполегливі спроби відшкодувати те, що було утрачено внаслідок нав'язаного їй анімусом відчуження від чоловіків. Однак це непомітно приводить її до нової катастрофи. Нова атака з боку анімуса неминуче повинна бути, і в нашій казці так і відбувається: п'яний гусар вщент розбиває всі її горщики. Витівка гусара символізує собою грубий емоційний спалах. Шалений, некерований анімус розносить усе вщент, ясно даючи зрозуміти, що подібна публічна демонстрація її жіночої природи не спрацьовує.
Життя з чоловіком-жебраком приводить, крім усього іншого, і до її цілковитого приниження. Це відбувається, коли дівчина намагається хоча б краєчком ока помилуватися на розкіш королівського двору, що святкує весілля Дроздоборода. Підглядання через дверну щілину вказує, згідно з "І Цзин" (Книга Змін), на те, що має місце занадто вузький і занадто суб'єктивний погляд на речі. При такій зашореності погляду ми не здатні побачити те, чим дійсно володіємо. Неповноцінність жінки, яка думає, що вона повинна захоплюватися іншими і відчувати до них таємну заздрість, полягає в тім, що вона не здатна оцінити свої дійсні достоїнства.
Постійно почуваючи себе голодною, вона охоче підбирає недоїдки, які кидали їй слуги, і отут, на її сором, її жадібність і незначимість виявляються виставлені на загальний огляд - у той момент, коли їжа починає вивалюватися з її кишень на підлогу. Вона готова одержувати життєво необхідне на будь-яких умовах і не може припустити, що воно належить їй по праву. Королівська дочка, що підбирає недоїдки, кидані їй слугами? Більшої ганьби важко собі уявити. І вона, дійсно, у цей момент і нехтує собою, але приниження в даному випадку - це саме те, що необхідно, тому що, як ми побачимо далі, героїня після цього усвідомлює, що вона, зрештою, королівська дочка. І тільки тоді їй відкривається, що Дроздобород, про втрату якого вона шкодувала, - це в дійсності її чоловік.