Реферат на тему:
ЧЕМЕРИЦЯ ЛОБЕЛІЙОВА,
ЧЕМЕРНИК ЧЕРВОНУВАТИЙ,
ЧЕРЕДА ТРИРОЗДІЛЬНА
ЧЕМЕРИЦЯ ЛОБЕЛІЙОВА
(гірська чемериця, тарганник, чемерика,
чемерниця, черкес, чимiр)
Veratrum lobelianum
Багаторiчна трав'яниста з товстим коротким кореневищем рослина родини лiлiйних. Стебло грубе, пряме, цилiндричне, порожнисте, до 200 см заввишки, при основi оточене рештками старих листкiв, у верхнiй частинi й у суцвiттi пухнасте. Листки великi, спiрально розмiщенi, численнi, цiлокраї, верхнi - ланцетнi, загостренi. Квiтки полiгамнi, зiбранi в пiрамiдальну волоть; оцвiтина проста, жовтувато-зелена. Цвiте у червнi - липнi. Плід - яйцеподібно-тригранна коробочка.
Росте в Карпатах на вологих лiсистих луках та по чагарниках.
Використовують кореневище з корiннями. Заготовляють восени пiсля вiдмирання надземної частини рослини.
Корiння i кореневище мiстять алкалоїди, дубильнi речовини, смоли, цукри, пiгменти.
Алкалоїди чемерицi лобелієвої - гермiн, гермерин, вератрозин, вератрин, вератрамiн, протоверин, протовератрин. Смертельна доза 1 г свiжої рослини. Кардiотоксична доза настоянки чемериці - 20 мл. При загальній дії на організм алкалоїди чемериці збуджують, а потім пригнічують соматичний і вегетативний відділи нервової системи, збільшують силу скорочень серцевого м'яза, сповільнють ритм серця, посилюють скорочення м'язів кишечника.
Зовнiшньо - настоянку чемериці (1:100, на горiлцi настоювати 12 днiв, процiдити) використовують для розтирання суглобiв, м'язiв при артритах, мiозитах, невралгiї.
Симптоми отруєння: неприємнi вiдчуття в ротi, носi, стравоходi, кашель, головний бiль, нудота, слинотеча, блювання, болi в животi, пронос, головокружiння, погіршення роботи серця, зниження артерiального тиску (великi дози можуть пiдвищувати артерiальний тиск), пiдвищення тонусу скелетних м'язiв, порушення зору.
Лiкування: промивання шлунка 2% розчином натрiю гiдрокарбонату разом із активованим вугiллям або 0,2% розчин танiну, сольовi послаблюючi, при болях вводять пiд шкiру промедол 1% - 1 мл, для нормалiзацiї дiяльностi серцево-судинної i нервової системи вводять під шкіру розчин кофеїну натрiю бензоат 10%-1 мл, розчин камфори олiйний 20%-2 мл. Внутрішньовенно вводять розчини глюкози 5 % - 500 мл (капельно), і кальцiю хлорид 10% - 10 мл. При брадикардiї - розчин атропiну сульфат пiд шкiру 0,1% - 1 мл. При низькому артерiальному-тиску розчин норадреналіну гідротартрат 0,2% - 1 мл, мезатону 1% - 1 мл. При підвищеному артеріальному тиску вводять адреноблокатори.
ЧЕМЕРНИК ЧЕРВОНУВАТИЙ
(гуньор, шпинс)
Helleborus purpuracens
Багаторічна трав'яниста рослина родини жовтецевих, з товстим, коротким, косоростучим кореневищем, яке несе численні придаткові корені. Надземна частина складається з 2 - 4 товстих шкірястих прикореневих листків - темно-зелених, розміщених на довгих черешках. Квітки від 1 до 4 розпукуються на невисокій стрілці. Вони мають 5 великих забарвлених віночкоподібних чашолистків, а пелюстки віночка перетворені в трубчасті нектарники. Тичинок багато; маточок 3 - 10. Плід - збірна листянка. У чемерника червонуватого листкова пластинка пальчасто розсічена на 5 - 7 часток, кожна з яких в свою чергу розсічена на 2 - 3 частки другого порядку. Квітки у чемерника брудно-фіолетові, з темними жилками, а всередині - жовтувато-пурпурні. Цвіте чемерник у квітні.
Росте в листяних лісах, головним чином на схилах гір.
Заготовляють кореневища; їх викопують після осипання насіння.
Кореневища чемерника містять глікозиди (гелебригенін, гелеборин, гелебореїн, гельборсид, корельборин - подібні строфантину); рамнозу, глюкозу, стероїди, сапоніни, ефірні олії.
Наукова назва роду походить від грецьких слів hellein, що в перекладі означає "убивати", та bora - "їжа". Така назва зумовлена отруйністю чемерників, які містять у собі глікозиди. Велика кількість їх занадто збуджує серце, порушуючи ритмічність роботи окремих частин його, що може призвести до смерті. З давніх-давен у Європі відомі властивості чемерників. Про них згадується в багатьох легендах. В одній з давньогрецьких легенд говориться про те, що в царя Протея була красуня донька, яка страждала психічним розладом. Взявся вилікувати її чемерником один пастух, котрий тривалий час спостерігав дію цієї рослини на худобі. Так, з часів давньої Греції і через усе середньовіччя пройшла віра в цілющу силу чемерника для лікування психічних захворювань. У наш час справді виявлено, що в невеликих дозах чемерник діє заспокійливо на центральну нервову систему. В гомеопатії препарати чемерника знайшли широке застосування при різних захворюваннях організму, нормалізує обмін речовин та функції інших органів і систем.
В похмурі часи середньовіччя, коли в Європі особливо були поширені різноманітні забобони, вважалося, що чемерник надійно оберігає людину від усякої нечистої сили, відьом, вовкулаків та чаклування. Ще порівняно недавно в Англії садили чемерники біля самих дверей житла, щоб злі духи не могли переступити через поріг.
Основна дія чемерника - кардіотонічна; місцево анестезуюча. Глікозиди чемерника володіють значною кардіотонічною активністю, яка перевершує майже у 10 разів активність глікозидів наперстянки. По характеру своєї дії вони більш близькі до глікозидів строфанта.
Гомеопатична медицина використовує порошок кореневища чемерника для очищення організму, при тиреотоксикозі, фіброміомі матки, захворюваннях шлунково-кишкового тракту, печінки, жовчновивідних шляхів, простатиті, ожирінні.
Застосовують при серцевій недостатності як і препарати наперстянки. Внутрішньо - настій (1:300) приймати по 1 ст ложці тричі на день.
Симптоми отруєння: подібні до отруєння рослинами, які містять серцеві глікозиди (наперстянка і інші).
Лікування: призначають засоби такі само, як і при отруєнні серцевими глікозидами.
ЧЕРЕДА ТРИРОЗДІЛЬНА
(блохи циганські, дідові вуші, дзябран, купчак болотний,
купчак дикий, причепа, ріжки козі, собачi реп'яхи, собачки,
стрiлки, туриця, циганські вуші, чорнобривець болотяний)
Bidens tripartita
Однорiчна трав'яниста рослина родини айстрових. Стебло прямостояче, супротивно розгалужене, до 100 см заввишки, голе. Листки супротивнi, короткочерешковi, трироздiльнi. Квiтки зiбранi в прямостоячi або пониклi, поодинокi на кiнцях стебел та гiлок кошики, оточенi дзвоникоподібною дворядною обгорткою; зовнiшнi обгортки зеленi, внутрiшнi - червонуватi, з ясно-плiвчастим краєм. Усi квiтки в кошику трубчастi, двостатевi, жовто-коричневi. Цвiте у липнi - вереснi. Плід - сiм'янка з зазубреними щетинками.
Росте як бур'ян у вологих мiсцях, на болотах.
Для виготовлення галенових препаратiв збирають траву в перiод бутонiзацiї рослини.
Трава череди трироздільної мiстить флавоноїди (лютеолiн, бутеїн, сульфуретин), дубильнi речовини, червоний флобафен, вітаміни (А, С), кумарини (скополетин, умбелiферон), амiни, гiркоти, мiкро- та макроелементи.
Настiй трави череди трироздільної проявляє бактерицидну, жовчогiнні, сечогiнні, протиалергiчні, протизапальні, ранозагоювальні властивостi. Настоянка череди трироздільної має гіпотензивний, седативний, спазмолiтичний ефект.
Галенові препарати череди трироздільної застосовують при атеросклерозi, гiпертонiчнiй хворобi, бронхiті, дiатезi, гепатитi, холангiтi, холециститi, нейродермiтi, скрофульозi, подагрi, аритмії, неврозі, виразках, гнiйних ранах.
Внутрiшньо - настiй трави (15 г на 400 мл окропу) приймати по 2 ст ложки 4 рази на день.
Зовнiшньо - вiдвар трави череди трироздільної (30 г на 1 л окропу) додають до ванни (для купання дітей при діатезі). Галенові препарати череди трироздільної застосовують для обмивання та примочки при дерматитах, гнійних ранах, опіках, екземі, для миття волосся при лусці.