Смекни!
smekni.com

Електрорефлексопунктура при лікуванні діарей у телят (стр. 6 из 8)

Лічильну камеру покривають покривним склом І притирають його до появи радужних кілець. Взяту і розведену в меланкері кров пере­міщують, видаляють на папір або вату перші 3-4 краплі, а слідуючу краплю підводять під покривне скло камери. Знову перевіряють камеру на наявність райдужних кілець, чекають 2-Зхв, поки еритроцити осядуті і поміщають камеру на предметний столик мікроскопа. Під малим збільшенням знаходять камеру, перевіряють рівномірність розприділення еритроцитів, після чого ставлять об'єктив на "40" і рахують.

Еритроцити рахують у 5 "великих" квадратах (або "80"малих). Для підрахунку беруть 4 квадрати, які розміщені по кутах, і один, який розміщений в центрі сітки, або рахують у квадратах, розміщених по діагоналі.

Щоб уникнути повторного підрахунку одного і того ж еритро­циту, дотримуються слідуючої методики: підрахунок починають з "малого" квадрата, розміщеного в лівому верхньому куті "великого" квадрата, далі по черзі рахують еритроцити, розміщені в ІІ, ІІІ, ІV квад­ратах верхнього ряду, після чого переходять до другого ряду, по­чинаючи рахувати справа наліво, міняючи з кожним рядом напрям.

При підрахунку еритроцитів в кожному "малому" квадраті, рахують еритроцити вільно лежачі в середині квадрата І до отриманої кіль­кості додають еритроцити, що прилягають до лівої і верхньої лінії квадратів. Клітини, які доторкуються правої і нижньої лінії відносяться до близлежачих квадратів.

При вираховуванні кількості еритроцитів в 1 мл крові, користуються слідуючою формулою:

Х - кількість еритроцитів в 1мл крові,

П - сума еритроцитів в 5 "великих" квадратів,

4000 - число, яке виходить Із 1/4000 – об’єм "малого" квадрата,

У - ступінь розведення крові,

80 - кількість підрахованих еритроцитів в "малих" квадратах.
При розведенні крові 1:200, для підрахунку еритроцитів в 1 мл
крові, до суми еритроцитів, підрахованих у "великих" квадратах, при­писують 4 нулі справа, а при розведенні крові 1:100 - множать на 500.

У здорових тварин кількість еритроцитів в 1мкл крові слідуючи:

Збільшення кількості еритроцитів в крові-еритроцитоз (поліцитемія, поліглобулія).

Зменшення кількості еритроцитів-еритроцитопенія(олігоцитемія).


Підрахунок лейкоцитів .

Методика. Підрахунок лейкоцитів в крові сільськогосподарських тварин.

Лейкоцитарний меланжер являє собою капіляр з поділками 0,5 та 1. Над ампулою - мітка II. В середині ампули знаходиться скляна біла кулька.

Отриману шляхом вколювання краплю крові набирають у меланжер
до мітки 0,5 (розведення 1:20)або до мітки І(розведення 1:10)1 на­смоктують до мітки II 1% або 2% розчин оцтової кислоти, підфарбова­ної метиленовою синькою (рідина Тюрка) оцтова кислота розчиняє еритроцити, а фарба фарбує ядра і робить їх більш помітними. Далі затис­
кають капіляр між пальцями і струшують протягом 5 хв.

При наповненні меланжерів потрібно слідкувати, щоб під час на всмоктування крові або розчиненої рідини в капіляр не попали пухирці повітря і щоб кров і розчинна рідина бралися строго до відпо­відної мітки.

Техніка зарядки лічильної камери така ж сама, як і при підра­хунку кількості еритроцитів.

Підрахунок проводять під мікроскопом при об’єктивах і в оку­лярі 15 в 50 або 100 "великих" квадратах. По кутах сітки беруть 25 "великих" квадратів, або рахують по ряду, в кожному ряді по 25 "вели­ких" квадратів.

Для підрахунку кількості лейкоцитів користуються формулою:

Х - кількість еритроцитів в 1мл крові,

П - сума еритроцитів в 5 "великих" квадратів,

4000-обернена величина об¢єму “малого квадрата”

У - ступінь розведення крові,

800(1600)- кількість підрахованих "малих" квадратів,

4000- обернена величина об’єму "малого" квадрата.

Фізіологічний - при вагітності, у новонароджених (в перші дні після народження),після прийому корму (харчотравний), після важкої фізичної роботи (міогенний).

Медикаментозний - після парентерального введення тваринам білкових препаратів, вакцин, сироваток, алкалоїдїв, ефірних масел.

Патологічний - при захворюваннях септичного і інфекційного характерному, при лейкозах.

Зменшення кількості лейкоцитів – лейкопенія – спостерігається при вірусних захворюваннях при паратифі телят.


Визначення кольорового показника

При захворюваннях може проходити зміна насичення еритроцитів гемоглобіном, що можна визначити шляхом визначення кольорового по­казника по формулі:

КП - кольоровий показник,

Нв1 - середня кількість Нв в нормі (г/100мл),

Нв2 - кількість Нв в досліджуваній крові (г/ІООмл),

Е1 - середня кількість еритроцитів в нормі (млн мкл),

Е2 - кількість еритроцитів в досліджуваній крові (млн мкл).

Кольоровий показник у сільськогосподарських тварин слідуючий:

Коні -8,0-1,2

ВРХ -0,7-1,1

Вівц -0,5-0,7

Кози -0,44-0,41

Собаки-0,8-0,12

Кури-2,0-3,0.

Відхилення кольорового показника на 15% і більше від норми свідчить про порушення складу, крові, що враховується при диферен­ціації анемії.

Підвищення кольорового показника – гіперхромія - спостерігається при гемолітичній анемії.

Пониження кольорового показника - гіпохромія - характерна для вто­ринних анемій.

Кольоровий показник не знижується при постгеморагічних ане­міях.

Середній вміст гемоглобіну в еритроцитів визначається по формулою

Середній вміст гемоглобіну в одному еритроциті і кольоровий показник залежить від величини еритроцитів і кількості гемоглобіну в них. В залежності від їх співвідношення розрізняють нормо-, гіпер- і гіпохромію еритроцитів. Якщо КП та СВГ в еритроциті в границях норми – це нормохромія.

Однак, вона може зустрічатися і при деяких анеміях (гострі постгеморагічні і гемолітичні, гіпопластичні).

Збільшення СВГ разом з КП (в цьому разі збільшується об¢єм еритроцитів-макроцитез, а не підвищується насиченість еритроцитів гемоглобіном) позначається як гіперхромія. Такий стан зустрічається при хронічних гемолітичних, міелотоксичних анеміях, при В12 - авітамінозі

Зниження КП-гіпохромія може зустрічатися при зменшенні об¢єму еритроцитів (мікроцитоз), або при зниженні насиченості нормальних по і величині еритроцитів гемоглобіном. Вона спостерігається при залізодифіцитній анемії.

Методика визначення імунного стану новонароджених телят.

Застосовувана нами методика визначення імунного стану ново­народжених телят натрій-сульфітна проба, перевірена рядом зарубіж­них дослідників, рекомендується як метод, зручний для застосуван­ня в виробничих умовах.

Пробу ставили в трьох ампулах з різними позначками-синьою, зеленою,червоною(позитивна реакція в яких(поява осаду) вказує на вміст імуноглобулінів в сироватці крові більше 15,5-15,менше 5мг/мл відповідно),до яких додавали 0,1 мл сироватки досліджуваної крові.

Технічний опис приладу ПЕРТ-4м.

І.Призначення.

1.1. Прилад використовують для пошуку біологічно-активних точок(БАТ)контактним способом І терапевтичної дії на них електрич­ним струмом однієї або змінної полярності.

1.2.Прилад застосовують в тваринництві з метою лікування методом електропунктури ВРХ і інших домашніх тварин: стимуляція лак­тації, профілактика І лікування маститів, лікування диспепсії телят, підвищення ефективності відтворення і інше.

1.3. Прилад повинен експлуатуватися при температурі плис 10 плюс 40 вологості до 90% при температурі 20С.

2. Технічні дані.

2.1. Мінімальна напруга в ланцюгах діючих електродів при про­тидії нагрузки дорівнює нулю-10 мкл.

2.2. Максимальна напруга дії при протидії нагрузки рівна нулю -500 мкл.

2.3. Максимальна кількість біологічно-активних точок, яка піддається одночасній дії -2 шт.

2.4. Діапазон напруги живлення від батареї типу "Крона"-7+9 вольт.

2.5. Час автоматичного переключення полярності діючого току рівний:

а) в положенні В4 - "Торможение" від 1 секунди до 40 +30%.

б) в положенні В4 - "Возбуждение" від 0,1 до 1 сен.+30%.

2.6. Габаритні розміри - 170 * 115 * 75 мм. 2.7.Вага-900 грам.

2.1. Комплект приладу .

2.1.1.У комплект приладу входить :

а) власне прилад ПКРТ-4м-Ішт.

Б) джгут І 1шт

В) джгут ІІ 1шт

Г) джгут ІІІ 1шт

е) кронштейн для

підвіски 1шт.

ж) опис і інструкція

по експлуатації 1 шт.

2.2. Будова приладу ПЕРТ-4м.

2.2.1. Прилад має таку конструкцію:

а) прилад (рис.1)виконаний в металічному корпусі, який дозволяє експлуатувати його в середовищі, який має агресивні фактори,

б) накривка приладу одночасно виконує функцію лицевої панелі приладу, на якій розміщені елементи управління і мікроамперметр для індикації струму дії на біологічно-активні точки.

2.2.2. На лицевій панелі приладу встановлені :

- мікреампеметр типу М 4205 з відповідними шкалами 500-0-500 мікроампер (при включеному тумблері-"500" мкА).

- ручка "Ток" для регуляції вихідного струму,

- ручка "2+ "сек. для плавної регуляції часу дії на біологічно-активні точки струмом позитивної полярності.

- ручка "3- "сек.для плавної регуляції часу дії на біологічно-активні точки струмом від’єемної полярності,

- тумблер "Полярность" для ручного переключення поляр­ності діючого на біологічно-активні точки струму(при діагностиці по стану біологічно-активних точок,

- тумблер В2 "Род Работ" для пошуку біологічно-активних точок в режимі "Поиск" лікування в автоматичному режимі "АВТ" переключення полярності.

- тумблер В4 "Род работ" для лікування в автоматичному режимі при дії на біологічне-активні точки методами "Возбуждение" і "Торможение",

- тумблер "Питание" для включення батареї живлення,

- гнізда "Вуход" для підключення відповідних жгутів і сполучення біологічно-активних точок а приладом в режимі пошуку біологічно-активних точок і лікування,