10. Політика цін посередника повинна обов'язково узгоджуватись із політикою цін виробника.
Крім того, бажано безпосередньо відвідувати підприємства - потенційні посередники, щоби переконатись у їх солідності та компетентності; брати до уваги місце розташування, кількість магазинів, глибину географічного проникнення, загальну маркетингову концепцію і програму посередника. Кількість посередницьких організацій повинна бути допустимо великою, оскільки при обмеженій їх кількості підвищується залежність від них і, відповідно, ступінь ризику.
Після того, як підприємством буде зроблено вибір щодо тих чи інших посередників, у подальшій роботі йому потрібно дотримуватись ряду принципів:
1) Персонал посередника є частиною власного персоналу, тому необхідно добиватись довіри у стосунках.
2) Винагородження посередника (або його продавців) стимулює його якісну активну роботу по збуту продукції ВАТ «Золочівський м’ясокомбінат.
3) Навчання посередників правильному веденню роботи сприяє ефективності збуту більше, ніж найстрогіші покарання.
4) Стандарти обслуговування допомагають посередникам зрозуміти, які критерії прийматимуться до уваги при оцінюванні його роботи, що ставить посередників на всіх ринках у рівне становище.
5) Зв'язок із посередником повинен періодично підтримуватись на достатньо високому рівні. Посередник повинен достатньо регулярно представляти звіти про хід та результати збуту.
Управління діяльністю каналів збуту з боку ВАТ «Золочівський м’ясокомбінат повинно здійснюватись також через координацію роботи каналу. З цією метою підприємству необхідно налагоджувати тісні контакти з посередниками та проводити різноманітні заохочувальні заходи. До них відносять наступні шляхи співпраці:
1. Розробка контракту. Поспішність і недостатня увага до процедури укладання контрактів може зіграти погану службу і призвести до фінансових втрат та ускладнень при освоєнні ринку. Тут перетинається діяльність маркетингового та юридичного відділів підприємства.
Якщо продукція продається через дистрибуторів на основі інтенсивного підходу, операції оформляються договорами купівлі-продажу. Якщо підприємство користується послугами збутових агентів чи дистрибуторів на основі селективного чи ексклюзивного підходів, то відношення між виробником і посередником мають постійний характер, отже виникає необхідність в офіційному документі, який викладає сутність домовленості -це письмовий контракт, який укладається на певний період і, який потім, за бажанням, можна продовжити. Такі пробні короткострокові контракти про посередництво дозволяють на практиці переконатись про можливості і ділову відповідальність підприємства-посередника. Можна укладати також контракт на невизначений термін з правом його розірвання з повідомленням про це заздалегідь. Контракт охоплює перелік прав та обов'язки сторін.
2. ВАТ «Золочівський м’ясокомбінат повинен також узгоджувати з кожним торгівельним посередником його ступінь захисту. При селективному розподілі підприємство може обмежити збут певною групою посередників і буде продавати свій товар лише певному колу. Конкуренція між посередниками сприяє виробнику, але коли надається винятково право одному посереднику, то він працює з більшим ентузіазмом.
3. В контракті повинен бути зазначений мінімальний розмір складських запасів для термінового виконання замовлень (норматив складських запасів). Можна узгодити можливість повернення застарілого чи неходового товару після щорічної інвентаризації складів. Це сприяє можливості встановлення вищого нормативу складських запасів у посередника.
4. Повинна бути передбачена компенсація послуг збутових посередників, які отримують комісійні винагороди або торгівельну націнку. Процент націнки чи величина винагороди є більш-менш стандартні для кожної галузі, але вона може коливатися в залежності від складності процесу збуту, загального обсягу збуту та ін.
5. Підприємство повинно також надавати посереднику певні гарантії збереження фінансових інтересів на випадок зниження цін, що автоматично
знижує вартість товарів, що перебувають на його складі.
6. Крім цього ВАТ «Золочівський м’ясокомбінат може надавати посередникам наступну збутову допомогу:
- допомога в обробці дрібних замовлень;
- проведення спільної широкомасштабної рекламної кампанії;
- відрядження власних спеціалістів із збуту до клієнтів посередника;
- підготовка та підвищення рівня кваліфікації збутового персоналу посередника.
У рамках маркетингової діяльності підприємства будуть здійснені наступні заходи щодо просування продукції на ринку збуту, стимулювання збуту, вдосконалення механізмів розрахунку:
- вироблена система диференційних розцінок для гуртових та дрібно гуртових покупців, постійних клієнтів (об’єктів громадського харчування, магазинів і т. д.)
- надання гуртовим покупцям додаткових послуг, пов’язаних із складським та транспортним обслуговуванням;
- розширення мережі збуту шляхом створення власних фірмових магазинів.
Проведення в життя вищевказаних заходів дозволить в короткий строк вдосконалити існуючу систему постачання сировини (якість та ритмічність надходжень), а також значно збільшити обсяг реалізації товарів.
3.2 ВДОСКОНАЛЕННЯ І АДАПТАЦІЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ УПРАВЛІННЯ ДО ВИМОГ РЕФОРМУВАННЯ ДИСТРУБУЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ.
Перелічені у попередніх пунктах цього розділу заходи щодо вдосконалення дистрибуційної діяльності підприємства вимагають певної перебудови та переорієнтації організаційної структури управління ВАТ «Золочівський м’ясокомбінат. Зокрема, таких змін вимагатиме той апарат управління підприємством, який відповідає за успішну реалізацію продукції на ринку.
В першу чергу, - це відділ маркетингу, головними задачами якого є комплексне вивчення ринків збуту; забезпечення стабільної реалізації продукції; ринкова орієнтація виробництва, науково-дослідних та проектно-конструкторських робіт. Оскільки для успішної діяльності підприємства на ринку, воно повинно орієнтуватись не на концепцію збуту, а на концепцію маркетингу, то всі зусилля збутового апарату повинні бути направлені на одержання прибутку за рахунок забезпечення задоволення потреб споживачів, а сама служба маркетингу повинна чітко відповідати характеру виробництва, розмірам підприємства, його стратегічним планам, маркетинговим цілям, аналізу ринкових можливостей, вибраному виду маркетингу та ін. Рішення про вибір типу структури повинен опиратись на чітко сформульовану програмну заяву підприємства, викладення допоміжних цілей і задач, господарський портфель та стратегію росту.
Перш ніж досліджувати аспекти ефективної організації маркетингу, необхідно визначити окремі види діяльності маркетингу, з яких складається загальний процес маркетингу. Для кожного з цих видів повинно бути знайдено відповідне місце в рамках загальної структури. Всю діяльність підприємства в області маркетингу можна розділити на чотири категорії: збір вихідної інформації, постановка цілей, оперативна діяльність та контроль. Це справедливо у всіх випадках, незалежно від того, чи ведеться робота в області маркетингу в широкому чи вузькому масштабі, на внутрішньому чи на зовнішньому ринках.
Збір вихідної інформації передбачає дослідження маркетингу; дослідження ринку; оцінку товарів; макроекономічні дослідження; дослідження оточуючого середовища; дослідження мотивацій; інші види досліджень.
Постановка цілей передбачає встановлення цілей маркетингу, цілей по відношенню до продукції, цілей по відношенню до ціни, цілей по відношенню до розподілу продукції, цілей по відношенню до збуту продукції, цілей по
відношенню до просування продукції.
Оперативна діяльність передбачає управління торговим персоналом; рекламування та інші заходи по стимулюванню збуту; складування; відвантаження; після продажне обслуговування.
Контроль передбачає контролювання продаж; аналіз витрат обігу; оцінка ефективності реклами і діяльності по стимулюванню збуту; аналіз товарних запасів; проведення експериментів, пробних продаж та інших заходів з контролю.
Цей перелік видів діяльності, яким повинна займатись служба маркетингу на ВАТ «Золочівський м’ясокомбінат не є вичерпним, а включає лише більшу частину найбільш важливих робіт.
Головна ідея цього переліку в наступному: для того, щоб маркетингова діяльність була ефективно організована, необхідно виконувати ряд робіт. Підприємство повинно мати можливості для вирішення конкретних задач, хоча деякі з них можуть виконуватись на стороні. Але, в будь-якому випадку, власна організація підприємства повинна планувати, санкціонувати та направляти таку діяльність.
Для реального впровадження маркетингу на підприємстві недостатньо створення на ньому відповідної служби, важливо визначити статус цієї служби.
В поле зору відділу маркетингу попадають всі проблеми, пов'язані з споживанням продукції, в той час як інші підрозділи концентрують свою діяльність на різноманітних часткових задачах, тому цілком істотним є признання за відділом маркетингу функції координації всієї діяльності підприємства. Щоб він був ведучим у виробництві, необхідно надати йому найвищий серед інших підрозділів статус. В цьому залог реальної маркетингової орієнтації підприємства.
При формуванні підприємством такої потужної сітки дистрибуторів по всій території України необхідним є вдосконалення організаційної структури служби маркетингу шляхом її регіональної орієнтації. Цей варіант організації будується з врахуванням географії операцій підприємства і забезпечує широке охоплення країни.
Така структура вирішує наступні задачі:
- на рівні підприємства - збір маркетингової інформації чи вивчення маркетингу; реклама;