Найближчим часом слід скористатися досвідом розвинених країн, що застосовують такі заходи для підтримки високонаукоємних галузей.
- Включення витрат на ІР приватного сектора у собівартість продукції.
- Списання значної частини наукового устаткування за прискореними нормами амортизації.
- Застосування системи адресних податкових пільг, спрямованих на постійне нарощування обсягу наукових витрат у великих корпораціях та на залучення дрібного й середнього бізнесу до інноваційної діяльностіу сфері високих технологій.
- Пільгове кредитування науково-технічних розробок і пайове фінансування великих проектів, створення інституційних умов для розвитку венчурного фінансування.
- Безоплатна передача або надання на пільгових умовах державної власності або землі для організації інноваційних підприємств (в основному в сфері освіти або для дрібного та середнього бізнесу), а також для створення наукової інфраструктури в регіонах.
Зазначені заходи використовують в усіх без винятку розвинених та нових індустріальних країнах і їх доповнюють дії центральних та місцевих органів влади з розвитку антимонопольного регулювання, митної політики, охорони прав інтелектуальної власності в інтересах стимулювання інноваційної активності.
В Україні, на думку науковців та керівників підприємств галузі автоматизації, доцільним є здійснення таких заходів.
Для підприємств, що виробляють високонаукоємну продукцію, слід знизити ставки ПДВ та податку на прибуток. (Існують пропозиції щодо нульової ставки одного з податків та суттєвого – приблизно вдвічі – зниження ставки іншого). На нашу думку, позитивний ефект від зниження податків у довгостроковій перспективі значно переважить негативний у короткостроковій. Підприємства отримають суттєві кошти для розвитку виробництва, оновлення основних фондів, розробку та впровадження нових видів продукції, а втрати бюджету будуть відносно невеликими унаслідок невеликої ринкової частки, яку мають підприємства автоматизації та робототехніки (та й загалом високонаукоємних галузей) .
Крім того, позитивний ефект матиме звільнення підприємств від сплати податку на землю.
2. Пільгове кредитування.
Кредитування виробників високотехнологічної продукції можна здійснювати такими шляхами.
а) Встановлення пільг на ціну кредиту залежно від його призначення .
б) Надання пільг комерційним банкам, що кредитуватимуть підприємства пріоритетних галузей промисловості.
в) Створення спеціальних державних банків для кредитування високотехнологічних галузей.
3. Збільшення обсягів прямого державного фінансування суб’єктів науково-технічної діяльності у виробничій сфері.
4. Захист інтелектуальної власності.
Слід поліпшити законодавчу базу щодо захисту інтелектуальної власності та розробити механізми забезпечення дотримання законодавства.
Ці заходи, по-перше, суттєво підвищувамуть матеріальну зацікавленість у результатах своєї праці творців інновацій; по-друге, завдяки можливості зарахування об’єктів інтелектуальної власності як внеску в статутний капітал, поліпшуватимуть умови співпраці з іноземними підприємствами та полегшуватимуть доступ до банківських кредитів.
5. Зовнішньоторговельна політика.
Доцільною є розумна підтримка тарифними та нетарифними методами національних виробників високотехнологічної продукції. Також слід знизити (у багатьох випадках – скасувати) торговельні бар’єри для високоякісних імпортованих компонентів, використовуваних у виробництві, що їх не виробляють в Україні або якість яких є незадовільною.
На нашу думку, дані заходи є першочерговими, а їх здійснення можливе протягом відносно невеликого часового проміжку.
Важливим фактором, що перешкоджає залученню коштів підприємствами пріоритетних галузей (і інших також) є нерозвиненість фондового ринку. Заходи, що стимулюватимуть його розвиток, позитивно вплинуть як на загальну економічну ситуацію, так і на високонаукоємні галузі зокрема.
У перспективі важливим засобом підтримки високотехнологічних виробництв мають стати венчурні фонди. Для початку діяльності їх в Україні слід, по-перше, розробити відповідне законодавство. По-друге, необхідно популяризувати можливості, перспективність та ефективність венчурного бізнесу на прикладі його успішного розвитку за кордоном.
2. Підвищення конкурентоздатності галузі автоматизації шляхом міжнародної співпраці.
Для підвищення технологічного рівня українського виробництва надзвичайно важливо співпрацювати із іноземними та міжнародними підприємствами та установами.
Насамперед, слід стимулювати приплив іноземних інвестицій до галузі автоматизації та інших високонаукоємних виробництв, залучення іноземного венчурного капіталу. Використання іноземних інноваційних технологій, управлінського досвіду та фінансових коштів дозволить суттєво підвищити конкурентоздатність національного виробництва.
Крім того, найближчими роками держава має створити умови для залучення до України іноземних наукових лабораторій та наукоємних промислових фірм, що здійснюють НДДКР, формування спільних технологічних альянсів, науково-технологічних консорціумів, науково-виробничих кластерів, технологічних інкубаторів, організації вільних зон торгівлі наукоємними товарами та послугами тощо. Важливими заходами є сприяння формуванню великих корпоративних структур (в основному фінансово-промислових груп – ФПГ) у галузях високих технологій , а також вітчизняних транснаціональних корпорацій. Ці форми міжнародної співпраці дозволяють виробникам наукоємної продукції виходити на зовнішні ринки, підвищувати свою конкурентоздатність завдяки отриманню від закордонних партнерів нових технологій, освоєння сучасних методів управління.
Звісно, є об’єктивні труднощі на шляху ефективної реалізації спільних проектів із іноземними партнерами. Це стосується насамперед забезпечення рівних умов співпраці, для чого в українських підприємств часто немає достатніх коштів. Надання ж інтелектуальної власності як внеску також вимагає значних витрат на патентування та підтримку патентних прав за кордоном. Тому сьогодні зазначені напрямки діяльності потребують державної підтримки.
Висновок
Галузь автоматизації та робототехніки є пріоритетним сектором промисловості для розвинених країн світу і має стати таким в українській економіці.
На теперішній час галузь автоматизації є конкурентоздатною на внутрішньому ринку, ринку Росії. Поки що недостатньо великим є сектор українських підприємств на ринку Азії, Латинської Америки, Африки, існують значні можливості для його розширення. На зазначених ринках продукція українських підприємств є конкурентоспроможною завдяки тому, що багато її зразків не набагато поступаються світовим аналогам за технічними характеристиками (а в численних випадках навіть переважають їх) і при цьому є в кілька разів дешевшими. Малою є частка українських підприємств на ринку Європи та США через невідповідність багатьох видів продукції застосовуваним там стандартам, недостатньо високу якість, протекціоністські заходи щодо високотехнологічних товарів. У короткотерміновій перспективі українським виробникам слід, насамперед, утримати завойовані ринки та зміцнити свою позицію на них, здійснити вихід на ті ринки, на які він є можливим найближчим часом, а в довгостроковій – наближати параметри продукції до відповідних світовим стандартам та намагатися розширити свою присутність на ринку високорозвинених країн.
Найважливішими проблемами галузі є нестача коштів на оновлення основних фондів та розробку нових видів продукції, незадовільний стан суміжних галузей. Відсутність усвідомлення державою важливості галузі для довгострокового економічного зростання країни призвела до ігнорування нею інтересів галузі, відсутності економічного стимулювання її розвитку. Для підвищення конкурентоспроможності галузі необхідним є застосування податкових стимулів, кредитних пільг, запровадження або посилення протекціоністських заходів щодо окремих видів продукції. Для стимулювання довгострокового розвитку галузі слід сприяти підвищенню її науково-технічного потенціалу через збільшення державних видатків на науково-технічну сферу, розробку законодавства щодо інтелектуальної власності, залучення іноземних інвестицій, сприяння розвитку венчурних фондів, сприяння участі України в міждержавних науково-технічних проектах.
Література
Список джерел, використаних для порівняльного аналізу