Практично підприємство не може власноруч ліквідувати наслідки страхових випадків, викликаних техногенними аваріями. Єдиною формою захисту інтересів і населення, і підприємств є страхування.
Країни, що вводять у себе систему екологічного страхування найчастіше стикаються з такими проблемами:
-відсутність методології страхування екологічного ризику;
-відсутність методик нормальних оцінок збитків, особливо завданих здоров¢ю населення;
-необхідність пошуку перестраховика для виконання зобов¢язання або створення резервних фондів.
В механізмі екологічного страхування не передбачені часові рамки відповідальностістраховика, а також способи визначення хкарактеру забруднення (постійне, поодиноке).
Угода укладається на один рік і може бути продовжена за бажанням підприємства. При укладенні визначається сума страхових платежів. Вона встановлюється, як правило, в % від річного обороту підприємства. Найвищий він може бути в енергетичному комплексі, нафтохімічній, хімічній та лісообробній промисловості, металургії.
Підприємства, з якими протягом 2 та більше років без перерви укладали угоди екологічного страхування користуються пільгами. Знижка від суми складає протягом двох років – 10%; трьох – 15%; чотирьох – 20.5%; більше – 30%.
Щоб швидше поліпшити стан навколишнього середовища, потрібні бюджетні асигнування. Дві основні категорії витрат – це 1) фінансування діяльності, пов¢язаної з утриманням та ремонтом вже існуючих державних об¢єктів та служб з охорони довкілля. Особливо це стосується проблем очищення питної та стічної води, обробки комунальних відходів, а також організації обліку та контролю за знищенням токсичних та небезпечних ядерних відходів.
безпрограшні інвестиції, які виправдовуються економічно і дають значні прибутки в сфері охорони довкілля. Економія енергії, низьковитратні технології - все це стосується другої категорії.
Крім того до пріоритетних категорій витрат належать:
термінові інвестиції у сферу охорони здоров¢я. У регіонах з високим рівнем забрудненості повітря пріоритети повинні віддаватися заходам щодо поліпшення системи контролю за пилом від підприємств кольорової металургії та сталеплавильних заводів, а також заходам, пов¢язаним із заміною вугілля на газ для використання на районних ТЕС та в будинках. Щодо забруднення водних ресурсів в першу чергу увагу слід звернути на попередню обробку промислових стічних вод із великим вмістом вапжких металів та токсичних хімічних речовин, а також заходам, які б знизили надмірний вміст нітратів у джерелах питної води в сільській місцевості. Щодо небезпечних відходів, особливу увагу варто звернути надійному захисту джерел грунтових та поверхневих вод від забруднюючих речовин, що вимиваються із звалищ. Слід також підтримувати охорону навколишнього середовища з боку підприємств (зменшення викидів засолених вод шахтами, очищення промислових витоків целюлозних, текстильних та хімічних підприємств. Необхідно заохочувати і зменшення викидів токсичних речовин хімічними та нафтохімічними підприємствами.
Ефективні інвестиції на вирішення специфічних проблем різних країн. До цих заходів відносять очищення стічних вод для охорони цінних прибережних, туристичних та екологічних ресурсів, поетапне закінчення будівництва очисних споруд, особливо там, де це впливає на якість води, а також виконання програм, які запобігають пошкодженню найважливіших екосистем.
-Заходи, що не потребують великих витрат і стосуються довгострокових екологічних пріоритетів у тих випадках, коли своєчасні дії допоможуть уникнути більших витрат у майбутньому. До них можна віднести поступову заборону використання бензину високим вмістом свинцю; фінансування прикладних досліджень в галузі охорони екосистем, а також розвиток систем збору, обробки та поширення екологічної інформації про стан довкілля.
Промисловість країн Центральної та Східної Європи використовує технології та виробляє продукцію, що була характерна для промилової ринкової економіки інших європейських країн тридцять та більше років тому. Протягом останніх двадцяти років західні держави інвестували кошти у поглиблення основних виробничих фондів та почали використовувати менш енергомісткі та менш шкідливі для довкілля технології. В країнах, де панувала централізована планова економіка, пріоритетним напрямком став екстенсивний розвиток основних фондів,при якому високого рівня виробництва досягають через будівництво нових більших підприємств, а не шляхом модернізації вже існуючих. Нові технології вводилися безсистемно, часом шляхом ліцензування або копіювання західних ноу-хау.Серед економічних показників не зростали ні ті, що пов¢язані із навчанням на досвіді, ні ті, що стосувалися інвестування у невеликі вдосконалення фізичного та людського факторів. А саме вони стали лейтмотивами економічного росту у країнах з ринковою економікою.
З того часу як збільшилося занепокоєння щодо погіршення здоров¢я людей внаслідок шкідливого впливу промислових викидів, почалися розробки та реалізація нових технологій та ефективних методів контролю. Але у багатьох випадках не відомо чи зможуть економічні прибутки зацікавлених галузей промисловості виправдати сподівання. В зв¢яязку з цим краще більшу увагу приділити не таким масштабним, легнко контрольованим акціям. Це може значно поліпшити ситуацію особливо в найбільш забруднюючих галузях промисловості.
Установка термостатів та інших найпростіших засобів контролю підвищить ефективність використання палива, зменшить втрати сировини.
Схема 1. Порівняння екології, економіки та екологічної економіки.
Традиційна економіка | Традиційна екологія | Екологічна економіка | |
Світовий погляд | Механістична,статична, атомістичнаРушійна сила – індивідуальні смаки та вподобанняРесурси розглядаються як практично невичерпні, завдяки технічному прогресу. | Еволюційна, атомістичнаРушійною силою є еволюціяРесурси розглядаються як дуже обмежені, люди розглядають як вид, але рідко вивчаються. | Динамічна, системна, еволюційнаЛюдські уподобання, уявлення,технології та рівень організації розвиваються паралельно |
Часові рамки | Невеликі: максимально – 50 років, зазвичай – 1-4 роки | Масштабні: весь період існування життя | Масштабні: вічність |
Просторові рамки | Від місцевого до міжнародногоСкладові одиниці варіюють від фірм до країн | Від місцевих до регіональнихБільшість досліджень зосереджено на малих ділянках, всередині одної екосистеми. | Від місцевих до глобальних. |
Видові рамки | Лише люди.Тварини і рослини інколи розглядаються, але лише як засоби існування людини. | Усі, крім людини. Тривають спроби знайти екосистеми, незаймані людиною. | Екосистеми включно з людиною. Досліджуються взаємозв¢язки між людиною та рештою живого світу. |
Першочергові мікрозавдання | Максимальні прибутки для фірми, максимальна вигода для людини. | Максимальна репродуктивність. | Залежить від мети системи. |
Першочергові макрозавдання | Розвиток національної економіки. | Виживання видів. | Стійкий розвиток еколого-економічних систем. |
Думки щодо технічного прогресу | Дуже оптимістичні. | Песимістичні або відсутні. | Завбачливо скептичні. |
Академічний статус | Дисципліна.Моністична, основана на математичних операціях. | Дисципліна.Більш плюралістична, але також зосереджена на засобах та технологіях. | Міждисциплінарний науковий напрямок. Плюралістична. Розглядає екологічні проблеми сучасності з боку їх впливу на людину. |
сировину або введення плати за забруднення навколишнього середовища – для підприємств це стимул, щоб вкласти кошти у потрібне обладнання та підготовку кадрів.
Модернізація технологій на підприємстві чи організація контролю за викидами може значно знизити їх концентрацію і об¢єм. Особливо перспективні усі низьковитратні та маловідходні технології. Гарні приклади застосування цих заходів можна знайти в такій галузі як очистка питних вод. Звичайна хімічна або біологічна очистка дає можливість у багато разів збільшити об¢єм води для її повторного використання на підприємстві. При цьому знижується кількість витоків, а також кількість твердих та органічних частинок, що потрапляють разом із стічними водами у річки.
Технологія регенерації може застосовуватися і для твердих відходів металургійних підприємств, електростанцій та шахт.
Контроль в кінці технологічного циклу при помірних витратах. Стандартним прикладом подібних заходів є встановлення більш ефективних пилових фільтрів на металургійних та металообробних заводах з метою зменшення викидів металічного пилу разом з топковими газами. Велика кількість підприємств кольорової металургії в Центральній та Східній Європі – джерела шкідливих викидів свинцевого, цинкового, нікелевого, кадмієвого та інших видів металічного пилу, який завдає суттєвої шкоди здоров¢ю людей, що живуть поблизу. На відміну від цього, пилові фільтри та інші засоби, що застосовуються в США на підприємствах із виплавлення свинцю, настільки ефективні, що у тих, хто живе на віддалі 1 км від підприємства, кількість свинцю у крові не вища за ту, що мають мешканці інших штатів. Подібну картину можна бачити при аналізі аналогічних проблем, пов¢язаних з викидами бензолу та інших токсичних органічних відходів від підприємств нафтопереробної та хімічної промисловості. Неможливо радикально скоротити об¢єм шкідливих викидів, але значних змін на краще можна досягти, як правило, за рахунок невеликих витрат.