Реферат на тему:
Редактор формул
Основні відомості про редактор формул
Редактор формул, що використовується з застосуваннями компанії Microsoft, є спеціальною версією редактора формул MathType, створеного компанією DesignScience, Inc.
За допомогою редактора формул можна утворювати складні математичні вирази, вибираючи символи з панелі інструментів та, вводячи змінні та числа. При утворенні формул розмір шрифтів, інтервали та формати автоматично регулюються для збереження відповідності математичних типів. Змінювати форматування можна й у процесі роботи. Існує також можливість перевизначати автоматичні стилі.
Нижче наводиться приклад математичного виразу, що підготовлений у редакторі формул.
Щоб викликати редактор формул, виконайте одну з наступних процедур.
· Виберіть команду «Объект...» у меню «Вставка» та у полі «Тип объекта» вкладки «Создание» виберіть «Microsoft Equation 2.0».
· Ви можете, використовуючи команду «Настройка...» у меню «Сервис», помістити на стандартну панель інструментів кнопку , за допомогою якої редактор формул буде викликаний відразу.
· Якщо вам необхідно редагувати готову формулу, просто двічі натисніть на ній кнопкою миші.
· Виділіть формулу та виберіть команду «Объект Формула» у меню «Правка», а потім виконайте підкоманду «Открыть».
· Запустіть редактор формул як окреме застосування.
В залежності від обраних дій на екрані з’явиться вікно формули, панель інструментів формули та/або вікно редактора формул:
Ці команди повністю доступні у вікні редактора формул. Але навіть, коли вікно редактора формул не з’являється, більшість із них доступна через головне меню Word’а. Зауважимо, що останнє докорінним чином змінюється.
Вставка математичних символів у формулу
Для вставки в формулу математичних символів використовується верхній ряд кнопок панелі інструментів редактора формул. За допомогою цих кнопок можна вставити в формулу більше ніж 150 математичних символів.
Вставка символів відношень у формулу
Вставка пропусків та трьох крапок у формулу
Застосування надсимвольних елементів у формулі
Вставка операторів у формулу
Вставка стрілок у формулу
Вставка логічних символів у формулу
Вставка символів теорії множин у формулу
Вставка різних символів у формулу
Вставка малих грецьких літер у формулу
Вставка великих грецьких літер у формулу
Вставка математичних шаблонів у формулу
Кнопки в нижньому ряді панелі інструментів редактора формул призначені для вставки у формулу математичних шаблонів таких, як дроби, радикали, суми, інтеграли, добутки та різні види дужок.
Вставка у формулу шаблонів роздільників
Вставка у формулу шаблонів дробів та радикалів
Утворення у формулі верхніх та нижніх індексів
Утворення сум у формулі
Вставка інтеграла у формулу
Утворення математичних виразів із рискою зверху та знизу
Утворення стрілок із текстом у формулі
Вставка добутків та шаблонів теорії множин у формулу
Вставка шаблонів матриць у формулу
Формулу в редакторі формул можна утворити за допомогою вибору шаблонів та символів на панелі інструментів та введення чисел та змінних у відведені для цього місця. При утворенні формул розмір шрифтів, інтервали та формати автоматично регулюються.
1. Виконайте одну з наступних дій:
· Виберіть шаблон із нижнього ряду панелі інструментів і заповніть поля.
· Виберіть символ із верхнього ряду панелі інструментів.
· Уведіть потрібний текст.
2. Після утворення формули встановіть покажчик зовні вікна формули та натисніть кнопку миші для повернення в документ.
Видалення елементів із формули
Для видалення елементів формули використовуйте одну з наступних дій.
1. Виділіть уміст поля.
2. Натисніть клавішу DEL.
Примітка. Деякі поля можна видалити лише разом із шаблонами, що містять їх. Наприклад, не можна видалити підінтегральний вираз, не видаливши сам інтеграл.
1. Якщо поле не порожнє, слід спочатку видалити його уміст.
2. Виділіть поле.
3. Виберіть команду «Удалить» у меню «Правка».
1. Виділіть символ шаблону та його поля.
2. Натисніть клавішу DEL.
Зробіть одну з наступних дій:
· Натисніть клавішу DEL.
· Виберіть команду «Удалить» у меню «Правка».
· Почніть уведення нових символів зверху виділеного фрагменту.
Зразу ж після видалення елемента виберіть команду «Отменить ввод» у меню «Правка».
1. Установіть покажчик на формулу та двічі натисніть кнопку миші. На екрані з’явиться панель інструментів редактора формул, крім того рядок меню застосування буде тимчасово замінений рядком меню редактора формул.
2. Внесіть необхідні зміни. Можна добавити, змінити або видалити елементи формули. Також можна змінити розмір, стиль або форматування тексту або змінити інтервали та розташування елементів.
3. Після закінчення роботи встановіть покажчик зовні вікна формули та натисніть кнопку миші для повернення в документ.
Вставка символів та шаблонів у формулу
Символом називається знак типу логічних символів, символів теорії множин та грецьких літер. Шаблонами називаються символи, що містять у собі декілька порожніх полів, наприклад, інтеграл або знак квадратного кореня. Для утворення дробів, інтегралів, сум і тому подібного вставте відповідний шаблон у формулу та заповніть поля.
1. Встановіть покажчик на кнопку символу або шаблону на панелі інструментів редактора формул та натисніть кнопку миші.
2. Під кнопкою з’явиться палітра символів або шаблонів. Ліворуч показано приклад палітри шаблонів верхніх та нижніх індексів.
3. Виберіть символ або шаблон, який слід добавити у формулу та натисніть кнопку миші.
1. Для вставки символу натисніть клавіші CTRL+SHIFT+K. Для вставки шаблону натисніть клавіші CTRL+SHIFT+T.
2. Натисніть клавішу з цифрою, що відповідає номеру потрібного шаблону або символу. Наприклад, для вставки третього символу або шаблону, рахуючи зліва направо, натисніть клавішу 3.
3. Натисніть клавішу з цифрою, що відповідає номеру потрібного шаблону або символу в палітрі, рахуючи зліва направо та зверху униз.
Символам та шаблонам, що зустрічаються найбільш часто, присвоєні сполучення клавіш. Докладні відомості приведені в параграфі «Використання клавіатури» цього розділу.
Переміщення курсору по формулі
Розмір та зовнішній вигляд курсору вказує на те, де з’явиться новий набраний текст або вставлений символ. Горизонтальна риска курсору мигає вздовж нижнього краю поля, а вертикальна — від нижнього до верхнього країв поля.