- “приклеювання ярликів” (н.п. американський стиль життя і т.д.),
- “сяюче узагальнення”, що складається в позначенні об'єкта узагальненим ім'ям, що несе позитивне фарбування (західна демократія, атлантична співдружність),
- “трансфер” — полягає в спонукуванні до асоціації об'єкта з іншим об'єктом, що має явну репутацію або престижну цінність (учасник коаліції),
- “свідчення” — є приведенням оцінного висловлення особистості, що володіє необхідною репутацією стосовно об'єкта,
- “перетасування” — добір і тенденційне підношення аудиторії тільки позитивних фактів,
- “фургон з оркестром” — спонукування аудиторії прийняти пропоновану цінність, оскільки нібито усе в даній соціальній групі розділяють її ("вісім із кожних десятьох процвітаючих американців... ").
Коли визначені цілі і методи, тоді визначається організація “виконавців”, тобто під діяльність створюється структура, що спроможна ефективно діяти (адаптивна структура). У якості найбільше прийнятної структури можна вибрати матричну. У основі матричної структури — орган керування, що створює підпорядковані структури по особливих ознаках (проектам). У такий спосіб цілі що змінюються, вносять коригування в структуру що отже підвищує ефективність і можливість досягнення їх.
Цільові групи
Цільови групи в даному випадку — це ті групи (сформовані по визначених критеріях), на котрих необхідно направити вплив іміджу, власне для них імідж і створюється. Правильне визначення цільових груп значно підвищує можливість досягнення цілей і збільшує “віддачу”. Можна виділити такі чинники окресліваючи ті або інші цільові групи:
- Стратегічний чинник — істотно важливі проблеми, рішення котрих можливо тільки з визначене цільовою групою (н.п. питання безпеки, політичного й економічного співробітництва).
- Географічний чинник — досить великий вплив має цей чинник тому що географічна близькість (кордони) має велике значення,
- Соціальний чинник важливий у світлі теорії стратифікації і транснаціональних відношень,
- Культурний чинник може виступати як об'єднуючий так і як що роз'єднує,
- Історичний чинник. Загальна історія, союзництво або протистояння в минулому.
Комунікаційні процеси
Тому що імідж результат психічної діяльності матеріальна уява, що прийняла, і нужденний у переведенні його знову в психічну сферу (доведення до адресата), те дуже важливим стають комунікаційні процеси. Основною моделлю комунікаційного процесу є: формування повідомлення, вибір каналу і самого адресата.
Від правильного вибору й організації комунікації залежить досягнення цілі взагалі. Необхідно враховувати ще такі чинники як “шуми” і “перешкоди”. “Шуми” - це природні перекручування утримання повідомлення, частіше усього через проблеми семантики або істотних розходжень сприйняття адресата й адресанта. “Перешкоди” - це спрямовані, спеціально створені перешкоди (створені супротивниками, конкурентами).
Створення іміджу України
У сучасних умовах, із проголошенням незалежності, перед нашою державою підвелася велика кількість проблем. Нашій державі прийшлося почати будувати відношення з іншими державами із самого початку (не маючи достатнього досвіду). У зв'язку з цим, проблема іміджу України має велике значення. Відсутність устояного іміджу має як позитивні так і негативні сторони. У якості позитивних моментів — можливість конструювання сприятливого і зручного для держави іміджу; Україна, за часи перебування в складі СРСР, не має негативних в історичному плані дій. До негативних моментів можна віднести те, що уявлення про нашу державу мають суперечливий і стихійний характер.
Основні напрямки зовнішньої політики України. У декларації про державний суверенітет України 16.07.1990 проголошуються 3 основних принципи:
- Без'ядеpність,
- Нейтралітет,
- Вніблоковість.
Що стосується без'ядеpність, те Україна уже вивела (1.06.1996) усі ядерні боєголовки на територію Росії, як і передбачало тристоронню угоду України, Росії і США. Це є позитивним і можливо ключовим моментом у новому іміджі України. Цим можна підкреслити миролюбство і політику відмови від сили.
Що стосується нейтральності і вніблоковість, те тут питання трохи складної. Співробітництво з НАТО (“Хартія про особливе партнерство”) не рахується як приналежність до блока, але у свою чергу така вніблоковість істотно впливає на безпеку.
Концептуальні основи зовнішньої політики України викладені в постанові Веpховной Ради України "про основні напрямки зовнішньої політики України" 2.07.93. Основні пункти:
Україна засуджує війну як знаряддя зовнішньої політики;
Україна не пред'являє територіальні претензії до інших країн і не визнає територіальних претензій від інших держав;
Україна виступає проти присутності іноземних збройних сил на своїй території.
Пріоритети зовнішньої політики. Двосторонні відношення:
- Прикордонні держави — стратегічні партнери,
- Домінанта двосторонніх відношень із Росією,
- Відношення зі США (стратегічно важливі),
- Відношення з державами членами ЄС.
Стратегічні напрямки можна розділити на чотирьох групи:
1. Країни Європейської Співдружності,
2. США,
3. Росія,
4. Держави колишнього соц. табору.
Наше прагнення в Європейські структури підтримуються державами учасниками. Важливими чинниками впливающіми на відношення цих держав до Україні є: демократія, стабільне політичне положення, економічний розвиток, розвиток правосвідомості.
Відповідно до стратегії національної безпеки США можна виділити такі пріоритети: демократія, ринкова економіка, правова держава, права людини, скорочення і співробітництво у військовій сфері.
Нижче приведені ключові положення з доповіді про стратегію національної безпеки США.
“Всі американські стратегічні цілі — від забезпечення процвітання нації до подолання глобальних погроз нашій країні ззовні служать інтересам розширення числа демократичних держав із ринковою економікою. Тому політика стосовно нових демократичних держав в інтересах зберігання їх як демократій, прихильнихідеям ринкової економіки і дотриманнюправлюдини, єнайважливішою частиною стратегії національної безпеки.
Більш ніж 20 країн у Східної Європі, що був Радянському Союзі, Латинської Америці і Східної Азії за минулі 10 років провели вільні вибори і створили демократичне товариство на конституційній основі.
Першим і найбільше важливим елементом нашої стратегії в Європі повинне бути забезпечення безпеки шляхом підтримки на належному рівні військового потенціалу і здійснення співробітництва. Холодна війна закінчилася, але небезпека війни зберігається.
У той час як ми проводимо роботу з зміцненню нашої економіки, ми повинні одночасно розуміти, що, допомагаючи проведенню ринкових реформ у молодих демократичних державах Східної Європи, ми сприяємо тим самим нашому власному процвітанню і безпеці. Це допоможе послабити етнічніпротиріччя і буде сприяти становленню нових демократичних режимів.
Ще одним імперативом нашої політики безпеки є підтримкадемократії й особистих свобод у Росії, державах, утворених на території колишнього СРСР, і країнах Східної Європи. Успіх цих демократичних перетворень підвищує нашу безпеку. Він є кращою відповіддю агресивному націоналізму й етнічної ненависті, що проявилися після закінчення холодної війни. Ніде успіх демократичних перетворень не є для США більш важливим, чим у цих країнах.”[4]
На підставі вищезгаданих чекань стратегічних партнерів України можна виділити такі компоненти цільової уяви:
- Становлення і розвиток демократії,
- Прагнення до правової держави,
- Підвищення правосвідомості,
- Дотримання прав людини,
- Економічні реформи (проходження принципам ринкової економіки),
- Без'ядерний статус,
- Співробітництво у військовій області,
- Сприяння миротворчим пресам (через ООН).
Для такої специфічної діяльності як створення і керування іміджем держави, необхідно створити відповідну структуру. Важливою характеристикою якої буде можливість притягнення широкого кола спеціалістів.
У якості цільових груп впливу можна виділити такі:
- Уряди,
- Політичні агенти,
- Фінансово- промислові кола,
- Населення (середній клас, більшість).
Комунікаційні процеси можна розділити на:
- Оригінальні — єдино разові ефективні й ефектні дії (візити на вищому рівні, заяви, декларації),
- Тимчасові — обмежені за часом і задачами заходу (культурні, просвітні програми),
- Постійні — спеціально створені інститути (представництва, комітети, товариства, кружки).
До відзначеного вище потрібно додати періодичні повідомлення в ЗМІ у виді оглядів, інтерв'ю, репортажів, заміток, а так само роботу через співтовариство Internet, що одержує особливе значення в сучасному світі.
В даний час є широкі можливості по створенню і просуванню іміджу України. Для цього необхідна спеціальна структура і злагоджена робота спеціалістів із різних областей знань. Для впровадження ж необхідна узгодженість дій гілок влади в цій області. Створення і просування іміджу повинно бути частиною ще більшої програми по розвитку України, потрібно не тільки здаватися цивілізованим і “позитивним” державою але і ринутися їм стати. У будь-якому випадку подолання наших хиб тільки зміцнить наша уява. Так у світлі останніх політичних подій можна уявити зняття депутатської недоторканності з екс- прем’єр міністра П.И.Лазаренко як досягнення демократії і ролі права, що підвищується, в Україні. Позитивні наслідки сприятливого іміджу не тільки поліпшать положення України у світі, але і значно змінять внутрішньо положення.