господарських зв язків між національними економіками окремих країн або відповідними суб єктами (стр. 13 из 16)
Припустимо, що ціни на товари пропорційні. Зміна ціни товару 1 призведе до зсуву кривої праворуч. Якщо ціни змінюються пропорційно, тоді крива зміститься пропорційно. Це веде до створення нового рівня заробітної плати в точці D. Точка D показує, що зростає заробітна плата, але не змінюється розподіл ресурсів між галузями.
Непропорційна зміна
Припустимо, що збільшилась ціна товару 1 на 10%. Якщо змінилась ціна на товар 1, то тоді ми маємо збільшення зарплати і зміну в структурі зайнятих в країні. Певна частина робітників у розмірі GG1 перейде з галузі виробництва товару 1 у галузь виробництва товару 2. Причому при зміні ціни на товар на 10%, заробітна плата зміниться менше ніж на 10%.
Коли ціни змінюються пропорційно, в економіці не відбувається зміна у розподілі трудових ресурсів між галузями. Але якщо має місце непропорційна зміна трудових цін, то збільшення заробітних плат відстає від ціни товару; змінюється розподіл трудових ресурсів між галузями; збільшується заробітна плата.
Розвиток міжнародної торгівлі в теорії специфічних факторів виробництва
Ця теорія використовує припущення Хекшера-Оліна, що попит в країні ідентичний, але відрізняється пропозиція. Різниця в пропозиції випливає з нерівної забезпеченості країн факторами виробництва. Припустимо, що ми маємо дві країни, в яких виробляється два товари. Для виробництва товару 1 специфічним фактором являється капітал; для виробництва товару 2 – земля; праця – мобільний фактор.
Графік. Міжнародний баланс в теорії специфічних факторів виробництва (плюс два наступні графіки).
Припустимо, що в країні І існує більше капіталу і менше землі і при збільшенні пропозиції капіталу і при незмінних інших факторів виробництва зростає гранична продуктивність праці у виробництві товару 1 , бо капітал є специфічним фактором його виробництва. Тому крива попиту на працю переміститься праворуч і ми будемо мати новий рівень заробітної плати (точка В). І точка рівноваги переміститься з точки А до точки В. В результаті збільшення заробітної плати частина робітників у розмірі GG1 перейде в галузь, що виробляє перший товар із галузі, що виробляє другий товар.
Якщо країна ІІ має більше землі ніж капіталу, то пери збільшенні пропозиції землі в країні ІІ та незмінному обсязі інших факторів виробництва зростає гранична продуктивність праці у виробництві товару 2, тому що земля являється специфічним фактором виробництва для товару 2. Тому крива попиту на працю, що використовується для виробництва товару 2 переміститься ліворуч. І ми маємо, що внаслідок пропозиції землі збільшуються обсяги виробництва товару 2; збільшення рівня заробітної плати з w до w2 і маємо нову точку рівноваги С; маємо збільшення кількості працівників у виробництві товару 2 у розмірі GG2.
Якщо обидві країни однаково забезпечені специфічними факторами виробництва, але вони відрізняються забезпеченістю мобільного фактору виробництва, то цей випадок має вплив на пропозицію товарів 1 і 2. Це пов'язано з тим, що для збільшення пропозиції робочої сили необхідно збільшити заробітну плату, а це пропорційно збільшує ціни товарів 1 і 2. В результаті цього криві попиту на працю змістяться вверх і нова точка рівноваги в цьому випадку досягається в точці D. Але не буде розподілу трудових ресурсів між галузями.
Ці зміни кривих попиту на працю є основою розвитку міжнародної торгівлі в теорії специфічних факторів виробництва.
Виходячи з того, що країна І має більше капіталу ніж землі, то обсяг виробництва товару 1 в країні І буде більше, а його відносна ціна буде менша ніж в країні ІІ. Країна І зацікавлена експортувати товар 1.
Виходячи з того, що країна ІІ має більше землі, ніж капіталу, то виробництво товару 2 буде більше. А це означає, що відносна ціна товару 2 в країні ІІ буде менша ніж відносна ціна товару 2 в країні 1.
; 
Міжнародна торгівля в теорії специфічних факторів виробництва
В країні І в результаті збільшення пропозиції капіталу збільшується виробництво товару 1.
- показує кількість товару 1, яку країна І може запропонувати на світовому ринку. В країні ІІ буде збільшуватися виробництво товару 2 і зменшуватися виробництво товару 1.RSI – крива пропозиції товару 1 для країни І;
RSII – крива пропозиції товару 1 для країни ІІ.
Світова пропозиція товару буде знаходитися між кривими пропозиції країн І і ІІ:
.Графік для другого товару
В результаті розвитку міжнародної торгівлі збільшилася пропозиція товару 2 в країні ІІ. Експорт товару 1 країни І буде дорівнювати імпорту країни ІІ товару 1. І навпаки.
Лекція-6
Альтернативні теорії міжнародної торгівлі
1. Гіпотеза імітаційного лагу.
2. Теорія життєвого циклу товару Майкла Познара.
3. Теорія перехресного попиту Ліндера.
4. Теорія реверсу факторів виробництва.
5. Теорія економії на масштабі Кемпа.
6. Теорія монополістичної конкуренції Кругмана.
7. Теорія внутрішньогалузевої торгівлі.
Парадокс В.Леонтьєва став могутнім каталізатором не тільки багаточисельних спроб емпірично перевірити правильність теоретичних концепцій міжнародної торгівлі, але й значною мірою стимулював подальший аналіз загальних передумов участі країни в міжнародному торговельному обміні та факторів, які визначають структуру її експортних та імпортних потоків.
Такі теоретичні пошуки ведуться сьогодні в двох основних напрямках:
1) поглиблення положень неокласичної теорії, зміна або пом'якшення вихідні припущень існуючих концепцій, наближення їх до економічної дійсності.
2) нові альтернативні теорії, що беруть до уваги економічні змінні, які не аналізуються в класичній та неокласичній теорії. Ці теорії називаються альтернативними, оскільки їх автори пояснюють причини та наслідки участі окремої країни в міжнародному торговельному обміні з інших позицій, ніж традиційний аналіз Хекшера— Оліна.
Слід також зазначити, що в альтернативних теоріях багато уваги надається попиту та його детермінантам, недосконалій конкуренції, ролі технологій та ефектові масштабів виробництва.
Гіпотеза імітаційного лага (imitation lag hypothesis).
В аналізі міжнародної торгівлі ідея імітаційного лага була вперше використана Майклом Познером (Michael Posner) у 1961 році. Сама концепція виходить з того, що одна й та сама технологія не завжди одночасно використовується в різних країнах, а її переміщення від країни до країни вимагає певного часу. Внаслідок цього одна країна може користуватись тим чи іншим технологічним нововведенням, тоді як до іншої країни це нововведення ще не дійшло. До того ж фірми—власники певного «ноу-хау» не зацікавлені в тому, щоб їхні технологічні новації якомога швидше ставали загальним надбанням. Це заперечує одне з визначальних вихідних припущень теорії Хекшера—Оліна, а саме, тези про використання в усіх країнах однакової технології виробництва однойменних товарів.
Візьмемо дві країни: А та В. Припустимо, що завдяки зусиллям науковців та виробничників у країні А з'являється якийсь новий продукт. Відповідно до концепції імітаційного лага фірми країни не можуть одразу розпочати його виробництво.
Імітаційний лаг – це проміжок часу (наприклад, п'ять місяців або 2 роки) між моментом появи даного продукту в країні А та моментом, коли виробники країни В зможуть випустити його на свій національний ринок. Лаг включає період вивчення нової технології та її освоєння, час на придбання необхідних ресурсів, відповідне технічне переозброєння виробництва, сам час виробництва та випуску товару на ринок.
Зрозуміло, що імітаційні лаги відрізняються в залежності від специфіки галузі, а для однойменних галузей у світовому господарстві різниця в імітаційних лагах зумовлюється національними відмінностями виробництва.
Як бачимо, наше визначення лага відноситься до сфери виробництва. Разом з тим другою складовою частиною концепції є поняття лага попиту (demand lag).
Лаг попиту – це проміжок часу між моментом появи нового продукту на ринку країни та тим моментом часу, коли споживачі визнають цей продукт як товар-замінник існуючим виробам або як якісно новий предмет споживання.
Існування цього лага зумовлюється психологічними (вірність споживачів певним товарам або фірмам-виробникам, інерція в сприйнятті нових технологій та речей тощо), технічними (несвоєчасна та неповна інформація про новий продукт та його споживчі якості, можливі сфери застосування) та іншими причинами. Очевидно, що, як і виробничий лаг, лаг попиту може варіюватися в залежності від галузі та національних умов виробництва.
Визначальним елементом концепції М. Познера є порівняння імітаційного лага з лагом попиту. Якщо, наприклад, імітаційний лаг становить 18 місяців, а лаг попиту — 6, то чистий лаг становитиме 12 місяців (тобто імітаційний лаг мінус лаг попиту). Протягом цього періоду країна А найактивніше експортуватиме даний (новий) товар в країну В. До цього періоду в країні В реального попиту на товар немає. Після його закінчення фірми країни В самі вироблятимуть даний товар та поставлятимуть його на внутрішній ринок, що, очевидно, призведе до зменшення експорту з країни А.