Абсолютний ефект характеризує загальну або питому (в розрахунку на одиницю витрат чи ресурсів) його величину, яку має підприємство від своєї діяльності за певний проміжок часу. Порівняльний ефект відображає наслідки порівняння можливих варіантів господарювання і вибору кращого з них; його рівень відбиває економічні і соціальні переваги обраного варіанту здійснення господарських рішень (напрямку діяльності) у порівнянні з іншими можливими варіантами. Абсолютний і порівняльний ефекти тісно взаємозв'язані, доповнюють один іншого. Визначення економічно найбільш вигідного варіанту господарювання завжди базується на зіставленні показників абсолютного ефекту, а аналітична оцінка останнього здійснюється шляхом порівняння його запланованих, нормативних і фактично досягнутих показників, їх динаміки за певний період.
Випромінювання
Критерій і система показників Вимірювання загальної ефективності (продуктивності) діяльності підприємства методологічно звязане перш за все з визначенням критерію і формуванням відповідної йому системи показників.
Критерій — це головна відрізнювальна ознака і визначальна міра вірогідності пізнання суті ефективності виробництва, у відповідності з якими здійснюють кількісну оцінку її рівня.; Правильно сформульований критерій повинен найбільш повно характеризувати суть ефективності як економічної категорії і . бути спільним для усіх ланок суспільного виробництва — від підприємства до народного господарства в цілому.
Суть проблеми підвищення ефективності виробництва (продуктивності виробничо-економічної системи) полягає у тому, щоб на кожну одиницю витрат — трудових, матеріальних, фінансових — досягати максимально можливого збільшення обсягу виробництва або доходу. Виходячи з цього єдиним народногосподарським економічним критерієм ефективності виробництва можна вважати зростання продуктивності суспільної (живої і уречевленої) праці. У загальному вигляді критерій ефективності виробництва відображає постійно здійснюваний процес максимізації обсягу чистої продукції (національного доходу) по відношенню до витрат живої і уречевленої праці (персоналу і виробничих фондів підприємства або народного господарства в цілому). На рівні госпрозрахункового підприємства модифікованою формою єдиного критерію ефективності (продуктивності) його діяльності може слугувати максимізація прибутку за умови економічно обгрунтованої побудови систем цін на вироблювану продукцію та оплати праці залежно від кінцевих результатів виробництва. Між народногосподарським і госпрозрахунковим (комерційним) критеріями принципової розбіжності не існує, оскільки при правильно побудованих цінах на засоби виробництва і кінцеву продукцію збільшення обсягу чистої продукції підприємства справляє адекватний вплив і на величину одержуваного ним прибутку. Кількісна визначеність і зміст критерію знаходять найбільш повне відображення в конкретних показниках ефективності виробництва.
При формуванні системи показників ефективності виробництва, виробничо-господарської і комерційної діяльності підприємства бажано дотримуватись певних принципів. До них можна віднести:
• забезпечення взаємозв'язку критерію і системи конкретних показників ефективності виробництва;
• відображення ефективності використання усіх видів застосовуваних у виробництві ресурсів;
• можливість застосування показників ефективності в управлінні різними ланками виробництва на підприємстві;
• виконання найбільш важливими показниками стимулюючої функції у процесі використання наявних резервів зростання ефективності виробництва, того чи іншого виду діяльності підприємства.
Система показників ефективності виробництва, що побудована з урахуванням зазначених принципів, має включати декілька груп: 1) узагальнюючі показники ефективності виробництва (діяльності підприємства); 2) показники ефективності використання праці (персоналу); 3) показники ефективності використання виробничих основних і оборотних фондів; 4) показники ефективності використання фінансових коштів (оборотних коштів і капітальних вкладень). Кожна з перелічених груп охоплює певну кількість конкретних абсолютних чи відносних показників, що характеризують загальну ефективність виробництва (діяльності підприємства) або ефективність використання окремих видів ресурсів (табл. 18.1).
Для всебічної оцінки рівня і динаміки абсолютної економічної ефективності виробництва, результатів виробничо-господарської і комерційної діяльності підприємства поряд з наведеними основними слід використовувати також специфічні показники, що відбивають ступінь використання кадрового потенціалу, виробничих потужностей, .устаткування, окремих видів матеріальних ресурсів тощо.
Вимінювання економічної ефективності ресурсів і витрат Конкретні види ефективності можуть виокремлюватись не лише за різноманітністю одержуваних результатів (ефектів) діяльності підприємства, про що уже мовилось вище, але й залежно від того, які ресурси (застосовувані чи споживані) беруть для розрахунків. Застосовувані ресурси — це сукупність
живої і уречевленої праці, а споживані ресурси являють собою поточні витрати на виробництво продукції. У зв'язку з цим у практиці господарювання варто виділяти також ефективність застосовуваних ресурсів і ефективність споживаних ресурсів як специифічні форми прояву загальної ефективності виробництва, тобто мова йде про так звані ресурсний і витратний пц-.г.оди' до визначення її рівня з застосуванням відповідачах типів показників.
Таблиця 1. Система показників ефективності виробництва (діяльності підприємства).
| Узагальнюючі показники | Показники ефективності використання | ||
| праці (персоналу) | виробничих фондів | фінансових коштів | |
| • Виробництвочистої родукції на одиницю витрат ресурсів• Прибуток наодиницю загальнихвитрат• Рентабельністьвиробництва• Затрати наодиницю товарноїпродукції• Частка прироступродукції зарахунокінтенсифікаціївиробництва•Народногосподарський ефектвикористанняодиниці продукції | • Темпи зростанняпродуктивностіпраці• Частка прироступродукції зарахунок зростанняпродуктивностіпраці• Відносневивільненняпрацівників• Коефіцієнтвикористаннякорисного фондуробочого часу• Трудомісткістьодиниці продукції• Зарплатомісткістьодиниці продукції | • Загальнафондовіддача (заобсягом продукції)• Фондовіддачаактивної частиниосновних фондів• рентабельністьосновних фондів•Фондомсткстьодиниці продукції• Матеріаломісткістьодиниці продукції'• Коефіцієнтвикористаннянайважливіших видівсировини.і матеріалів | • Оборотністьоборотних коштів• Рентабельністьоборотних коштів• Відносневивільненняоборотних коштів• Питомі капітальнівкладення(наодиницю прироступотужності абопродукції)• Рентабельністькапітальнихвкладень• Строк окупностікапітальнихвкладень |
Узагальнюючий показник ефективності застосовуваних ресурсів підприємства можна визначити, користуючись формулою
де езр ~ ефективність застосовуваних ресурсів;
Р — госпрозрахункова чиста продукція за зіставленими цінами (обсяг реалізованої у розрахунковому році продукції за вирахуванням матеріальних витрат, плати за ресурси, проценту за кредит);
П — чисельність працюючих на підприємстві;
Фос ~ середньорічний обсяг виробничих основних фондів за відновною вартістю;
Фоб — вартість оборотних фондів підприємства;
Кпвп — коефіцієнт повних витрат праці (визначається відношенням чисельності працюючих у сфері матеріального виробництва до обсягу утвореного національного доходу;
застосовується для перерахунку уречевленої у виробничих фондах праці у середньорічну кількість працівників).
Узагальнюючим показником ефективності споживаних ресурсів може слугувати показник витрат на одиницю товарної продукції, що характеризує рівень поточних витрат на виробництво (собівартості гиготовлення певних виробів). Як відомо, до собівартості продукції споживані ресурси включаються у формі оплати праці (персонал), амортизаційних відрахувань (основні фонди) і вартості матеріальних ресурсів (оборотні фонди).
До найважливіших узагальнюючих показників ефективності виробництва відноситься частка приросту обсягу вироблюваної продукції за рахунок інтенсивних чинників (інтенсифікації виробництва). Це зумовлюється тим, що в сучасних умовах господарювання економічно і соціальне вигіднішим є не екстенсивний (шляхом збільшення обсягу застосовуваних ресурсів), а саме інтенсивний (за рахунок кращого використання наявних ресурсів) розвиток виробництва.
Частку приросту продукції за рахунок інтенсифікації виробництва можна визначити за формулою
Уінт = 100 (1 - WZ/WP),
Уінт — частка приросту обсягу продукції, що зумовлена інтенсифікацією виробництва;
DZ — приріст застосовуваних ресурсів за певний період, %;
DР — приріст обсягу виробництва продукції за певний період, %.
Умовний приклад визначення частки приросту обсягу продукції за рахунок інтенсифікації виробництва наведено у табл. 2.
У процесі вимірювання ефективності виробництва не слід ігнорувати визначення народногосподарського ефекту використання продукції як практично важливого узагальнюючого показника, оскільки при оцінці усіх видів діяльності підприємства обов'язково треба враховувати ступінь задоволення різноманітних потреб споживачів його виробів. Народногосподарський ефект використання продукції того чи іншого підприємства у сфері її споживання обчислюється у вигляді приросту чистого прибутку (доходу), тобто загального ефекту (збільшення прибутку внаслідок зростання обсягу виробництва і продуктивності праці, економії експлуатаційних витрат і інвестиційних ресурсів тощо) за вирахуванням вартості придбання продукції виробничо-технічного призначення.