Реферат на тему:
Аналіз та обчислення дужкових виразів
У розділі 9 розглядалися дужкові арифметичні вирази, мова яких породжується розширеною LA(1)-граматикою G2:
( { 0, … , 9, ., c, i, n, o, s, +, *, -, /, (, ) },
{ E, T, F, A, C, D, N },
{ E ® T { +T | -T }, T ® F { *F | /F }, F ® (E) | C | A,
C ® N (E), N ® 'sin' | 'cos',
A ® D { D } [ . { D } ], D ® 0 | … | 9 },
E ).
Імена A, C, N є скороченнями фраз "Arithmetic constant", "Call of function", "Name of function" відповідно, тобто "Арифметична стала", "Виклик функції", "Ім'я функції".
Побудуємо програму Aexval аналізу та обчислення арифметичних виразів на основі програми Aexan із попереднього підрозділу. Нехай вираз подається в кількох рядках, і ознакою кінця є порожній рядок. Читання лексем виразу задається модулями Glx та Inbuf, означеними в розділі 20. Замість функції getc добування наступного символу з програми Aexan використовується функція getlx добування наступної лексеми, а замість поточного символу ch – поточна лексема lx типу Tlx. Ознака наявності лексеми, що повертається з функції getlx, присвоюється бульовій змінній islx.
Підпрограми для нетерміналів A, N тут не створюються, оскільки аналіз лексем, позначених ними, уже задаєно в модулі Glx. Кожна з процедур E, T, F перетворюється на функцію обчислення тієї частини виразу, яка аналізується при виконанні її виклику. Побудуємо їх таким чином, щоб за помилкового виразу з них поверталося значення 1.
Згідно з продукціями граматики G2, функція F обчислення множника у виразі має такий вигляд:
function F : real;
begin
if ( lx.lxt = par ) and ( lx.prt = '(' ) then
begin
islx := getlx ( lx ); F := E;
if islx and ( lx.lxt = par ) and ( lx.prt = ')' )
then islx := getlx ( lx )
else begin error; F := 1 end
end
else
if lx.lxt = con then
begin F := lx.numb; islx := getlx ( lx ) end
else
if lx.lxt = nam then F := C
else begin error; F := 1 end
end
Функція C задає обчислення значення, що має повернутися з указаного у виразі виклику функції sin чи cos:
function C : real;
var lx1 : Tlx; v : real;
begin
lx1 := lx; islx := getlx ( lx );
if islx and ( lx.lxt = par ) and ( lx.prt = '(' ) then
begin
islx := getlx ( lx ); v := E;
if islx and ( lx.lxt = par ) and ( lx.prt = ')' )
then islx := getlx ( lx )
else begin error; C := 1 end;
if ok then
if lx1.name = 'sin' then C := sin ( v )
else C := cos ( v )
else begin error; C := 1 end
end
else begin error; C := 1 end
end
Функція E задає обчислення виразу, вивідного з E:
function E : real;
var lx1 : Tlx; v : real;
begin
v := T;
while ok and ( lx.lxt = ops )
and ( lx.sig in ['+', '-'] ) do
begin
lx1 := lx; islx := getlx ( lx );
case lx1.sig of
'+' : v := v + T;
'-' : v := v - T
end
end;
if ok then E := v else E := 1
end
Функцію T обчислення доданка у виразі, яка має аналогічну функції E структуру, залишаємо для самостійної розробки. Головна програма подібна до програми Aexan:
program Aexval ( input, output );
uses Inbuf, Glx
var islx, ok : boolean;
v : real; lx : Tlx;
procedure error;
begin ok := false; islx := false end;
function E : real; forward;
function C : real; … end;
function F : real; … end;
function T : real; … end;
function E; { скорочений заголовок } … end;
begin
ok := true;
v := 0;
islx := getlx ( lx );
v := E;
if ok and not islx then writeln ( v )
else writeln ( '***error***' )
end.