У разі затримки сечовиділення показана катетеризація м'яким катетером, у разі запору — очисні клізми. Судно повинно бути гумовим.
Незважаючи на застосування сучасних методів лікування правця, смертність при цьому захворюванні ще досить висока. Важливу роль у її зниженні відіграє правильна організація лікування таких хворих у спеціалізованих реанімаційних відділеннях, куди вони доставляються санітарною авіацією в супроводі анестезіолога-реаніматолога. Думка про те, що хворі на правець нетранспортабельні, сьогодні переглянута. Під прикриттям потенційованого барбітурового наркозу у більшості хворих настає виражена релаксація без пригнічення кровообігу і дихання. В такому стані хворого у відповідному супроводі можна перевозити вертольотом, літаком, автомобілем, обладнаними реанімаційною апаратурою.
З епідеміологічної точки зору хворі на правець не заразні і небезпеки для оточення не становлять. Хворому потрібне щоденне лабораторне та рентгенологічне дослідження (для своєчасної діагностики ателектазу легень).
Профілактика правця. Профілактичні заходи при правці діляться на неспецифічні і специфічні.
Неспецифічна профілактика правця полягає в проведенні своєчасної і повної хірургічної обробки рани, очищенні її від сторонніх тіл, некротичних тканин, мікробів, згустків крові.
Первинну хірургічну обробку рани доповнюють уведенням антибіотиків.
Специфічна профілактика має за мету підвищити імунітет до правцевого токсину.
На відміну від інших інфекційних захворювань, після правця не виробляється специфічний імунітет. Про це свідчать численні спостереження над людьми, які повторно захворіли на правець. Мабуть, та кількість тетаноспазміну, яка здатна спричи нити захворювання у людини, не має достатніх імунологічних властивостей.
Специфічна профілактика правця включає активну імунізацію незалежно від одержання травми і активно-пасивну за підозри на захворювання на правець.
Активна імунізація здійснюється адсорбованою коклюшно-дифтерійно-правцевою (АКДП) і адсорбованою дифтерійно-правцевою вакцинами всім дітям віком до 1 року (1 -ша і 2-га ін'єкції з проміжками 6—8 тиж, 3-тя — через 4—6 міс), а також правцевим анатоксином усьому населенню, яке проживає в районах з показниками захворюваності на правець 1 і більше на 100 000 населення, всім працівникам сільського господарства, будівельникам, робітникам і службовцям залізничного транспорту, водопровідних, асенізаційних і очисних споруд, торф'яних розробок і лісозаготівель, працівникам лабораторій, які працюють з правцевою культурою, робітникам віваріїв, спортсменам, допризовникам.
Правцевий анатоксин уводять по 0,5 мл (2 щеплення і 2 ревакцинації):
Від повноти активної імунізації залежить подальша активно-пасивна імунізація у разі одержання травми (екстрена профілактика). Вона здійснюється при всіх відкритих пошкодженнях, опіках, відмороженнях, гангрені і некрозі тканин, укусах тварин, кримінальних абортах, пологах, які відбулися не в стаціонарі, абсцесах, проникаючих пораненнях органів травлення, видаленні сторонніх тіл.
Активну імунізацію проводять правцевим анатоксином і людським правцевим імуноглобуліном, рідше — протиправцевою сироваткою.
Схема екстреної специфічної профілактики правця залежно від умов і ситуацій наводиться у спеціальній інструкції.
Прогноз при правці залежить від тривалості інкубаційного періоду (що він коротший, то тяжчий перебіг захворювання), клінічної форми правця, реактивності організму, своєчасної специфічної і неспецифічної профілактики, повноти лікування.