Україна поступово входить до сучасного правового суспільства, проте водночас невирішеними залишаються багато нагальних питань. Зокрема, серед інших гостро на сьогодні постало питання функціонування приватного нотаріату в країні, який не просто опинився у скрутному становищі, а навіть під загрозою припинення існування.
Відомо, що сьогодні поруч із державним нотаріусом існує й приватний. Але не зважаючи на ринкову трансфрмацію країни державний нотаріус фактично залишається відносно привілейованим, користується низкою пільг у порівнянні із приватним нотаріусом, а Міністерство юстиції жодним чином не йде назустріч побажанням приватних нотаріусів. Взагалі складається відчуття, що маємо цілеспрямовані дії щодо знищення інституту приватного нотаріусу в Україні.
Про це йшлося на нараді у понеділок, 29-го червня, організованої групою депутатів, серед яких І.Богословська, О.Ємець, І.Коліушко, О.Лавринович, Т.Стецьків, І.Шишкін. На нараду було запрошено представників Антимонопольного комітету України, Мінюсту України, Асоціація фахівців нерухомості (рієлтерів) України, Українська Нотаріальна палата та представники обласних організацій нотаріату України. Цікаво, що на нараду не прийшли ані представники Мінюсту, ані державні нотаріуси Укураїни.
Звичайно, у функціонуванні нотаріату існують безліч проблем, як в принципі і в багатьох структурах в нас час, проте головною і найболючішою є, безумовно, ситуація, що склалася останнім часом у зв‘язку із реалізацією наказів міністра юстиції України про Введення єдиних реєстрів заборон та доручень.
Прикро константувати, але виникла ситуація, коли міністерство юстиції припустилося, чи випадково чи з певними мотивами, прийняття антизаконних документів, які зовсім не регулюють, а фактично дерегулюють ситуацію навколо інституту нотаріату.
Зокрема, Наказ, підписаний міністром юстиції Сюзанною Станик про введення в дію Положення “Про Єдиний реєстр доручень”, порушує чинне законодавство України. Зокрема таке Положення порушує Закон України “Про нотаріат”та Конституцію України. Впровадження ж комп‘ютерного реєстру на засадах, запропонованих Мінюстом недасть ніякої користі нікому, окрім самого Мінюсту. Подібна ситуація схожа на монополію утворену на ринку певною фірмою чи компанією - коли диктат цін, обмеження надання послуг та ексклюзивність прав на певний вид товара чи продукта призводить до необгрунтованого завищення вартості послуг, неефективної діяльності усієї системи.
Інформаційне чи комп‘ютерне забезпечення діяльності нотаріусів України може значно спростити виконання останніми своєї роботи та значно знизити вартість нотаріальних послуг для населення. Проте маємо ситуацію із точністю до навпаки - з кожним місяцем з‘являються нововведення Мінюсту для обов‘язкового дотримання нотаріусами. Так, наприклад, Положенням “Про Єдиний реєстр доручень” передбачено обов‘язкове підключення нотаріусів до комп‘ютерної системи Держінформюсту, яка доречі не має виходу в Інтернет (!). Мало того, що система є “позавчорашнім днем у програмуванні”, розроблена процедура внесення даних до цієї комп‘ютерної системи не залишає їй жодних шансів на виживання у випадку присутності конкурентного програмного продукту.
Тут ми підходимо до найцікавішого. Мінюст, впроваджуючи нову систему фактично не залишає нотаріусам вибору - підключення, обслуговування, та навіть обладнання жорстко регламентуються цим положенням і не залишають шансів для самостійного прийняття рішень. Та ще й вартість подібних нововведень “не по карману” більшості нотаріусам України. От і знову виникає ситуація, аналогічна тій, що існувала ще за радянських часів - проголошується демократизація а запроваджується “колонізація”. Тут вже варто Антимонопольному комітетові винести свій вирок з цього питання.
Питання, що виникають, потрібно вирішувати негайно, лише в такому випадку існуватиме хоч якась вірогідність, що не перетворяться вони на проблеми, розв‘язати які буде набагато складніше. В нашому випадку, через фактичну “заблокованість” парламенту, якимось чином змінити ситуацію на краще може лише прем‘єр-міністр, якщо вдасться до відміни наказу міністра юстиції а бо ж Генеральний прокурор. Хоча й змії одна іншу ніколи не жалять, проте варто сподіватися на позитивне розв‘язання цього питання. В будь-якому випадку від цього виграють не лише нотаріуси, а по великому рахунку, пересічні користувачі нотаріальними послугами, тобто громадяни України.