ПРИКЛАД: використання нетипізованих параметрів-змінних:
program example;
const n=10;
type massiv=array[1..n] of integer;
var x:massiv;
function sum(var a:array of integer):integer;
{Параметр а оголошений як нетипізований масив}
var s,i,k,m:integer;
begin
{Змінні k та m визначають верхню та нижню межу індексів масиву}
end;
begin
end.
Мова ПАСКАЛЬ дозволяє користувачеві створювати власні допоміжні алгоритми. Розрізняють два види алгоритмів: процедури-оператори (далі просто процедури) та процедури-функції (далі просто функції). Вони дозволяють включати в основний програмний блок додаткові блоки команд. Процедура активізується за допомогою оператора процедури. Функція активізується при обчисленні виразу, що містить виклик цієї функції.
Блок опису процедур та функції не має спеціального службового слова для свого початку. Цей блок завжди розташовується останнім в описовій частині програми і починається оголошенням відповідного допоміжного алгоритму.
Оголошення допоміжного алгоритму складається з таких частин:
· заголовка ;
· розділу описів ;
· операторної частини (тіла) .
Заголовок містить ім’я допоміжного алгоритму та список формальних параметрів. Для функції потрібно вказати тип імені цієї функції, тому що воно є результатом її роботи. Існує три види параметрів: значення, змінна і нетипізована змінна. Розділ оголошень містить список локальних об’єктів (типів, констант, змінних), які будуть використовуватись даним алгоритмом. Операторна частина містить набір операторів, які складають тіло допоміжного алгоритму. Для функції обов’язково потрібно вказати хоча б один оператор присвоювання, в лівій частині якого вказується ім’я функції, а в правій – вираз, який задає результат її роботи.
В деяких випадках потрібно при оголошенні деякої процедури або функції використати посилання на іншу процедуру або функцію , яка ще не була оголошена, але яка буде оголошена далі. В такому випадку використовують випереджальне оголошення.
Фактичними параметрами називаються ті параметри, які вказуються при викликові допоміжного алгоритму.