Реферат на тему:
Пакетні файли (batch-файли)
Пакетний файл або пакетна програма це текстовий файл, який містить одну або декілька команд MS-DOS (в тому числі і програм) та має розширення BAT. Якщо ви набираєте ім'я batch-програми в командному рядку та натискаєте клавішу Enter, то записані у batch-файлі команди виконуються послідовно.
Один із batch-файлів грає особливу роль в системі MS-DOS. Цей файл зветься AUTOEXEC.BAT і він виконується автоматично під час завантаження системи. Зауважимо, що AUTOEXEC.BAT повинен знаходитися в кореневій директорії системного диска (разом з файлами IO.SYS, MSDOS.SYS, COMMAND.COM). Нижче наводиться приклад файла AUTOEXEC.BAT. Зауважимо, що більшість сучасних програмних засобів модифікує ваш файл AUTOEXEC.BAT, додаючи до нього необхідні команди. При цьому старий AUTOEXEC.BAT зберігається під іменем AUTOEXEC.OLD або якимось іншим.
У batch-файлі ви можете використовувати будь-які команди MS-DOS та будь-які виконувані програми. Крім того, наступні команди MS-DOS спеціально призначені для використання їх у batch-файлі.
Спеціальні команди batch-файлів
Викликає інший (вкладений) пакетний файл з наступним поверненням у перший.
CALL [drive:][path]filename [batch-parameters]
[drive:][path]filename Визначає batch-файл, що викликається.
batch-parameters Визначає будь-які параметри, з якими виконується batch-файл, що викликається.
Очікує, коли користувач натисне одну з множини допустимих клавіш.
CHOICE [/C[:]choices] [/N] [/S] [/T[:]c,nn] [text]
/C[:]choices Визначає допустимі клавіші. За умовчанням YN (Yes так, No ні).
/N Не виводить допустимі клавіші та знак питання (?) у кінці рядка-підказки.
/S Не відрізняє регістр натиснутої клавіші (малі чи великі літери).
/T[:]c,nn Обирає за умовчанням допустиму клавішу c після nn секунд очікування.
text Визначає рядок-підказку, що виводиться на екран.
Код завершення (ERRORLEVEL) цієї команди є зміщенням натиснутої користувачем клавіші у списку допустимих клавіш.
Команда CHOICE це зовнішня команда.
Виводить текст повідомлення на екран або перемикає режим роботи (ON чи OFF).
ECHO [ON | OFF]
ECHO [message]
ON Дозволяє виведення на екран командних рядків та повідомлень.
OFF Забороняє виведення на екран командних рядків та повідомлень.
message Виводить текст повідомлення (message) на екран.
Виконайте ECHO без параметрів для виведення на екран біжучого стану команди (OFF або ON).
@ діє як ECHO OFF на один рядок batch-файла.
Виконує визначену команду для кожного файла із множини файлів.
FOR %variable IN (set) DO command [command-parameters]
%variable Визначає однолітерну змінну, яка послідовно приймає значення імен файлів, що входять до параметру set.
(set) Визначає множину з одного або декількох імен файлів. Можна використовувати шаблони (маски) DOS.
command Визначає команду, яка виконується для кожного файла із списку.
command-parameters Визначає параметри для заданої команди.
Для використання команди FOR у batch-файлі застосовуйте конструкцію %%variable замість %variable.
Здійснює перехід на помічений рядок у batch-файлі.
GOTO label
label Визначає текстовий рядок, що використовується у batch-файлі як мітка. Мітка стоїть в окремому рядку та починається з двокрапки (:).
Здійснює розгалуження за умовою в batch-файлі.
IF [NOT] ERRORLEVEL number command
IF [NOT] string1==string2 command
IF [NOT] EXIST filename command
NOT Визначає, що команда (command) повинна виконуватися лише у тому разі, якщо умова не має місця (false хибність).
ERRORLEVEL number Визначає, що умова виконується (true істина), якщо остання програма, яка стоіть у batch-файлі перед if, повертає код завершення (ERRORLEVEL) рівний або більший, ніж визначене число (number).
command Визначає команду, що виконується, якщо умова має місце.
string1==string2 Визначає, що умова виконується (true істина), якщо вказані символьні рядки співпадають.
EXIST filename Визначає, що умова виконується (true істина), якщо визначене ім'я файла існує.
Призупиняє роботу batch-файла та виводить повідомлення "Press any key to continue..." ("Для продовження натисніть будь-яку клавішу...").
Служить для вставки коментаря в batch-файлі або в файлі CONFIG.SYS.
REM [comment]
comment Визначає текстовий рядок, що служить коментарем. В режимі ECHOON виводить текст параметра comment на екран.
Зсуває вліво параметри batch-файла, що дозволяє використовувати більше 10 параметрів.
Якщо batch-файл виконується з параметрами, то в самому пакетному файлі вони позначаються як %n, де n цифра від 0 до 9.
Приклад файла AUTOEXEC.BAT
@ECHO OFF
D:\DOS\SMARTDRV.EXE
PROMPT $P$G
PATH D:\DOS;C:\UTIL;C:\NC4;D:\WINWORD;C:\WINDOWS;D:\FOXPRO2
PATH D:\NU_7;%PATH%
SET TEMP = D:\
SET NC = C:\NC4
SET SYMANTEC = D:\SYMANTEC
SET NU = D:\NU_7
SET FOXPROCFG = D:\FOXPRO2\CONFIG.FP
C:\UTIL\FDF\FDREAD
C:\UTIL\MOUSE
D:\DOS\MODE CON CP PREP=((866) D:\DOS\EGA.CPI)
D:\DOS\MODE CON CP SEL=866
D:\DOS\KEYB ur
D:\NU_7\IMAGE C: D: /NOBACK
D:\NU_7\NCC /FAST
echo.
d:\nu_7\be beep /F280 /D1
d:\nu_7\be ask "(W)indows, (N)orton_commander, (D)os " wnd DEFAULT=w TIMEOUT=5 BRI YEL
if errorlevel 3 goto Dos
if errorlevel 2 goto Nor
if errorlevel 1 goto Win
:Win
C:\WINDOWS\WIN /s :
:Nor
C:\NC4\NC
:Dos
Файл конфігурації (CONFIG.SYS)
Файл конфігураціїCONFIG.SYS це текстовий файл, який містить спеціальні команди. Ці команди конфігурують фізичні пристрої комп'ютера так, що MS-DOS та прикладні програми можуть використовувати їх відповідним чином. Під час завантаження MS-DOS команди, які містяться в файлі CONFIG.SYS, виконуються автоматично. Файл CONFIG.SYS, як і файл AUTOEXEC.BAT, повинен знаходитися в кореневій директорії системного диска. Нижче наводиться приклад файла CONFIG.SYS. Зауважимо, що більшість сучасних програмних засобів модифікує ваш файл CONFIG.SYS, додаючи до нього необхідні команди. При цьому старий CONFIG.SYS зберігається під іменем CONFIG.OLD або якимось іншим.
Команди CONFIG.SYS
Наступні команди можуть використовуватися лише у файлі CONFIG.SYS.
Виділяє пам'ять для визначеного числа буферів диска при старті системи.
BUFFERS=n[,m]
n Визначає число буферів диска. Величина n повинна лежати в межах від 1 до 99.
m Визначає число буферів у вторинному буферному кеші. Величина m повинна лежати в межах від 0 до 8.
За умовчанням буфери диска встановлюються самостійно, причому їх число залежить від обладнання комп'ютера і змінюється в межах від 2 до 15.
Дозволяє системі MS-DOS використовувати залежну від країни інформацію при виведенні дати, часу та національної валюти; при визначенні порядку сортування символів; при визначенні того, які символи можуть використовуватися в іменах файлів. Команда COUNTRY конфігурує MS-DOS для розпізнавання множини символів та пунктуації, коли використовується одна з мов, що підтримується системою.
COUNTRY=xxx[,[yyy][,[drive:][path]filename]]
xxx Визначає код країни.
yyy Визначає множину символів для країни.
[drive:][path]filename Визначає місцеположення та ім'я файла, який містить залежну від країни інформацію.
Пов'язані команди: KEYB, MODE, NLSFUNC.
Завантажує визначені вами драйвери пристроїв у пам'ять.
DEVICE=[drive:][path]filename [dd-parameters]
[drive:][path]filename Визначає місцеположення та ім'я драйвера пристрою, який ви бажаєте завантажити.
[dd-parameters] Визначає будь-які параметри, необхідні для драйвера пристрою.
Завантажує визначені вами драйвери пристроїв у верхню пам'ять. Це дозволяє збільшити об'єм вільної основної пам'яті для прикладних програм. Якщо верхня пам'ять недоступна, команда DEVICEHIGH функціонує просто як команда DEVICE.
DEVICEHIGH [drive:][path]filename [dd-parameters]
[drive:][path]filename Визначає місцеположення та ім'я драйвера пристрою, який ви бажаєте завантажити у верхню пам'ять.
dd-parameters Визначає будь-які параметри, необхідні для драйвера пристрою.
Визначає, чи повинна MS-DOS управляти верхньою пам'яттю та завантажувати частину себе до області вищої пам'яті (HMA High Memory Area).
DOS=HIGH|LOW[,UMB|,NOUMB]
DOS=[HIGH,|LOW,]UMB|NOUMB
UMB|NOUMB Визначає, чи повинна MS-DOS управляти блоками верхньої пам'яті (Upper Memory Blocks UMBs), утвореними, наприклад, програмою EMM386.EXE. Параметр UMB визначає, що MS-DOS повинна управляти блоками UMBs, якщо вони існують. Параметр NOUMB визначає, що MS-DOS не повинна управляти блоками UMBs. Установка за умовчанням NOUMB.
HIGH|LOW Визначає, чи повинна MS-DOS спробувати завантажити частину себе до області вищої пам'яті HMA (параметр HIGH), або тримати всю MS-DOS в основній пам'яті (параметр LOW). Установка за умовчанням LOW.
Визначає параметри пристроїв таких, як дисковод, накопичувач на магнітній стрічці тощо, під час старту MS-DOS. Команда DRIVPARM модифікує параметри існуючих фізичних пристроїв. Вона не утворює нових логічних дисків.
DRIVPARM=/D:number [/C] [/F:factor] [/H:heads] [/I] [/N] [/S:sectors] [/T:tracks]
/D:number Визначає номер фізичного диска. Величина номера повинна лежати між 0 та 255 (наприклад, диск номер 0 = диск A, 1 = диск B, 2 = диск C, і т.д.).
/C Визначає, що дисковод може упізнати, чи закриті його дверцята.
/F:factor Визначає тип диска. У наступному списку наводяться допустимі значення параметра factor та дається короткий опис кожного з них. Величина за умовчанням 2.
0160 K / 180 K або 320 K / 360 K (5.25-дюймовий диск),
11.2 M (5.25-дюймовий диск),
2720 K (3.5-дюймовий диск),
5 Жорсткий диск,
6 Накопичувач на магнітній стрічці,
71.44 M (3.5-дюймовий диск),
8 Оптичний диск для читання/запису,
92.88 M (3.5-дюймовий диск).
/H:heads Визначає максимальне число головок. Значення параметра heads повинно лежати між 1 та 99. Величина за умовчанням залежить від значення, яке ви обрали для параметра /F:factor.