Успішне оволодіння усним мовленням залежить від вибора навчальногно матеріалу для вправ спрямованих на формування і розвиток навичок і вмінь даного виду мовлення. Такі методисти як Г.М.Уайзер, В.А.Скалкін, Ю.І.Пасов та інші вважають, що матеріалом для навчання і розвитку монологічного мовлення доцільно використовувати тести, подані в письмовій чи усній формі. В науковій літературі існує багато визначень тексту. На наш погляд, найбільш прийнятним є визначення І.Р.Гальпериним тексту як витвора мовленнєтворчого процесу, який характеризується завершеністю і складається з заголовка і ряду особливих одиниць (понадфразових єдностей), які об`єднані різними типами лексичних, граматичних, логічних, стилістичних зв`язків, які мають певну цілеспрямованість і прагматичну установку. Тому навчальний текст повинен служити основою усного мовленнєвого висловлювання, в якому задані мовні, логіко-смислові і структурні елементи, яким необхідно цілеспрямовано навчати. Як визначається методистами, робота по розвитку монологічного мовлення повинна бути так організована, щоб учні могли здобути мовні і мовленнєві навчки і уміння, необхідні для власного висловлювання по аналогічним темам. Тематика монологічних висловлювань загальноосвітнього циклу іноземних мов визначена державним стандартом (Держстандарт 1998 : 11).
Ліцеї, як було вище сказано, надають профільне навчання. В ліцеях математичного профілю вчаються учні, які пов`язують своє професійне майбутнє з дисциплінами даного циклу. Тому, за умов домінуючої мотивації ліцеїстів на вивчення профільних предметів доцільно включати письмові тексти по спеціальності як додаток до тем середньої школи для навчання тематично підготовленого усного монологічногно мовлення. Доцільність використовування письмових текстів для даної мети обгрунтована в роботах таких методистів як Л.І.Новожилова, Г.Я.Стеркін, З.А.Плюхіна, Н.Д.Соловйова, І.В.Самойлюкевич та ін.
Слід за В.А.Бухбіндером, І.В.Самойлюкевич ми будемо вважати професійно спрямований монолог соціально-психологічною основою професійно спрямованого спілкування, так як він служить переданню і розповсюдженню професійних знань. З теоретико-інформаційних позицій в центрі уваги монолога знаходиться спрямованість інформаційного потока в односторонньому напрямку від говорячого до слухача. Робота з такими текстами дозволяє зняти труднощі, пов`язані з змістом висловлювання, мовними і стилістичними особливостями, підтримує професійну зацікавленість до занять з іноземної мови. У зв`язку з проблемою відбору і організації навчального матеріалу доцільно визначити найбільш продуктивні способи викладення монологу. Згідно з програмою для закладів середньої освіти ліцеїсти повинні вміти роботи опис, повідомлення і розповідь по темам середньої школи. Але в зв`язку з тим, що ліцеїсти приймають участь в наукових конференціях, наукових турнірах, семінарах, конкурсах науково-дослідницьких робіт, вони повинні оволодіти додатковими видами монологічного мовлення. На наш погляд, найбільш прийнятною є типологізація професійно спрямованого монологу запропонована І.В.Самойлюкевич. З точки зору даного автора виділяється 6 найбільш вживаних видів професійно спрямованого монологу: опис, розповідь, повідомлення, оцінка, роздум і доказ, які відрізняються структурою організації (Самойлюкевич І.В. 1990 : 39). Якщо опису, розповіді і повідомленню учні починають навчатися ще в середніх класах загальноосвітньої школи, то оцінці, роздуму і доказу доцільно навчати в старших класах, так як вони потребують послідовного і аргументовного висвітлення професійно значимих питань, вміння логічно викласти матеріал відповідно до певної ситуації, адекватно вживаючи мовний і немовний матеріал.
З перелічених вище видів монологу найпростішими з погляду на структурну побудову є опис, розповідь і повідомлення. Під структурою монологічного висловлювання, слід за М.С.Балабайко, ми розуміємо побудову всього тематичного висловлювання, включаючи послідовність його частин і тип смислового зв`язку між компонентами. В зачині говорячий використовує фрази, спрямовані на привертання уваги слухача, а також указуючи на предмет і ціль висловлювання. Основна частина висловлювання ретельно розкриває тему і складається з одного або декількох понадфразових єдностей. Його цілісність досягається завдяки засобам зв`язку як між фразами, так і між єдностями. Матеріал в основній частині викладається за певною логічною основою. Так в описі логічною основою буде не стільки порядок розташування предметів чи ознак в просторі, скільки ступінь їх важливості. В розповіді логічною основою буде хронологічна послідовність подій. Заключення — це короткий висновок із сказаного в основній частині. Таким чином можна зробити висновок, що таким видом монологічного мовлення як опису, розповіді і повідомленню необхідно навчати як на базі загальноосвітньої тематики для закладів середньої освіти, так і в професійно спрямованому мовленні. Згідно з принципом посильності і доступності спеціалізацію монологічного мовлення необхідно починати з найлегшого виду даного мовлення — опису, який доцільний на етапі формування основ володіння монологом по спеціальності. В нашому випадку це можуть бути навчальні тексти, які описують фізичні або математичні явища, процеси та ін. Наступними по складності є розповідь та повідомлення, якими в нашому випадку будуть біографії відоміх математиків, розповідь про участь в олімпіадах, конференціях або науково-дослідницьких конкурсах, повідомлення про здобутки в дослідницькій роботі. Щодо більш складних видів монологу, за структурно-композиційним оформленням (роздум, оцінка, доказ), то доцільно навчати їм на другому етапі навчання морологічного мовлення по причині їх структурної складності і високими вимогами володіння мовним і мовленнєвим матеріалом. Так І.В.Самойлюкевич відмітила такий структурний склад вище згаданих відів морологічного мовлення. (Див. табл.2)
Таблиця 2
| Вступ | Основна частина | Висновки | ||
| Оцінка | Зачин Констатація факта | Аналіз Виділення основидля оцінки, тобто, доводів | Характер оцінки вираження точки зору на факт | Заключення висновок із сказаного |
| Роздум | Постановкапитання Відносно нові знання про об`єкт | Логічні посилки Процес получення нового знання за допомогою системи логічних операцій | Висновок повне або згорнуте умозаключення | |
| Доказ | Теза Думка, яка потребує доказу | Аргументи Думки, істену яких вже перевирено або факти, дані про об`єкт | Демонстрація Шлях, яким вказують на істиність або хибність тези з опорою на аргументи | Висновок про істеність або хибність тези |
Як видно з таблиці роздум і доказ виконують спонукальну функцію — переконання слухаючого в чомусь, і інформативну — донесення певних фактів до слухача, тому ми вважаємо, що за комунікативною функціональністью роздум і доказ однакові, і ліцеїстів старших класів доцільно навчати роздуму як різновидністю доказу.
Таким чином ми визначили, що на першому етапі — формування основ володіння ліцеїстами старшокласниками професійно спрямованим морологічним мовленням — доцільно навчати опису з подальшим ускладненням видів монологу (розповідь і повідомлення).
На другому етапі — розвитку професійно спрямованого монологу — доцільно навчати оцінці і доказу з роздумом, як його різновидом. Основою усномовленнєвого висловлювання служить прочитаний текст по спеціальності, який є мовним, логіко-смисловим і структурним еталоном.
В зв`язку з цим вважаємо доцільним уточнити типологію навчальної одиниці при навчанні монологічного мовлення. Слід за І.А.Зимньою ми вважаємо первинною комунікативною одиницею — висловлювання як результат акта говоріння, яке представляє комунікативно закінчене вираження думки (І.А.Зимня 1977 : 83). Висловлювання об`єднює в собі граматичні, смислові і прагматичні ознаки.
Монологічне висловлювання є продуктом мовленнєвої діяльності, і в ньому відображається зміст цієї діяльності, її умови, а також індивідуально-психологічні особливості говорячого, які впливають на структурну характеристику висловлювання і на його об`єм. Щоб знайти засоби навчання для учнів з різним рівнем навченості, необхідно виділити рівні монологічного мовлення, характерні для конкретного етапу розвитку мовленнєвого вміння.
Питання типологізації навчальних одиниць при навчанні монологічного мовлення висвітлено в ряді досліджень (М.С.Балабайко, А.Е.Мельнік, Л.Н.Смірнова, М.О.Соловйова, І.В.Самойлюкевич). Аналіз літеретури показав, що найбільш доцільною для індивідуалізованого навчання є розподіл монологічних висловлювань по критерію об`єма і складності на елементарне висловлювання, складне висловлювання і повідомлення по темі.
Елементарне висловлювання складається з декількох речень, об`єднаних однією комунікативною метою і пов`язаних предметно-логічним планом. Це висловлювання не має певних меж і кількість речень залежить від індивідуального досвіду говорячого і ступені складності об`єкта (Л.Н.Смірнова, М.С.Балабайко).
Складне висловлювання є продуктом синтеза двох або більше елементарних висловлювань, пов`язаних між собою логічними і синтаксичними зв`язками.