Головні серед них - “гросбанки”: “Дойче банк”,” Дрезднер банк” и “Коммерцбанк.” Це акціонерні товариства, кожне з яких має від 200 до 300тис. акціонерів. Ці банки мають досить розповсюджену мережу філій - 3,5тис. Їх діяльність виходить далеко за межі надання кредитів. Особливі позиції цих банків у кредитній системі пояснюються їх місцем у структурі фінансового капіталу та зв”язками з монополіями інших галузей. Саме тут виявляється найбільш тісне зростання банківського та промислового капіталів. Це здійснюється через емісію цінних паперів, придбання акцій з метою одержання контрольного пакету акцій промислових компаній. Кожен з “гросбанків”очолює фінансову групу, що з”явилася на базі зрощування з промисловими концернами Сіменса, Фліка, Тісена, Крупа та інш. Ці фінансові групи тісно пов”язані з фінансовими групами Моргана та Рокфелера у США, Ротшильда у Великобританії та інш .Додаток 7).
Невелика прибутковість активів німецьких банків пояснюється багатьма причинами, однак великі вкладення у малодохідні акції промислових та фінансових компаній, які залишилися з 50-60-х років, безумовно, займають у цьому провідне місце. В ці роки, коли німецька економіка розбудовувалась після 11 світової війни, система перехрестного володіння акціями, так саме і великі вкладення банків в капітал промислових підприємств, стала одним з механізмів післявоєнного будівництва. Однак до кінця 90-х років вона втратила більшість своїх переваг і вже розглядалася спеціалістами як тормоз у розвитку фондового ринку країни. Банки також були не проти позбутися “баласту”у своїх інвестиційних портфелях, але цьому заважали податки. Перепродаж пакету акцій обкладалась податком, ставка якого доходила до 53%. З 1 січня 2001 р. згідно планам німецького уряду оподаткування припродажі пакетів акцій від однієї компанії до іншої буде відміненго. Це дозволить банкам розпродати найменш цінні активи та отримати значні вільні кош.
Усі банки прямо або через філії виконують весь набір банківських операцій. Крім того, ці три великих банки мають обов'язкові окремі філії в Берліні. Різноманітні міжнародні послуги великих банків здійснюються через потужні банківські відділення в самій Німеччині, які виконують операції з за кордоном, і дочірні організації, розташовані в усьому світі, а також їхні філії та представництва в інших країнах.
Deutsche Bank, крім своєї власної мережі філій і Deutsche Bank Berlin, об'єднує, беручи до уваги тільки те, що було консолідовано:
- дві комерційні філії: Deutsche Bank Lubeck (раніше Handelsbank Lubeck) і Deutsche Bank Saar,
- три іпотечні філії: Deutsche Centralbodcn Kredit, Frankfurted Hypthekenbank, Lubecker Hypothekenbank і іпотечна філія, створена спеціально для суднобудівної промисловості:
Schiffshypolhekenbank,
- філії по керуванню організаціями по колективному вкладенню ринкових цінних паперів: Deutsche Gesellschaft fur Fonds-verwaltung - DEGEF і Deutsche Gesellschaft fur Wtrtpapitrspartn - DWS,
-філії лізингових компаній: Autoltasing - ALD, Export-leasing - UB, Deutsche Gesellschaft fur Immobilien - leasing, GEFFA leasing,
- «будівельно-ощадна каса» для надання житлового кредиту: Deutsch Bank Bauspar AG,
- страхова компанія: Lebensversicherung der Deutsche Bank,
- «інвестиційний банк», що спеціалізується на злитті - придбанні: DB Merger and acquisitions,
- 49 банківських і фінансових філій за кордоном, серед яких відомий англійський діловий банк Morgan Grenfell, куплений у 1989 році для протистояння атакам банку Indosuez.
Dresden Bank за тих самих умов об'єднує, крім Dresden Bank Berlin:
- банківські комерційні філії: Bankhaus Reuschel (Мюнхен), Deutsche Sudamerikanische Bank (Гамбург), W.Fortmann Munsterlandische Bank і Oldenbugische,
-Landesbank (Ольденбург), Otto Scheurmann (Берлін),
-іпотечні банки: Dtutsche Hypotheken Bank (Франкфурт), Hypothekenbank in Hambourg, Norddeutsche Hypotheken und Wechselbank (Гамбург) і Pfalzsche Hypothekenbank (Ludwigschaffen) і філія по кредитуванню суднобудування: Deutsche Shiffsbank,
- ощадну касу для житлового будівництва: Dresdner Bauspar AG,
- товариство по вкладенню і керуванню капіталами або фінансовими фондами і нерухомістю: Deutsche Gesellschaft fur Immobilienfonds - DEGI, Deutsche Investment trust, Kapitalanlagegesellschaft, Beteiligungsgesellschaft fur die deutsche Wirtschaft (DS-BD-Bd), Dresdner Global Asset management, Dresdner UOB Holding Gesellschaft,
- 9 банків (із котрих ВІР і Banque Veuve Morin Pons знаходиться у Франції), біля тридцятьох фінансових філій за кордоном.
І, нарешті, Commerzbank за тих самих умов, крім своєї берлінської філії,об'єднує:
- комерційний банк: Commerz-Crydit Bank (Saarbrucke),
- іпотечний банк: Rheinische Hypotheken Bank - RHEINHYP,
- ощадну касу для житлового будівництва: Leonberg Bausparkasse,
-два філії по лізингу: Commerz und Industrie-Leasing (Франкфурт) і Deutsche Immobilien Leasing (Дюссельдорф),
-філії по фінансовому управлінню: Allgemeine Deutsche Investment Gesellschaft-ADIG, Commerzbank Investment Management, Commerz International Capital Management - і філії по наданню земельного кредиту: Deutsche Grundbesitz-Anlagegescllschaft, Deutsche Grundbesitz- Investmentgescllschaft,
-дві філії з пайовою участю в капіталі: Commerz Beteiligungsgesellschaft і Commerz Unternehmensbeteiligung,
9 банків і 3 фінансових товариства за кордоном..
Приватним комерційним банкам належить вагоме місце у кредитній системі. Це найстаріші банки; двадцять із тих, що існують нині, були створені в ХУІІІв. Сектор приватних комерційних банків ФРН охоплює близько 350 більш-менш універсально діючих приватних установ, які мають більше 7 тисяч філій і більше 200 тисяч співробітників. До складу цього сектору входять окрім “гросбанків” близько 200 регіональних та інших банків, близько 80 приватних банкірів і приблизно 60 філій іноземних банків. Вирішальним критерієм належності до приватної банківської справи, незалежно від майнових відносин, є організаційно-правова форма.
Вони часто мають форму повного торгового товариства або командитного товариства; на них припадає не більш 6% всього обсягу банківської діяльності, але їхній реальний вплив значно вище зазначеної цифри. Основною діяльністю приватних банків є операції з цінними паперами, управління майном, операції з нерухомістю і спеціалізоване фінансування. Основними приватними банками є такі:
- Sal Oppenheim, самий значний приватний банк, у 1986 р. його баланс склав 12,6 мільярдів марок;
- Trinkhaus and Burhardt, у даний час є філією Мidland Bank, баланс - 5,9 мільярдів марок;
- Merck Finck, у даний час філія Barclays Bank, баланс - 3,8 мільярда нем. марок;
- Bankhaus Hermann, баланс - 2,8 мільярдів марок.
Кредитні установи співпрацюють зі всіма сферами економіки і різними верствами населення..
До групи приватних комерційних банків ї входять також філії іноземних банків. Загальний рівень діяльності інших країн на фінансовому ринку Німеччини досить високий. Про це свідчить робота у ФРН більше 300 іноземних кредитних установ з понад 50 країні. Вони мають майже 1000 філій, які функціонують у формі дочірніх кредитних установ, філій та представництв, участі в інших підприємствах.
Регіональні та інші комерційні банки - провінційні банки, їх діяльність донедавна була обмежена рамками якогось регіону або галузі, нині їх діяльність розповсюджується на всю територію Німеччини та за її межі. Взяті разом вони перевершують за обсягом активів “велику трійку”, але поступаються їй за концентрацією та централізацією капіталів та значенням в економіці. Основою їх активних операцій є короткострокове та середньострокове кредитування промисловості по контокоренту.Виділяються “Байєрише іпотекен унд вексельбанк”,”Байєрише ферайнсбанк”.Крім трьох банків-гігантів, у Німеччині існує приблизно 200 універсальних банків, так званих регіональних, і ці банки мають 2500 відділень. Як впливає з їхньої назви, у регіональних банків досить обмежена область діяльності: проте, деякі з них поширили свою діяльність на всю територію Федеративної Республіки Німеччини і навіть за межу. Частина цих банків є іпотечними, тому що вони надають значні іпотечні кредити і займаються емісією іпотечних облігацій.
Група регіональних банків та інших кредитних установ, за винятком трьох банків з великою кількістю філій, охоплює всі банки, діяльність яких здійснюється на базі правових форм акціонерних товариств (АG), акціонерних командитних товариств (КGА) і товариств з обмеженою відповідальністю (GmЬН).
Великі банки цієї групи здійснюють ділову діяльність таким же універсальним чином, що й три банки з великою кількістю філій, і не обмежують свої послуги виключно певним регіоном.
Самими значними серед цих банків є такі:
- Bayerische Vereinsbank.Він уклав договір про спільну діяльність із Banco de Sabadel в Іспанії. Крім того, цей банк придбав контрольний пакет акцій у банку Vereins-Гамбурга und Westbahk у липні 1990 р. Спільний капітал цих двох банків, цілком ймовірно, дорівнює капіталу Commerz -bank.
- Bayerische Hypotheken-und Wechselbank - банк заснований у 1835 р. Він раніше всіх інших банків котирувався на біржі; до 1876 р. цей банк виконував функції Емісійного банка Королевства Баварії.
Ці два банки мають високу міжнародну репутацію. У їхньому розпорядженні густа мережа банківських філій як всередині країни, так і за кордоном.
- Bank fur Gemeinwirtschaft є регіональним не в географічному значенні цього слова, а скоріше в «соціальному» змісті: це банк профспілок. Цей банк, також процвітаючий, як і профспілки.
Функції універсальних банків також виконують державні кредитні установи: ощадні каси та жироцентралі. У пасивах ощадних кас - ощадні вклади, в активах - довгострокові іпотечні кредити. Важлива риса їх діяльності - кредитування комерційних банків. Установи ощадних кас ведуть 36,4 млн. жирорахунків.
Жироцентралі, або земельні банки (12) є також філіями Німецького федерального банку, центрами ощадних кас та крупними комерційними банками (наприклад, “Вестдойче ландесбанк”,” Байерише ландесбанк”). На чолі системи ощадних кас та жироцентралів знаходиться Німецька жироцентраль - “Німецький комунальний банк”(“Дойче жироцентрале - Дойче Коммунальбанк”). Всі вони мають статус публічно-правових установ.
Група публічно-правових комерційних банків за останні 50 років значно збільшилась і налічує більше 700 ощадних кас та жироцентралей. Їх питома вага у загальному обсязі всіх комерційних банків сьогодні становить майже половину. Раніше діяльність ощадних кас зводилась тільки до акумулювання заощаджень і надання кредитів під заставу реальних цінностей. Сьогодні зони набули характеру універсально діючих комерційних банків, незважаючи на те, що традиційне завдання цих установ усе ще залишається основою їхньої комерційно-політичної діяльності. На базі 19 філій вони забезпечують банківську мережу. 12 жироцентралей є центральними установами ощадних кас у даній сфері. Вони управляють їхніми ліквідними активами і здійснюють операції в сфері банківських послуг. Наприклад, розрахунки з іншими країнами. Поряд із цими традиційними завданнями, починаючи з 60-х років, жироцентралі все більше беруть участь у здійсненні широкомасштабних промислових угод і в зовнішньоторговельних угодах. Також, залежно від історичних умов їх створення, жироцентралі є комунальними банками чи банками федеральних земель.