· якщо формула не задана, а перший коефіцієнт не рівний нулю, то сума проводки обчислюється як сума операції, помножена на перший коефіцієнт і поділена на другий;
· якщо формула не задана і перший коефіцієнт рівний нулю, то сума проводки запитується при вводі типової операції.
Зауваження.
1. Установка в нуль першого коефіцієнта в проводці типової операції дозволяє організувати підтвердження розрахованих в формулах сум. Якщо в проводці задана формула, то користувач повинен буде при вводі типової операції підтвердити розраховану по формулі суму проводки. Якщо формула відсутня, користувач повинен буде при вводі типової операції ввести суму проводки вручну.
2. 2. Другий коефіцієнт ( "/ ") не може дорівнювати нулю. Зміна проводок в шаблоні типової операції ніяк не впливає на ті проводки, які були введені в журнал операцій раніше з допомогою даної типової операції. Ефект зміни типової операції з'явиться тільки при вводі з її допомогою нових проводок. Це одна з основних відмінностей типових операцій від документів і розрахунків (розд.6) - там при зміні формата документа може бути виконаний перерахунок всіх вже наявних документів того ж типу.
5.6. Формули обчислення сум проводок
В програмі суми проводок типових операцій можуть не тільки запитуватися під час вводу типової операції або визначатися по сумі операції з допомогою коефіцієнтів, але і обчислюватися по довільних формулах.
Ввід формули. Для задання або коректування формули слід підвести курсор в другу стрічку графи "Коефіцієнти, Тип. зміст, Формула" і натиснути Enter. В нижній частині екрану з'явиться вікно з п'яти стрічок, в якому можна вводити і редагувати текст формули.
При заданні формули Ви можете використовувати ті ж клавіші редагування, що і при вводі полів запитів і списків (див. розд.2.12). Вікно розглядається як одна велика стрічка, так що Вам не потрібно натискати Enter для переносу частини формули на нову стрічку, якщо її текст не поміщається в одній стрічці. Закінчивши ввід, натисніть клавішу Enter. Натиснення Esc перерве редагування формули, при цьому зміни в текст формули внесені не будуть.
Формат формул. Формула може складатися з одного або кількох виразів або команд, розділених між собою крапкою з комою ";". Вирази в формулі розраховуються (а команди виконуються) почергово, тобто зліва направо. Кожний слідуючий вираз в формулі може використовувати результат розрахунку попереднього. В суму проводки заноситься результат, обчислений з допомогою останнього виразу в формулі.
Вирази складаються зі слідуючих елементів:
· чисел (при цьому у чисел з десятковою частиною ціла і десяткова частини повинні розділятися крапкою, а не комою, наприклад, "1.5", а не "1,5");
· знаків арифметичних виразів ( “ + “ - додавання, “ - “ - віднімання, “ * “ - множення, “ / “ - ділення);
· круглих дужок, які визначають порядок обчислення виразів;
· макроімен, які використовуються для посилання на суми попередніх проводок, суму операції, результат обчислення попереднього виразу в формулі, залишки і обороти по рахунках бухгалтерського обліку і т.д.;
· викликів функцій.
Команди починаються з символа "!". В формулах сум проводок використовуються тільки команди установки періоду розрахунку залишків і оборотів по рахунках (див. нижче).
Зауваження.
1. Довжина кожного виразу в формулі не може перевищувати 150 символів.
2. Відповідно з загальною практикою операції множення і ділення виконуються раніше, ніж операції додавання і віднімання, якщо інший порядок не встановлено дужками.
Функції. Для змін значень чисел і виразів можна використовувати функції:
Ц(вираз) | - перетворює вираз в ціле число, відкидаючи від нього десяткову частину, наприклад, Ц(1.8) рівне 1, Ц(-1.9) рівне -1. |
ОКР(вираз\n) | - округлює вираз до n знаків в десятковій частині, наприклад, ОКР(1.7\0) рівне 2. |
Зауваження.
ОКР(1.5\0) рівне 2, ОКР(2.5\0) рівне 3, ОКР(1.05\1) рівне 1.1 і т.д. - в подібних "сумнівних" випадках округлення проводиться до більшого по абсолютній величині числа.
Умовний оператор. Різновидом функції є умовний оператор, який дозволяє в залежності від виконання або невиконання деякої умови вибрати один з двох варіантів розрахунку. Формат умовного оператора:
?(умова\вираз1\вираз2)
Якщо умова істинна, результатом обчислення умовного оператора буде вираз1, якщо умова фальшива - вираз2.
Умова може конструюватися з арифметичних виразів з допомогою операторів порівняння:
< | - менше; |
> | - більше; |
<= | - менше або дорівнює; |
>= | - більше або дорівнює; |
= | - дорівнює; |
<> | - не дорівнює. |
Результати порівняння можуть комбінуватися з допомогою логічних операцій:
· НЕ - логічне заперечення (НЕ вираз істинний тоді і тільки тоді, коли вираз фальшивий);
· И- логічне "і" (вираз1 И вираз2 істинні тоді і тільки тоді, коли і вираз1, і вираз2 істинні);
· ИЛИ - логічне "або" (вираз1 ИЛИ вираз2 істинні тоді і тільки тоді, коли або вираз1, або вираз2, або обидва ці вирази істинні).
Зауваження.
1. При обчисленні умови спочатку обчислюються числові вирази, які використовуються в умові. Потім (якщо інший порядок не встановлений дужками) застосовуються оператори порівняння, потім застосовується логічне "НІ", потім - оператори "И", і останніми - оператори "ИЛИ". Якщо Ви не впевнені в порядку обчислення, використовуйте круглі дужки.
2. Умовні оператори можуть бути "вкладеними": і в умові, і в виразі1, і в виразі2 можуть використовуватися умовні оператори.
Приклади:
?(СКК46>0\СКК46\0) - якщо СКК46 (кредитове сальдо по рахунку 46 на кінець періоду, див.нижче) більше нуля, то результат обчислення умовного оператора дорівнює значенню СКК46, в противному випадку - нулю;
?(Х<0\0\Х*0.12) - якщо Х (значення попереднього виразу в даній формулі, див. нижче) менше нуля, то результат обчислення умовного оператора дорівнює нулю, в противному випадку - Х, помноженому на 0.12.
5.7. Макроімена і команди в формулах
Макроімена використовуються для посилань на результати обчислень попереднього виразу в формулі, на суму операції, на суми попердніх проводок, значення параметрів субконто і т.д. Найчастіше використовуються слідуючі макроімена:
· Х - результат попереднього виразу в даній формулі (якщо вираз є першим в формулі, то Х - сума операції, перетворена з допомогою коефіцієнтів);
· Х0 - сума операції (не перетворена з допомогою коефіцієнтів, тут 0 - цифра "нуль");
· Хn - сума проводки з номером n в даній типовій операції (ця проводка повинна знаходитися до біжучої проводки);
· Вn - сума в валюті з проводки з номером n даної типової операції (ця проводка не повинна знаходитися нижче біжучої);
· Нn - кількість з проводки з номером n в даній типовій операції (ця проводка не повинна знаходитися нижче біжучої).
Для посилань на ціни і параметри субконто використовуються макроімена:
· СЦnД - ціна субконто, вибраного в дебеті проводки з номером n;
· СЦnК - ціна субконто, вибраного в кредиті проводки з номером n;
· СНnД.m - значення параметра з номером m субконто, вибраного в дебеті проводки з номером n;
· СНnК.m - знач. параметра з номером m субконто, вибраного в кредиті проводки з номером n.
Для посилань на константи (див. розд.3.7) використовуються макроімена:
· Кn - константа з номером n (n - ціле число від 0 до 99999).
Зауваження.
В макроіменах використовуються тільки російські букви.
Приклади:
Х0 - сума операції (не перетворена з допомогою коефіцієнтів);
Х2 - сума проводки з номером 2;
Х - результат обчислення попереднього виразу в формулі (якщо вираз в формулі стоїть першим, то Х - сума операції, перетворена з допомогою коефіцієнтів);
Н1 - кількість з проводки з номером 1;
К1001 - значення константи з номером 1001;
СЦ2К - ціна субконто, використаного по кредиту проводки з номером 2;
СН2К.1 - значення першого парам. субконто, використаного по кредиту проводки з номером 2;
СН1Д.2 - значення другого парам. субконто, використаного по дебету проводки з номером 1.
Макроімена для підсумків по рахунках. З допомогою макроімен в формулах для підрахунку сум проводок можна посилатися на підсумки і обороти по рахунках бухгалтерського обліку. Такі макроімена найчастіше використовуються в звітах, але при бажанні їх можна використовувати і в формулах для підрахунку сум проводок, і в формах документів, що друкуються при вводі типових операцій.
Для отримання сальдо і оборотів по синтетичному обліку використовуються слідуючі макроімена:
· СНДn - дебетове сальдо на початок періоду по рахунку n;
· СНКn - кредитове сальдо на початок періоду по рахунку n;
· СКДn - дебетове сальдо на кінець періоду по рахунку n;
· СККn - кредитове сальдо на кінець періоду по рахунку n;
· ДОn - оборот за період по дебету рахунка n;
· КОn - оборот за період по кредиту рахунка n;
· ОБn, m - оборот за період в дебет рахунка n з кредита рахунка m.
Тут п і m - номер рахунка або номер рахунка з субрахунком (розділені крапкою), а період - робочий період, встановлений в параграфі "Розрахунок підсумків" групи "Звітність" головного меню (див. розд.7.1), якщо раніше не був заданий інший період з допомогою команд встановлення періоду (див.нижче).