Враховуючи те, що формування природничих понять неможливо досягнути тільки шляхом запам'ятовування визначень і відтворення окремих фактів, для цього створюються певні дидактичні умови. Серед цих умов ми вирізняємо конструювання системи пізнавальних завдань.
Під пізнавальним завданням у педагогіці розуміють завдання, результат розв'язання якого збагачує школярів новими знаннями про об'єкт та спосіб діяльності. Для таких завдань характерним є те, що "учень, маючи всі необхідні дані, не може, однак, отримати результат безпосередньо з них. Для цього необхідно перетворити ті дані та самостійно виконати з ними ряд практичних та розумових операцій у потрібній послідовності" (І.Я-Лернер). Отже, пізнавальне завдання — це таке завдання, яке потребує для свого розв'язання різних методів пошукової діяльності, завдяки яким досягається результат, що розкриває провідні стержневі лінії теми і забезпечує оптимальне просування вперед у межах її змісту.
Пізнавальні завдання можуть бути у вигляді: запитання (це завдання, яке сформульоване у питальній формі та не містить спеціальної інформації, необхідної для його виконання); вправи (це завдання, яке запропоноване у будь-якій формі, але спрямоване на відпрацювання в учнів набутих умінь та навичок); задачі (це завдання на знаходження якогось результату, коли дії для його виконання не вказані, але в умові задачі є основна частина необхідної інформації) (Л.М.Фрідман, К.К.Джумаєв). Всі ці види завдань застосовуються у процесі формування природничих понять, які передбачені державним освітнім стандартом.
Крім того, пізнавальні завдання можуть бути у формі головоломок, кросвордів, ребусів, загадок, ігрових вправ. Розв'язання таких завдань потребує певної незалежності мислення дитини, творчих самостійних пошуків, оригінальності, винахідливості, моделювання різних видів зв'язків, схематичної побудови системи істотних ознак поняття та системи понять тощо.
У процесі формування природничих понять переважають пізнавальні завдання на: порівняння з наступним встановленням та поясненням відношення подібності й відмінності між об'єктами і явищами природи; класифікація; використання аналогії, як засобу перенесення способу дій; визначення головного; визначення та пояснення зв'язків між причиною і наслідком; узагальнення та конкретизація; доведення істинності суджень (Н.С.Коваль).
Для розв'язання цих завдань учневі необхідно проаналізувати факти, встановити зв'язки, відношення та залежності між ними; використати набутий досвід; виділити ознаки та їх співвідношення; сформулювати узагальнення, висновки. усі ці дії виконуються у формі різноманітних прийомів розумової діяльності. З огляду на це ми і виділили типи пізнавальних завдань, про які йшлося вище.
За ступенем самостійності учнів у виконанні цих завдань вони можуть бути: репродуктивними, частково-пошуковими, продуктивними. Нагадаємо, що репродуктивні завдання — це такі, які спонукають дитину до відтворення раніше здобутих знань.
Частково-пошукові завдання учень розв'язує, користуючись інформацією з підручників, засобів унаочнення, результатами спостережень, дослідів, практичних робіт і т.п.
Продуктивні завдання потребують здійснення учнями операцій логічного мислення з уже відомими знаннями або під час розв'язання проблеми (Т.М. айбара).
Зауважимо, що результативність процесу формування природничого поняття забезпечує не стільки кожне окремо взяте завдання, скільки система пізнавальних завдань, які поступово ускладнюються і тим самим ведуть до зростаючого напруження розумових сил школярів, пошуку і застосування відповідних прийомів мисленнєвої діяльності. "Слід крок за кроком привчати кожного учня до такого використання своїх знань, умінь і навичок на практиці, яке потребує виявлення більшої самостійності, ініціативи, наполегливості, більших зусиль для переборення труднощів". (А.М.Алексюк).
Пізнавальні завдання забезпечують як цілий процес формування поняття, так і кожен з його етапів. (Поетапність процесу формування природничою поняття ми розкрили у статті "Формування природничих понять". — Початкова школа. — 1999. — № 5, с.20—23).
На кожному з етапів домінує певний компонент сприймання, усвідомлення, осмислення, серед елементів якого є узагальнення і систематизація. Вони виконуються у чіткій логічній послідовності і для здійснення вимагають розв'язання пізнавальних завдань, застосування прийомів учіння, які відповідають психологічній природі та конкретному змістові поняття. Це в свою чергу зумовлює відповідні способи управління з боку вчителя.
Розглянемо системи пізнавальних завдань на прикладі формування природничих понять:
рівнини, гори, ґрунт.
На першому етапі (мотиваційна та змістова підготовка учнів до формування поняття) вчитель застосовує такі пізнавальні завдання, які збуджують і закріплюють у дітей позитивні емоції у процесі засвоєння нового поняття (зокрема, уривки з оповідань, загадки, прислів'я, ребуси, кросворди, досліди тощо), викликають інтерес, допитливість, бажання до самостійного розмірковування і, як наслідок, формують стійке прагнення до пошукової діяльності у даному процесі. А також завдання, що передбачають виявлення в учнів глибини і міцності програмових знань та вмінь, які необхідні у процесі формування нового поняття, а також готовність учнів до засвоєння змісту та обсягу цього поняття. Це потребує спеціального запровадження на даному етапі активізуючих запитань, завдань, які мають випереджуючий характер, поєднання репродуктивних, частково-пошукових і продуктивних завдань.
Однак зауважимо, що мотивація діяльності не завершується на цьому етапі, а здійснюється упродовж процесу формування природничого поняття.
Завдання для першого етапу
1. У ребусі зашифровано форму земної поверхні. З'ясуй її назву.
2. Підкресли у віршах назви форм земної поверхні, які зустрічаються на рівнинах.
На зеленому горбочку,
у вишневому садочку,
притулилася хатинка,
мов маленькая дитинка.
(Леся Українка. "На зеленому горбочку")
Он ярочки зелененькі,
стежечки по них маленькі,
перевиті, мов стрічечки,
збігаються до річечки.
Онде балочка весела,
в ній хороші, красні села.
Там хати садками вкриті,
срібним маревом повиті...
(Леся Українка. "Красо України, Подолля!")
| 1 |
| 2 |
| 3 |
3. Розв'яжи кросворд. Слово, що утвориться між подвійними лініями, підкаже назву найвищої форми земної поверхні.
Зліва направо
1. Підвищення на рівнині.
2. Щоб порівняти предмети, треба визначити їх-
3. Великі, глибокі, з крутими схилами заглибини.
4. Великі, широкі, з пологими схилами заглибини.
4. Розгадай ребус. У ньому зашифровано те, що потрібно для життя рослини.
Другий етап (організація чуттєвого сприймання предметів і явищ природи) забезпечують пізнавальні завдання, пов'язані з добором і демонстрацією дітям предметів, явищ природи, які за змістом повинні відповідати змістові того поняття, що формується. Ці завдання допомагають учням побачити незмінність істотних ознак вибраних об'єктів чи явищ природи і змінність неістотних. Вибрані об'єкти, як засіб унаочнення у пізнавальному завданні, мають за своїм змістом зацікавлювати дітей, викликати у них позитивні емоції, естетичні почуття.
В іншому випадку, до сприймання слід підготувати дітей з допомогою різних завдань і запитань, які одночасно можуть актуалізувати опорні знання, для сприймання необхідних ознак через живе та друковане слово. Для створення основи для усвідомлення тексту під час такого опосередкованого сприймання необхідно дібрати завдання, які активізують опорні знання, життєвий досвід дітей через посилання на місце і час безпосереднього сприймання об'єктів, про які йдеться.
Якщо у матеріалі розділу, теми логічно вичленовуються окремі взаємопов'язані елементи знань, то на цьому етапі варто вдаватися до розв'язання проблемних завдань.
Чуттєве сприймання має усвідомлюватися молодшими школярами, тобто у свідомості дитини повинна відобразитися сутність окремих предметів і явищ реального світу або їх груп, їх взаємозв'язки і залежності. Проте, на даному етапі це здійснюється на рівні аналізу зовнішніх ознак і властивостей об'єктів та явищ, виявлення залежностей між ними.
Завдання для другого етапу
1. Якій формі земної поверхні властиві ознаки, передані у такому вірші?
Радо глянути навкруг
І дорогу, й поле, й луг —
Все далеко й добре видно.
Навіть гуси десь кричать:
И-ги-ги, и-ги-ги,
Невеликі й є горби,
А на схилах і яри.
2. На с.56 підручника* розглянь малюнок горба. Чи зустрічав ти таку форму земної поверхні, коли був на екскурсії? Чим горб відрізняється від рівнини?
3. Розкажи про гори, зображені на картині (за вибором учителя). Чим вони відрізняються від горба?
4. Згадай, яким ти бачив верхній шар земної поверхні, коли був на екскурсії біля яру (урвища річки, котлована)?
5. Прочитай передостанній абзац на с60 підручника. Намалюй ґрунтовий розріз на основі прочитаного.
Наступні етапи процесу формування природничих понять (організація розумової діяльності, спрямованої на виділення істотних ознак поняття, узагальнення і словесне визначення суті поняття, позначення його відповідним терміном, введення сформованого поняття у систему знань) забезпечують пізнавальні завдання, що сприяють осмисленню змісту та обсягу понять, які формуються, тобто виявленню його істотних і неістотних ознак, виділенню істотних та встановленню взаємозв'язків і взаємозалежностей між ними, а також між сформованим поняттям та іншими формами знань (фактами, уявленнями, поняттями).