2. Метод асоціацій чи каталога слугує для перенесення властивостей одного об'єкта на інший. А потім за допомогою вільних асоціацій виводиться велика кількість наслідків, генеруються нові фантастичні ідеї. Живий об'єкт Неживий об'єкт крокодил стілець зелений дерев'яний зубатий складний пливучий м'який
Переносимо властивості одного об'єкта на інший:
Дерев'яний крокодил — сувенір.
Складний крокодил — іграшка.
Стілець зелений — пофарбований зеленою фарбою.
3. Вправа «Робінзон Крузо».
Ситуативні завдання, мета яких — знайти способи виживання в екстремальних умовах.
4. Вправа «Чорний ящик».
її мета: знайти секрет «чорного ящика» за допомогою мінімальної кількості запитань.
У чорному ящику плід.
— Сухий чи соковитий?
— Великий чи малий?
— Круглий чи продовгуватий?
— їстівний чи ні?
— Червоний чи зелений? і т.п.
II. Мозковий штурм.
Він створений американським психологом А.Осборном у кінці 30-х років. Під час проведення мозкового штурму створюються 2 групи учасників: «генератори» та «експерти». На першому етапі проведення — генеруванні — заборонена будь-яка критика, навіть невербальне несхвалення. Навпаки, кожну ідею варто розвивати, якою 6 абсурдною вона не здавалася. Хід штурму обов'язково записується вчителем.
На другому етапі — оцінці — кожна ідея піддається експертизі і вибираються оптимальні варіанти вирішення поставленої проблеми.
III. Метол фокальних об'єктів. Запропонований у 1926р. професором Берлінського університету Е.Кунце та вдосконалений в 1953р. американським спеціалістом І.Вайтингом. Суть методу полягає в тому, що вибирається об'єкт, систему тримають у фокусі уваги і переносять на неї властивості інших, що не мають до неї ніякого відношення, об'єктів. При цьому виникають незвичайні сполучення, які прагнуть розвивати далі шляхом асоціацій. Даний метод застосовують таким чином:
— вибирають об'єкт, який необхідно вдосконалити;
— формується мета його вдосконалення;
— вибирають із книг, газет, журналів кілька випадкових об'єктів, записують їх ознаки;
— ці ознаки переносять на даний об'єкт. Приклад.
Об'єкт — річка. Випадкові об'єкти:
бджола к і ш к а
працелюбна гнучка
маленька зубата
кусюча пухнаста
Працелюбна річка має увесь час працювати, перевозити вантажі, крутити турбіни, напувати поля. Річка гнучка, має багато поворотів, звивається...
IV. Метол фантограм був запропонований Г.Альтшуллером. Прості прийоми перетворення застосовуються не лише до об'єкта та його частин, а й до універсальних властивостей предмета природи. При складанні фантограм по одній лінії записується характеристика предмета: речовина, фізичні властивості, місце існування і т.п., а по іншій — типові прийоми.
Карась риба Перенесемо у ліс:
вкрита лускою як буде рухатися?
тіло видовжене як дихати? як рятуватися
живе у воді, плаває... від ворогів?
Реалізація розглянутої системи заходів підвищує ефективність навчально-виховного процесу і позитивно впливає на загальний розвиток дітей.
ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИЙ ПІДХІД ДО НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ПРИРОДОЗНАВСТВА.
Запропоновані картки можуть бути використані для узагальнення і систематизації та перевірки знань учнів. Вони розраховані на школярів з різним рівнем розвитку. Завдання під цифрою 1 призначені для дітей зі слабким рівнем розвитку. Вони передбачають:
— відтворення учнями знань з різних джерел інформації: підручника, зошита, власних спостережень за навколишнім світом;
— знаходження правильної відповіді з кількох запропонованих;
— доповнення речення.
Для дітей із середнім рівнем розвитку призначені завдання під цифрою 2. Ці завдання потребують:
— уміння назвати істотні ознаки предмета чи явища, спираючись на план, схему, малюнок;
— здійснити класифікацію, встановити причинонно-наслідкові зв'язки на основі власних спостережень;
— довести правильність судження за зразком. Під цифрою 3 — завдання для дітей з високим рівнем розвитку. Вони передбачають:
— застосування учнями набутих раніше знань у нових ситуаціях;
— співвіднесення визначення поняття з об'єктом, якому відповідає це поняття;
— використання теоретичного матеріалу на практиці;
— моделювання власної поведінки та поведінки інших v певних ситуаціях.
Література
1 Байченко С. Щоб не згас інтерес // Поч. Школа – 1999.– № 1.– с.49-51.
2. Бондаренко Г. Уроки мислення як засіб формування творчих здібностей молодших школярів // Поч. школа – 1999.– № 5 – с. 51-53
3. Варакута О. Пізнавальні завдання для формування природничих понять // Поч. школа – 1999.– № 8.– с. 53-56
4. Громик Є. Гра – найсерйозніша справа // Поч. школа – 1999.– № 7.– с. 41-43
5. Коваль Н., Воло щук В. Картки з природознавства для учнів 3 (2) класу // Поч. школа.– 2000.– № 2.– с. 31-34
6. Логачевська С. Постійний взаємозворотний зв’язок – одна з передумов диференціації навчання // Поч. школа – 1999.– № 3.– с 49-51
7. Мечник Л.А., Мечник І.І., Посібник для вчителів.– Тернопіль, 1998.
8. Пустовіт Н.О., Плечова З.Н. Екологічні ігри та тести. – К.: Веселка, 1991.