- чорним кольором границі об¢єкту знімання;
- номенклатурну розграфку планів-синім кольором;
- всі пункти тріангуляції, полігонометрії і репери нівелювання-чорним кольором;
- напрям осей запроектованих маршрутів аерознімання-зеленим кольором;
- перший маршрут суміщають з північною або південною границею об¢єкта або трохи на північ чи на південь від цієї границі;
- наносять центри всіх аерознімків, центри крайніх знімків розміщують за східною і західною границями об¢єкту на віддалі 1-2 базисів фотографування;
- згідно з розрахунковою величиною поперечного перекриття маршрутів і зафарбовують їх жовтим кольором;
Для нанесення на карту зон поперечного перекриття необхідно від верхнього маршруту відкладати відрізок l', який рівний:
l'=l-,
де
m - масштаб фотографування;
M – масштаб карти;
l – розмір знімка (18 см).
Визначення польових розпізнавальних точок проектується в доповненні до тих, які вже є на місцевості (пункти тріангуляції, полігонометрії, репери) з метою забезпечення необхідною плановою основою кожної секції фотограмметричної мережі.
Планові опознаки, що проектуються повинні по можливості суміщатися з реперами нівелювання. На ділянках знімання, які простягаються в напрямку маршрутів менше ніж на 160-200 см в масштабі створюваного плану (що для знімання масштабу 1:2000 відповідає на місцевості 3.2-4 км).
Планові розпізнавальні точки розміщують посередині смуг поперечного перекриття знімків за схемою приведеною на рисунку 1.
Віддаль між плановими розпізнавальними точками зони поперечного перекриття в 1-у розряді через 80...100 см. а в наступному через 160...200 см., при цьому кінець і початок кожного маршруту повинен бути забезпечений розпізнавальними точками за границями ділянки знімання. Проект розміщення планових розпізнавальних точок приведений в Додатку № 2.
Рис.1
Проект висотної прив’язки:
Висота підготовки фотознімків полягає у визначенні висот планових топографічних знаків або чітких контурів місцевості.
Висота підготовки може бути суцільною або розрідженою, в залежності від масштабу знімання, характеру ділянки знімання і технічної характеристики аерофотознімання. Границі знімання повинні бути забезпечені більшою кількістю розпізнавальних точок. Так для граничних маршрутів виконується висотна підготовка аерофотознімків, тобто кожна стереопара повинна бути забезпечена 4 висотними розпізнавальними точками, розміщених по кутах стереопари і 5-ю, контрольною розпізнавальною точкою, розміщеною всередині стереопари.
Рис.2
В даній курсовій роботі запроектована розріджена висотна основа робіт, а по граничних маршрутах – суцільна підготовка. Всі запроектовані планові та висотні розпізнавальні точки наносять на карту червоним кольором. Планові позначаються кружком, d=3мм., а висотні суцільним кружком d=1,5мм.
В даному проекті планову прив’язку передбачається виконати методом полігонометрії і методом прямих і обернених засічок, а висотну – методом технічного нівелювання. Результати приведені в таблицях №1.1...1.3
Характеристика мережі розпізнавальних точок:
Таблиця 1.5
| Вид розпізнавальної точки | Кількість штук | Підлягає маркуванню | Метод маркування, розміщення знака |
| Планово-висотні | 25 | 6 | Методом окопки, з закладкою центра, розміром 3,4х3,4 |
| Висотні | 120 | 30 | |
| Всього | 145 | 36 |
В проекті передбачено замаркувати 25% від кількості точок.
Прив’язка розпізнавальних точок:
Таблиця 1.6
| Вид прив’язки | Метод прив’язки | Одиниця виміру | Категорія складності | Обсяг робіт |
| Планова | Теодолітні ходи | Точки | III | 21 |
| Висотна | Технічне нівелювання | км. | III | 22.05 |
При розрідженій висотній прив’язці, довжина ходів технічного нівелювання визначається за формулою:
L=*D* k,
де:
С- ширина об’єкта, вздовж маршруту;
D- довжина об’єкта;
k- коефіцієнт зламу висотних ходів (вибирається в залежності від фізико-географічних умов в межах 1,1...1,5).
При суцільній висотній прив’язці довжина визначається за формулою:
L=С*(N+1) *k – для суцільної.
де:
N- кількість маршрутів аерофотознімання.
Розділ II. Підрахунок обсягів робіт. Складання кошторису на комплекс топографо-геодезичних робіт
2.1 Підрахунок обсягів робіт
Підрахунок обсягів робіт виконують з метою подальшого їх планування: визначення необхідної кількості бригад ,транспорту, приладів, складання сіткових і календарних графіків і ін. Встановлення обсягів робіт є вихідними для складання кошторисів на виконання польових і камеральних робіт. Підрахунок обсягів польових і камеральних робіт виконується у відомості, форма якої приведена в таблиці №2.1. Її складають в натуральних і трудових показниках на основі таблиць №1.1.-.1.6. Згідно з чинниками, нормативними документами: ЕНВ (польові і камеральні роботи) і “Збірника укрупнених кошторисних оцінок на топографо-геодезичні та картографічні роботи”. Таблиця заповнюється в такій послідовності:
- в графі 1 вказується нормативний документ, з якого вибирається робота;
- в графі 2 вказується перелік робіт в технологічній послідовності;
- в графі 3 вказується одиниця виміру згідно нормативних документів;
- в графі 4 вказується категорії складності, встановлені за фізико-географічними умовами району робіт;
- в графі 5 вказується норма часу на виконання одиниці робіт визначених згідно з вказаними нормативними документами;
- в графі 6 вказується обсяг роботи який встановлюється згідно з технічним проектом;
- в графі 7 підраховується обсяг роботи в трудових затратах і визначається за формулою:
Онорм=О*Н
де:
Онорм- об’єм натуральних показників;
Н- норма часу в днях;
- в графі 8 підраховується кількість бригадо-днів з врахуванням запланованого виконання норм виробітку:
o польових – 130%;
o камеральних – 110%.
Відомість
обсягів польових і камеральних робіт в натуральних і трудових показниках на Болехівському об’єкті.
Таблиця 2.1
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| 2. Камеральні роботи | |||||||
| ЗУКР | Попередні опрацювання матеріалів | ||||||
| п.061600 | технічного нівелювання | км. | - | 0,210 | 22,05 | 4,631 | 3,56 |
| ЗУКР | Попередні опрацюванняматеріалів | ||||||
| табл 5.1 | полігонометрії | ||||||
| п.61585 | 4класу | пункт | - | 0,64 | 4 | 2,560 | 1,97 |
| п.61586 | 1розряду | пункт | - | 0,620 | 17 | 10,540 | 8,11 |
| ЗУКР | Врівноваження координат пунктів | ||||||
| п.061593 | 4 класу, 1 і 2 розрядів | пункт | - | 0,14 | 21 | 2,940 | 2,26 |
| на ПК | |||||||
| ЗУКР | Стереотопографічне знімання | ||||||
| таб.3.2 | в масштабі 1:2000 | Кв.км. | - | 6,87 | 42 | 288,540 | 221,95 |
| п.11824 | |||||||
| ЗУКР | |||||||
| таб.3.3 | Редагування зібраної | Кв.км | - | 2,91 | 42 | 122,220 | 94,02 |
| п,11860 | цифрової інформації | ||||||
| ######## | |||||||
| Всього: | 502,06 | ||||||
| Польові роботи: | 170,19 | ||||||
| Камеральні роботи: | 331,87 | ||||||
Складання кошторису на комплекс топографо-геодезичних робіт
Кошторис на виконання топографо-геодезичних робіт
Таблиця 2.2.
Базова вартість робіт = Σпол.+Σком.+Δвн.+Δзовн.+Δоргл.+Δметр.+Δпр.+Δзв.