Розрахунок параметрів сітки при нормальній тривалості робіт.
Параметри сіткового графіка розраховують в такій послідовності:
розрахунок ранніх періодів настання подій; розрахунок пізніх періодів настання подій;
вивчення критичного шляху;
визначення повного і вільного резерву часу робіт;
визначення коефіцієнтів Кnij, К1, К2 робіт.
Ранній період настання подій Трі – період, необхідний для виконання робіт, які забезпечують настання подій. Його встановлюють по максимальному із шляхів, які проходять через дану подію.
Пізній період настання подій Тni – це такий період настання подій, перевищення якого викличе затримку настання завершальної події.
Його визначають як різницю між тривалістю критичного шляху Lni – це такий період настання подій, перевищення якого викличе затримку настання завершальної події. Його визначають як різницю між тривалістю критичного шляху Lкр і максимального із наступних за даною подією шляхів
Трі=t [Lmax (I+i)];
Тni= t [Lkp] – t [Lmax (i+с)],
де I – початкова подія;
C – завершальна подія;
і –дана подія.
Резерви часу події визначають як різницю між пізнім і раннім періодами настання події
Ri=Тni - Трі ;
Шлях, який з’єднує події резервом часу, є критичним. Він відповідає максимальній тривалості послідовних робіт, які ведуть від вихідної до завершальної роботи. Роботи, які не мають резервів часу, розміщені на критичному шляху.
Повний резерв часу роботи Rnij – це максимальний час, на який можна збільшити тривалість даної роботи, не змінюючи тривалості критичного шляху
Rnij=Тnj-Тpi-Тij
Важливою властивістю повного резерву часу роботи є те, що коли його використати частково або повністю для збільшення тривалості будь-якої робрти, то відповідно зменшиться резерв часу решти робіт, що лежать на цьому шляху.
Вільний резерв часу роботи Rвij – це максимальний час, на який можна збільшити тривалість роботи або відкласти її початок, не змінюючи при цьому ранніх періодів початку наступних робіт при умові, що початкова подія цієї роботи настала в свій ранній період
Rвij=Трj-Tni-tij.
Резерви часу роботи дозволяють маневрувати періодами початку і закінчення робіт, їх тривалістю. При необхідності оптимізації сіткового графіка, в першу чергу, доцільно виключити резерви на найменш напружених шляхах. Напруженість шляхів характеризують коефіцієнтами напруженості робіт, які лежать на цих шляхах.
Коефіцієнт напруженості роботи – це відношення тривалості неспівпадаючих відрізків шляху (що знаходяться між одними і тими ж подіями), одним з яких є шлях максимальний по тривалості, що проходить через дану роботу, а другим – критичний шлях. Він дозволяє визначити ступінь складності виконання вчасно кожної групи робіт некритичного шляху, тобто:
Кaij=–––––––––––––
де t[Lmax] – тривалість максимального шляху, який проходить через дану роботу;
t `[Lkp] – величина відрізку шляху, що співпадає з критичним шляхом.
Перелік подій і робіт | Tрні | Tпні | Rі | Rпі-j | Rвi-j | Tрні-j | Tпні-j | Tрзі-j | Tпзі-j | Kні-j |
0 | 0 | 0 | 0 | |||||||
0-1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 12 | 12 | ||||
1 | 12 | 12 | 0 | |||||||
1-2 | 9 | 0 | 12 | 9 | 18 | 27 | 0.7 | |||
1-3 | 0 | 0 | 12 | 12 | 18 | 18 | ||||
2 | 18 | 27 | 9 | |||||||
2-4 | 9 | 0 | 18 | 27 | 33 | 42 | 0.7 | |||
3 | 18 | 18 | 0 | |||||||
3-4 | 0 | 0 | 18 | 18 | 42 | 42 | ||||
4 | 42 | 42 | 0 | |||||||
4-5 | 0 | 0 | 42 | 42 | 60 | 60 | ||||
5 | 60 | 60 | 0 | |||||||
5-6 | 0 | 0 | 60 | 60 | 105 | 105 | ||||
5-7 | 17 | 0 | 60 | 77 | 100 | 117 | 0.79 | |||
6 | 105 | 105 | 0 | |||||||
6-8 | 0 | 0 | 105 | 105 | 141 | 141 | ||||
7 | 100 | 117 | 17 | |||||||
7-8 | 17 | 0 | 100 | 117 | 124 | 141 | 0.79 | |||
8 | 141 | 141 | 0 | |||||||
8-9 | 0 | 0 | 141 | 141 | 161 | 161 | ||||
9 | 161 | 161 | 0 | |||||||
9-10 | 0 | 0 | 161 | 161 | 181 | 181 | ||||
10 | 181 | 181 | 0 | |||||||
10-11 | 0 | 0 | 181 | 181 | 221 | 221 | ||||
11 | 221 | 221 | 0 |
Сітковий графік з розрахованими параметрами
Визначення кошторисності вартості робіт при їх нормальній тривалості.
Для погодження часу і витрат на дослідно-конструкторську розробку зметою оптимізації термінів її виконання необхідно знати кошторисну вартість різних етапів роботи.
Витрати на ДКР включають слідуючі статті: 1) матеріали, комплектуючі вироби, напівфабрикати; 2) среціальне обладнання; 3) основна заробітна плата виконавців; 4) додаткова заробітна плата виконавців; 5) відрахування на соціальне страхування; 6) відрахування в пенсійний фонд; 7) відрахування в фонд зайняиості населення; 8) витрати на відрядження; 9) контрагентні витрати; 10) інші витрати.
Стаття «Матеріали, комплектуючі вироби і напівфабрикати» включає вартість всіх матеріалів, комплектуючих виробів і напівфабрикатів. Вартість допоміжних матеріалів включають в цю статтю тільки в тому випадку, якщо їх витрати пов’язані з виконанням даної теми. В інших випадках їх вартість включають в статтю “Накладні матеріали”. Матеріали оцінюють по діючих оптових цінах з врахуванням транспортно-заготівельних витрат. Вартість матеріалів зменшують на вартість використання відходів.