Одним з позитивних моментів є підвищення ефективності використання матеріалів та енергії, особливо що стосується невідновлювальних ресурсів. Але, незважаючи на це, загальна тенденція залишається нестійкою. В результаті існує небезпека того, що зростаючі рівні забруднення перевищать абсорбційну здатність глобального навколишнього середовища, що може ще більше ускладнити економічний та соціальний розвиток в країнах, що розвиваються.
Одним з найбільших досягнень світового співтовариства на шляху до сталого розвитку є підвищення активності урядів країн світу та міжнародних організацій в цій сфері. Сто п’ятдесят країн, відповідно до зобов’язань, прийнятих на Ріо-де-Жанейрській Конференції, створили національні комісії або координаційні механізми для подальшої розробки політики і стратегій сталого розвитку в рамках побудови комплексного підходу.
Основні групи країн продемонстрували, яких результатів можна досягти за рахунок реалізації цілеспрямованих заходів, спільного використання ресурсів і досягнення консенсусу. Ці результати свідчать про зацікавленість і участь на низовому рівні. Завдяки зусиллям місцевих органів влади, що здійснюють відповідні локальні програми і інші програми сталого розвитку, забезпечується впровадження в життя "Порядку денного на XXI століття" і концепції сталого розвитку на місцевому рівні, що є досить суттєвим моментом. Неурядові організації, навчальні заклади, наукові кола і засоби масової інформації підвищили рівень поінформованості громадськості і активізували обговорення питання про зв'язок між навколишнім середовищем і розвитком в усіх країнах. [4, ст.9] Важливе значення мають участь, роль і обов'язки ділових кіл і промисловості, включаючи транснаціональні корпорації. Сотні дрібних і великих підприємств зробили концепцію "екологічної безпеки" новим принципом, що визначає їх діяльність. Працівники і профспілки встановили партнерські зв'язки з роботодавцями і місцевими громадами з метою заохочення сталого розвитку в , контексті виробничих відношень. Результатом запроваджених фермерами ініціатив стало вдосконалення методів ведення сільського господарства, що сприяло раціональному використанню ресурсів. Корінні народи відіграють все більш важливу роль у вирішенні проблем, що стосуються їх інтересів, і особливо тих із них, що стосуються їх традиційних видів знань і практики. Молодь і жінки в усьому світі грають помітну роль в зусиллях, спрямованих на сприяння усвідомленню громадами своєї відповідальності перед майбутніми поколіннями. Тим не менше, слід поширювати можливості жінок, пов'язані з ефективною участю в процесі економічного, соціального і політичного розвитку в якості рівноправних партнерів в усіх секторах економіки.
Важливим успіхом, досягнутим за період з часу проведення Конференції, є створення Глобального екологічного фонду. Тепер регулярно здійснюється його фінансування та поповнення коштів. Хоча поки-що його обсяг недостатній для вирішення всіх завдань, що стоять перед фондом.
Був досягнутий прогрес в роботі по включенню принципів, що містяться в Ріо-де-Жанейрській декларації з навколишнього середовища і розвитку, в тому числі принципу спільної, але диференційованої відповідальності, що включає важливу концепцію та створює основу для міжнародного партнерства, принципу обережності, принципу "платить той, хто забруднює" і принципу оцінки впливу на навколишнє середовище, в велику кількість міжнародних і національних правових документів. Хоча певний прогрес був досягнутий у галузі впровадження прийнятих на Конференції Організації Об'єднаних Націй з навколишнього середовища і розвитку зобов'язань за допомогою цілої низки міжнародних правових документів, все ще, як і раніше, має бути виконаний значний обсяг роботи по забезпеченню більш міцного закріплення Ріо-де-Жанейрських принципів в праві і на практиці.
В результаті низки великих конференцій Організації Об'єднаних Націй були зміцнені міжнародні зобов'язання щодо досягнення довгострокових цілей і виконання завдань у галузі забезпечення сталого розвитку.
Організації і програми системи Організації Об'єднаних Націй виконують важливу роль зв'язку з успішним впровадженням "Порядку денного на XXI століття". Комісія сталого розвитку була заснована для огляду прогресу, досягнутого у впровадженні "Порядку денного на XXI століття", поглиблення глобального діалогу і сприяння встановленню партнерських відносин в інтересах сталого розвитку. Комісія забезпечила прискорення реалізації заходів і прийняття нових зобов'язань, сприяла обговоренню питань сталого розвитку широким колом партнерів, що входять і не входять в систему Організації Об'єднаних Націй. Хоча, як і раніше, необхідно виконати великий обсяг роботи, на національному, регіональному і міжнародному рівнях був також досягнутий прогрес у сфері впровадження Принципів лісокористування, прийнятих на Конференції Організації Об'єднаних Націй з навколишнього середовища і розвитку, в тому числі завдяки діяльності Спеціальної міжурядової групи Комісії по проблемам лісів.
Як вже було зазначено, надзвичайно важливе значення для переходу країн, що розвиваються, на принципи сталого розвитку має надання на передбачуваній основі адекватних фінансових ресурсів і передача екологічно безпечних технологій цим країнам. У той же час, хоча в цьому відношенні був досягнутий певний прогрес, для залучення механізмів впровадження, передбачених в "Порядку денному на XXI століття", зокрема в області фінансів і передачі технології, технічної допомоги і створення потенціалу, ще багато мас бути зроблено.
Якщо говорити про розвинені країни, то потрібно відмітити, що більшість з них країн ще не досягли встановленого Організацією Об'єднаних Націй і підтвердженого на Конференції Організації Об'єднаних Націй з навколишнього середовища і розвитку цільового показника, що передбачає виділення 0,7 відсотка їх валового національного продукту на надання офіційної допомоги з метою розвитку, рівно як і погодженого в рамках Організації Об'єднаних Націй показника, що передбачає виділення 0,15 відсотка валового національного продукту на надання офіційної допомоги з метою розвитку найменш розвиненим країнам. Нажаль, в середньому офіційна допомога з метою розвитку як частка валового національного продукту в період після Конференції різко скоротилася з 0,34 відсотка в 1992 році до 0,27 відсотка в 1995 році, однак в рамках офіційної допомоги з метою розвитку більшої уваги стало приділятися необхідності використовувати комплексний підхід до питань сталого розвитку.
В інших галузях після проведення Конференції Організації Об'єднаних Націй з навколишнього середовища і розвитку відбулися значні позитивні зрушення для країн, що розвиваються. Були значно поширені потоки приватних фінансових ресурсів з розвинених країн в обмежене число країн, що розвиваються; крім того, в низці країн докладалися зусилля на підтримку мобілізації внутрішніх ресурсів, в тому числі зусилля з розширення використання економічних інструментів для заохочення сталого розвитку.
Говорячи про негативні моменти, треба відмітити, що в багатьох країнах, що розвиваються, однією з основних перешкод на шляху до сталого розвитку залишається заборгованість. Хоча ситуація з заборгованістю в низці країн з середнім рівнем прибутку покращилася, як і раніше, необхідно вирішити проблеми заборгованості бідних країн з великою заборгованістю, на яких ж залишається непосильний тягар зовнішнього боргу. Для скорочення заборгованості необхідні також подальші зусилля міжнародного співтовариства.