Тема: Відносні величини.
План
1. Поняття відносних статистичних величин. Форми їх вираження.
2. Види відносних статистичних величин.
1. Для вивчення соціально економічних процесів в статистиці поряд з абсолютними величинами обчислюють відносні величини.
Співвідношення абсолютних величин називають відносними величинами. Обчислення одноіменних відносних величин за різними іменними ознаками дозволяє порівняти явища, абсолютні розміри порівнювання. В співвідношенні абсолютних величин, що використовуються для розрахунку любих відносних величин розрізняють величину порівняння (чисельник), базу порівняння (знаменник).
Основними формами вираження відносних величин є цілі і дробові числа коефіцієнти і проценти, промілле.
Цілі та дробові числа показують, у скільки разів одна величина більша від другої прийнятої за базу порівняння, або яку частину її становить.
Коефіцієнти і відсотки - найбільш зручна і легко зрозуміла форма вираження відносних величин, тобто відношення чисел, при яких базисне число приймають за одиницю або за 100.
Промілле (0/00) обчислюють, якщо базисну величину приймають не за 100, а за 1000. В промілле виражають коефіцієнти народжуваності, природного приросту населення, показники, що характеризують рівень охорони здоров’я освіти і т.д.
2. Розрізняють такі види відносних величин:
1) динаміки;
2) виконання плану;
3) планового завдання;
4) структури;
5) інтенсивності;
6) координації;
7) порівняння.
Найбільш поширеними є відносні величини динаміки (темпи росту) одержані шляхом рівняння абсолютних або середніх величин порівнюваного періоду (поточного або звітнього ) з аналітичними показниками базисного.
Тут порівнюють явища за ряд послідовних періодів з однією постійною базою або наступного рівняння з попереднім. У першому випадку розраховують базисні відносні величини, динаміки, у другому –ланцюгові (змінні) величини. За базу порівняння приймають останній або перший рік.
Для розрахунку відносних величин динаміки використовують формулу:
В І/0 = РІ/ Р0
Р0, РІ – базисний ( попередній ) І поточний ( наступний ) абсолютні рівні явища.
2.2 Для контролю виконання планів підприємства обчислюють величини виконання плану шляхом зіставлення фактичного планового рівня показника. Їх виражають в процентах.
Якщо план заданий в абсолютній або середній величині, то розрахунок відносної величини виконання плану проводять звичайним способом. Якщо план заданий у вигляді відносної величини, для розрахунку виконання плану необхідно знайти абсолютний рівень показника, а потім проводити розрахунок звичайним способом.
Формула розрахунку:
В ф/п = Рф/Рп * 100% ,
де Рф і Рп – фактичний і плановий абсолютні рівні явища.
2.3 Відносні величини планового завдання розраховують відношення величин ознаки, що встановлена на плановий період до її фактичної величини, що передує плановому періоду, прийнятому за базу порівняння. Для розрахунків використовують формулу:
Вп/ф = Рп/Рф
Рп - план в абсолютному вираженні на майбутній період.
Рф - фактичний абсолютний рівень явища в базисному періоді.
Відносні величини планового завдання широко використовують у плануванні і управлінні народним господарством. В планах розвитку підприємств велике місце займає обчислення планових темпів росту (відносних величин планового завдання).
Планові темпи росту показують, у скільки разів або на скільки процентів плановий рівень більший рівняння, досягнутого в базисному періоді (або, яку частину його становить ).
Між відносними величинами динаміки, виконання плану і планового завдання існує така взаємозалежність:
ВІ/о= Вф/п · Вп/ф
При цьому відносна величина панового завдання може бути виражена також залежністю:
Вп/ф = ВІ/о/Вф/п
А відносна величина виконання плану:
Вф/п = ВІ/о*Вп/ф
2.3 Відносні величини структури обчислюють співвідношенням розмірів частин всієї сукупності і характеризують склад однорідної сукупності явищ. Для розрахунків застосовують формулу:
В стр. = n/N
де n – частина сукупності;
N- вся сукупність
Приклад: підприємство виготовило:
| Показник Процент |
| Всієї продукції 100 |
| Тарифів 30 |
| Ліжок 25 |
| Столів 15 |
| Стільців 10 |
| 20 |
2.4. Відносні величини інтенсивності - розраховують співвідношенням між різними ознаками явищ однієї сукупності або між ознаками двох різних але пов’язаних між собою явищ.
Ві = Рі/Р0, де
Рі, Р – абсолютні рівні ознак однієї сукупності.
Приклад:
Дані, які характеризують інтенсивність розвитку явища, наприклад, народжуваності, смертності і природного приросту населення по області за рік.
| Показник | На 1000 чол., % населення |
| Народжуваність | 13,3 |
| Смертність | 11,6 |
| Природний приріст | 1,7 |
Прикладом розрахунку відносних величин інтенсивності може бути рівень забезпечення населення області телевізорами, чи машинами
| Рік | На 100 сімей |
| 1970 | 48 |
| 1980 | 80 |
| 1990 | 95 |
Рівень зростає, але не всі сім'ї забезпечені.
2.5. Відносні величини координації одержують шляхом співвідношення двох груп одиниць зростає однієї і тієї ж сукупності одну з яких приймають за базу по рівняння.
Рі іРб – абсолютні рівні різних чи відповідно стан окупності
Рі – порівнювана частина.
Рб – прийнята за базу порівнювана частина, сукупності.
2.6. Відносні величини порівнянь обчислюють співвідношенням абсолютних розмірів одноіменних величин явища за один і той же період або момент часу на різних територіях або об’єктах один з яких приймається за базу порівняння.
Впор. = Рпор. / Рб
Рпор., Рб – відносно рівні явища території чи об’єкта, що порівнюються, і прийнятий за базу порівняння.