РЕФЕРАТ
НА ТЕМУ:
Економічний контроль
у системі наук
Економічний контроль є функцією управління продуктивними силами і виробничими відносинами. У своєму розвитку контроль має кілька етапів:
описовий, пов'язаний із збиранням фактів та першочерговим групуванням їх;
логіка-аналітичний — якісний аналіз фактів, потім поєднання якісних і кількісних (математичних) методів наукового пізнання.
Отже, контроль містить у собі, з одного боку, факти і дані досліду, а з другого — певну систему знань — теорію.
Факти становлять реальну основу висновків контролю. Без систематизації й узагальнень, без логічного осмислення не може бути контролю, оскільки при цьому немає потреби у ньому. Факти стають складовою частиною наукових знань тільки тоді, коли вони систематизовані, узагальнені і є основою і підтвердженням законів дійсності. Закони і факти у контролі дістають певну інтерпретацію і є основою управління економікою за умови, що вони узагальнені в теорії. Основою функції контролю є наукове дослідження — процес вивчення певного об'єкта (предмета або явища) з метою встановлення закономірностей його виникнення, розвитку і перетворення для раціонального використання у практичній діяльності людей. Тому виникає потреба розвитку економічного контролю як системи наукових знань.
Поняття науки грунтується на змісті і функціях її у суспільстві. Змістом науки є:
теорія як система знань, що є формою суспільної свідомості;
суспільна роль у практичному використанні рекомендацій для створення благ, що є життєвою потребою людей.
Важливою функцією науки є розвиток системи знань, що сприяють найбільш раціональній організації виробничих відносин і використанню продуктивних сил в інтересах усіх членів суспільства і кожного зокрема. Вона включає в себе ряд конкретних функцій:
пізнавальну — задоволення потреб людей у пізнанні законів природи і суспільства;
культурно-виховну — розвиток культури, інтелектуального виховання людини;
практично-дійову — удосконалення виробництва і системи суспільних відносин, тобто функцію безпосередньої продуктивної сили матеріального виробництва.
Предмет науки — це пов'язані між собою форми руху матерії або особливості відображення їх у свідомості. Матеріальні об'єкти природи визначають існування багатьох галузей знань. Систематизація наукових знань є адекватним відображенням, відтворенням структури об'єкта в системі наукових знань про нього. Отже, наука — це знання, зведені у систему.
Одночасно слід зазначити, що не всі знання, зведені у систему, адекватні науці. Наприклад, практичні посібники із слюсарної, теслярської, ковальської справи являють собою певну систему знань, але їх не можна віднести до наукових знань, оскільки вони не розкривають нових явищ у технології виробництва, а містять конкретні прийоми виконання робіт, які постійно повторюються.
Наука — це динамічна система знань, які розкривають нові явища у суспільстві і природі з метою застосування їх у практичній діяльності людей.
Економічна наука розвивається разом із розвитком продуктивних сил і виробничих відносин у конкретних суспільно-економічних формаціях. Розвиток кожної науки грунтується на її власних законах та історичних умовах, притаманних певній формації. Разом з тим у кожній формації діють загальні економічні закони, які впливають на розвиток науки.
Отже, виходячи із концепції науки, економічний контроль є динамічною системою економічних знань, спрямованих на виявлення та усунення негативних явищ у розвитку продуктивних сил і виробничих відносин з метою своєчасного регулювання їх у розширеному відтворенні суспільна необхідного продукту для життєдіяльності людей.
Вивчаючи найважливіші проблеми розширеного відтворення, економічний контроль як галузь економічної науки сприяє оптимізації народногосподарських програм, територіального розміщення виробництва, а також досліджує трудові матеріальні і фінансові ресурси в усіх ланках народного господарства з метою раціонального використання їх.
Економічний контроль, як і вся економічна наука, вивчає проблеми розвитку економіки України. Тому у вирішенні цих проблем контроль не може обмежуватись тільки якісними визначеннями економічних законів, категорій, він вивчає й їхні кількісні співвідношення. Розвиток продуктивних сил і виробничих відносин у суспільстві зумовив появу нових функціональних економік: наукової організації й економіки праці; ефективність капітальних вкладень і нової техніки;
ціноутворення; фінансів, грошового обігу і кредитування;
бухгалтерського обліку, аудиту і аналізу господарської діяльності та ін. Економічний контроль перебуває в тісному взаємозв'язку з плануванням, управлінням та обліком і невід'єм
ний від них. Цей зв'язок виявляється передусім у тому, що функціональні економічні науки досліджують той самий об'єкт, але з різною цільовою функцією. В умовах технічного прогресу виникає потреба комплексного вивчення об'єкта і важливих проблем, наприклад дослідження економіки галузі народного господарства, маркетингу, збалансованості ринку тощо.
Отже, економічний контроль у своєму розвитку інтегрується з іншими функціональними економічними науками.
У процесі взаємодії досягнення однієї науки вивчаються методом і засобом інших. Так, інформацію про розвиток народного господарства збирає, аналізує та узагальнює статистика, хоч ці інформаційні потоки утворились внаслідок взаємодії і впливу на процеси планування, бухгалтерського обліку, аудиту й аналізу господарської діяльності, фінансування та інших економічних наук. Правдивість цієї інформації, її об'єктивність і достовірність встановлюють економічним контролем.
Економічний контроль, використовуючи наукову теорію, виконує суспільну роль у забезпеченні практичними рекомендаціями виробництво життєво необхідних благ для задоволення потреб людей. Виявляючи диспропорції і негативні явища у суспільстві, контроль дає змогу усунути їх і запобігає повторенням, а також сприяє раціональній організації виробничих відносин і оптимальному використанню продуктивних сил.
Отже, економічному контролю як галузі економічної науки притаманні інтегративні риси у дослідженні продуктивних сил і виробничих відносин, тому він безпосередньо впливає на оптимізацію економічних процесів.