• і — середня лобова шнялшіа; 4 — нижня .юбиаи ичвилина; 5 — нсрчшя нш-очная извіиві-fa; 6 — грсднян нисочная і.їни-пила; 7-нижня цисочнан звивина: Д—мозжечок; 9 — ЯЛ-гылочпая до^;н; ID — нижня тім'яна цолька; ;/ — верхня тім'яна часточка.
ВЕЛИКИЙ МОЗОК
Великий мозок (cerebrum) у процесі еволюції виник пізніше інших відділів головного мозку, але досяг у людини найвищого розвитку. По своїй масі і величині він значно перевершує всі інші відділи головного мозку. Кора великого мозку є вищим відділом центральної нервової системи, з яким зв'язані мислення і мова. Діяльність кори великого мозку (вмеС-те з найближчими підкірковими ядрами) зветься вищої нервової діяльності.
Великий мозок складається з двох півкуль — правого і лівого. Між півкулями мається поділяюча їх на значному протязі подовжня щілина великого мозку. У глибині її нахо' дится мозолисте тіло — велика спайка, що зв'язує обоє півкулі. З півкулями великого мозку зрощені таламуси (зри'-тельные бугри) і ніжки мозку; між півкулями і мозжечкой мається поперечна щілина великого мозку.
На кожній півкулі розрізняють верхнелатеральную, медиалЬ-
Рис, ІИ4. Головний мозок (права півкуля; медіальна поверхня). тсченно-затылочиая Борозна; ;/ — шпорна борозна, ; — верхня лобова звивина;
- ішясная звивина; 3 — мозолисте тіло; 4 -- сйоа; ^ — пари центральна н долььа; 6 — ї^ік-іинье; ? — клин; ^ — язична звивина; 9 — медіальна затылччно-ви^очна звивина;
— нижня скронева звивина; ;/ — латеральна іатьілочно-височная звивина; 12 — па' раїнппокагліальиая звивина; ІЗ — гачок.
;ю і нижню поверхні. Веохнелатеральная поверхня обра-,ена до внутрішньої поверхні кіст зводу черепа, медіальна —
однойменної поверхні цоугого півкулі й обмежує "'"дольную щілина, а нижня — к. внутрішній підставі черепа.
передній і середній ямках черепа півкулі великого мозку рилежат к. внутрішньому основанито черепа, а в області задньої їрепной ямки відділені від нього мозочком і мозковим стовбуром. Іовгрхности півкуль поцятковані звивинами і борознами. Изви-чиы предсгавляют собою валики (узвишшя) мозкової речовини, борозни — поглиблення між звивинами.
У кожній півкулі розрізняють чотири частки: лобову, темен-їй, скроневу і потиличну, а також островковую олю (острівець), що іноді називають п'ят часткою. Лоб-а частка займає передній відділ порожнини черепа, включаючи перед-ВДю черепну ямку, і відмежована центральною борозною т частки, що знаходиться за нею тім'яної. Скронева частка распо-о/кена в середній черепній ямці і відділена від лобової і тім'яний 0-ігй латеральною ямкою великого мозку і латі-^.'іьной борозною. Потилична частка лежить над мозочком
эаднем відділі порожнини черепа; між нею і тім'яною часткою на '^Диальной поверхні півкуль великого мозку проходить переміни про-потилична борозда. Острівець залягає в глибині ^"сра.'іьной ямки великого мозку, на кожній частці маються изви-
294
шок навколо спинного і головного мозку й інших мозкових оболоэЦ чек. Вона постачена власними судинами і нервами- '.Ц Павутинна оболонка (arachnoidea) дуже тонка і прозора^ складається з пухкої волокнистої сполучної тканини, покрытаИ эндотелием, кровоносних судин не має. ''д|
М'яка (судинна) оболонка (pia mater) предствляет собо^ ніжну пластинку з пухкої волокнистої сполучний ткани|;|° містить велику кількість кровоносних судин і постачена^' нервами. ,'^
.4' ОБОЛОНКИ СПИННОГО МОЗКУ %
f- ',-,:'
Тверда оболонка спинного мозку, розташовуючи в позвоиоч^ ном каналі, рыхло прилежит до внутрішньої поверхні позвон-,і;;
ков. Між ними мається простір, назване э п и ду р червоний ь^ї. н ы м. У цьому просторі знаходяться жирова клітковина і венозні;;
сплетення. Тверда оболонка спинного мозку, переходячи в одноимениуїдь^ оболонку головного мозку, приростає до країв великого потиличного"^ отвору. •.',;-'g
Павутинна оболонка спинного мозку лежить кнутри від твердої^ оболонки, оточує спинний -мозок разом з м'якою оболонкою, н^ заходячи в поглиблення (борозни) на його поверхні. .ж
М'яка оболонка спинного мозку прилежит до речовини мозку,!! при цьому вистилає всі борозни на його поверхні. Судини це(И< оболонки беруть участь у кровопостачанні мозку- ."^
Між павутинною і твердою оболонками мається субдуральиоеХ простір, а між павутиною і м'якою оболонками — під-?;' павутинне (субарахноидалыюе) простір. Субдуральное про-^ странство являє собою капілярну щілину і містить W'~'f і велика кількість рідини. Подпаутинное простір спин- ; . ного мозку порівняно широке і досягає в деяких місцях •{ у поперечнику 2 див. З боків спинного мозку подпаутинное про-' странство пронизується зубцюватими зв'язуваннями. Вони розташовані'..
в фронтальній площині і йдуть від м'якої оболонки до павутинної і твердої оболонок.
Подпаутинное і субдуральное простору спинного мозку вільно переходять в однойменні простори головного мозку.
Необхідно відзначити, що оболонки спинного мозку і простору між ними, у тому числі подпаутинное- спускаються в хребетному каналі нижче спинного мозку, оточуючи кінський хвіст. Це. обставина враховується в лікувальній практиці при попереков-пункції, за допомогою якої витягають спинномозкову рідину з під па в ти іншого простору. Прокол роблять у проміжку
між III і IV поперековими хребцями (або на хребець чи вище нижче).
ОБОЛОНКИ ГОЛОВНОГО МОЗКУ
Тверда оболонка головного мозку тісно примикає до внутрішньої поверхні кіст підстави черепа і виконує роль над-;
костницы. На зводі черепа вона з кістами черепа з'єднана рыхло і може легко відшаровуватися. Від твердої оболонки в різних місцях відходять відростки, що проникають а щілини між відділами головного мозку. Такий відросток у подовжній щілині великого мозку між 1-го півкулями зветься серпа великого мозку, у вирізці між півкулями мозочка він називається серпом мозочка. у поперечній щілині між потиличними частками півкуль великого мозку і мозочком — намет мозочка, над ямкою турецького і.едла — діафрагма сідла.
В області борозен на внутрішній поверхні кіст черепа й і; деяких інших місцях тверда оболонка розщеплена на два листки, що обмежують простори, що носять назву синусів (пазух) твердої оболонки. Ці синуси повідомляються між собою і містять венозну кров, що надходить з вен мизга. На відміну від вен синуси твердої оболонки не спадаются, що створює гарні умови для струму крові. Найбільш великими синусами є наступні: верхній сагиттальный синус — у сагиттальной борозні даху черепа, поперечний синус— у поперечній борозні на потиличній кісті, сигмовидный синус — в однойменній борозні на скроневій кісті, прямій з и-н у з — на місці з'єднання серпа великого мозку з наметом мозочка, пещеристый синус — на підставі черепа з боків від турецького сідла- У пещеристый синус, крім вен мозку, упадає ''дна з очних вен, через цей синус проходить внутрішня сонна артерія.
Із синусів твердої оболонки головного мозку венозна кров відтікає у внутрішню .яремну вену. Частково венозна кров з. черепа може відтікати в поверхневі нены голови через эмиссар-ные вени (венозні випускники), що знаходяться в деяких отворах кіст черепа (сосцевидное отвір, тім'яний отвір і ін.).
Павутинна оболонка головного мозку не заходить у його борозни, а перекидається над ними. У деяких місцях, переважно з боків від сагиттального шва черепа, павутинна оболонка утворить вирости — грануляції павутинної оболонки (пахионовы грануляції), що беруть участь у відтоку спинномозкової рідини. Подпаутинное простір головного мозку краще виражено в області борозен і інших поглиблень на його поверхні і має форму щілин різної ширини. Самі розширені відділи цього простору називаються подпаутин-ными цистернами. До них відносяться: цистерна в поглибленні між мозочком і довгастим мозком (мозжечково-мозговая цистерна), цистерна між ніжками мозку (межножковая цистерна) і ін. Між павутинною оболонкою і двома іншими оболонками головного мозку маються соединительнотканные тяжи-
М'яка оболонка головного мозку прилежит до речовини мозку, при цьому вистилає всі поглиблення на його поверхні. У деяких місцях вона проникає в желудочки мозку, де утворить судинні сплетення. Судини цієї оболонки беруть участь у кровоснаб-
3!?