3.2. Основні властивості тетрафторетану і види небезпеки
Тетрафторетан – безкольоровий газ, більш важкий ніж повітря і тому накопичується у низьких ділянках поверхні землі, підвалах, тунелях і тощо. У воді не розчиняється, перевозиться у зрідженому стані під тиском, під час виходу у атмосферу перетворюється у газ. Вогненебезпечний. Легко займається від іскор та полум’я. пари утворюють з повітрям вибухонебезпечні суміші, які можуть далеко розповсюджуватися від місця витікання. Суміші можуть вибухати як у приміщеннях так і на відкритому просторі. Ємності з тетрафторетаном при нагріванні можуть вибухнути, а в порожніх ємностях з під тетрафторетану утворюються вибухонебезпечні суміші.
3.3. Засоби індивідуального захисту і їх характеристика
Виключна отруйність тетрафторетану вимагає використовувати для захисту органів дихання ізолюючі протигази та дихальні апарати ИП-4М, КИП-8, АИР-98МИ, ИВА-24М серії РА 90 Рlus фірми “Drager. Для захисту шкіряних покровів використовують засоби захисту – КИХ - 4(5), Л-1, гумові чоботи та рукавички. Під час організації та проведення аварійно-рятувальних робіт необхідно враховувати той факт, що засоби захисту шкіри порушують тепловий баланс організму людини що їх вдягнула. Час перебування людини в засобах захисту шкіри лімітується температурою навколишнього повітря, кількістю попередніх циклів роботи.
3.4. Нейтралізація тетрафторетану
Нейтралізація тетрафторетану виконується осадженням шляхом розпилення води. Розпилення виконується за допомогою пожежних автоцистерн АЦ та АА, пожежних автонасосів та станцій АИР, АИ, ПНС, АИП та ін. Тиск струменю води, що утворюють ці технічні засоби повинен бути не менш ніж 0,6 МПа. При менших тисках ,як правило, дисперсність крапель води здатних поглинати газову фазу не досягається. Для утворення тонко дисперсних водяних завіс використовувати спеціально обладнані брандспойти.
3.5. Необхідні дії в різних умовах
а)загального характеру; б)при викиді; в)при пожежі; г)при загорянні.
а) Необхідно вивести сторонніх осіб та не допускати їх проникнення. Дотримуватися навітряної сторони, уникати низьких місць рельєфу. Ізолювати небезпечну зону. В зону аварії можна входити тільки в повній захисній одежі. Під час ліквідації наслідків аварії необхідно дотримуватися правил протипожежної безпеки, усунути можливі джерела утворення іскор та вогню. Потерпілим повинно надати першу допомогу, всіх людей евакуйованих з зони аварії направити на медичне обстеження.
б) Не доторкатися пролитої речовини. Припинити рух поїздів та маневрові роботи у зоні аварії. Прибрати джерела виникнення іскор та вогню. Пошкоджений вагон відвести у безпечне місце. При слабкому витіканні зрідженого тетрафторетану, за умови наявності спеціалістів, спробувати ліквідувати течу, або перекачати речовину в запасну ємність. При інтенсивній течі дати газу повністю витекти, при цьому ізолювати район в радіусі 200м, доти поки газ повністю не розсіється. Викликати на місце аварії пожежну та газорятувальну служби даного району.
Сповістити про небезпеку вибуху та отруєння місцеві органи влади. Евакуювати людей з зони, що може бети заражена отруйним газом. Зона евакуації становить 1км. Не допускати попадання речовини у підвали, тунелі, каналізацію. Винести пошкоджені балони у безпечне місце.
в) Ізолювати зону в радіусі 800м. Прибрати цистерни з зони пожежі, якщо це не уявляє небезпеки, та дати можливість догоріти. Не наближатися до палаючих ємностей. Не гасити доти, поки не буде усунено витікання речовини, а за тим гасити дрібно розпиленою водою, механічною піною з максимальної відстані.
г) Як можна швидше збити полум’я водою, а потім діяти як при витіканні.
3.6. Заходи першої допомоги при ураженні.
Потерпілого необхідно винести з зони забруднення на свіже повітря, забезпечити йому свіже повітря, тепло та спокій. Для дихання надати зволожений кисень. Якщо потерпілий не втратив свідомість то надати йому рясне питво. За необхідності потерпілому необхідно надати першу медичну допомогу: серцево-судинні засоби – 1 мл 5%-го розчину ефедрину, 1-2мл 10%-го розчину кордіаміну або кофеїн підшкірно. При зниженні артеріального тиску необхідно дати поліглюкін, 120мг преднізолону. При отруєнні у всіх випадках необхідна термінова госпіталізація у спеціалізоване відділення.
Тетрафторетан відноситься до виключно отруйних речовин, тому при аварії з цією речовиною необхідно чітко діяти по заздалегідь складеному плану. План необхідно скласти на три випадки аварії. В районах де є велика вірогідність таких аварій лікарні, пожежні частини повинні бути укомплектовані відповідним особовим составом та матеріальним оснащенням.
Під час виникнення аварії з небезпечною хімічною речовиною на ХНО робітники, які безпосередньо здійснюють технічну експлуатацію апаратів, та обладнання, де використовується НХР (далі – робітник), оповіщають про виникнення аварії з НХР чергового диспетчера та чергову зміну ВОХР або особу, яка виконує зазначені обов’язки (далі – черговий диспетчер) ХНО, по прямим телефонам, установленим безпосередньо на робочому місці. На робочому столі робітника повинна бути схема виклику чергових аварійних змін. Після закінчення оповіщення робітник виконує свої обов’язки відповідно до порядку, викладеному в робочій інструкції та плані локалізації і ліквідації аварій.
Черговий диспетчер ХНО отримавши повідомлення про аварію з НХР, повинен негайно сповістити персонал ХНО, оперативному черговому спеціально уповноваженого територіального органа виконавчої влади , компетенції якого віднесено питання захисту населення та територій від надзвичайних ситуацій (далі – оперативний черговий), міський (районний) відділ внутрішніх справ, а також спеціальні (аварійно-рятувальні) служби, що залучаються при аварії з НХР, та керівників (чергових диспетчерів) підприємств, установ і організацій, які потрапляють у зону можливого хімічного забруднення.
Оповіщення на ХНО організується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 лютого 1999р. №192 „Про затвердження Положення про організацію оповіщення і зв’язку у надзвичайних ситуаціях”. На ХНО створюються локальні системи оповіщення, які мають бути сполучені з регіональними системами централізованого оповіщення. Оповіщення здійснюється дистанційно за допомогою електросирен, мережі радіомовлення всіх діапазонів частот і видів модуляцій та телебачення. Термінова інформація, що передається територіальними органами ЦО, НС та ХНО передається уривчастим звучанням електросирен на відповідній території, а також у запису мережею радіомовлення, яке означає ”Увага всім!”. Тексти звернення до населення передаються державною і мовою, що є найбільш поширеною серед населення в цьому регіоні.
Порядок дій оперативних чергових визначається інструкціями та планами реагування на надзвичайні ситуації.
Для виконання завдань під час виникнення аварії з НХР на робочому місці чергового диспетчера ХНО мають бути розроблені такі документи та технічні засоби:
інструкція черговому диспетчеру ХНО про порядок дій у разі виникнення аварії з НХР (розробляється керівником ХНО з урахуванням особливостей об'єкта і затверджується начальником спеціального уповноваженого територіального органа виконавчої ради, до компетенції якого віднесено питання захисту населення та територій від надзвичайних ситуацій, на території якого знаходиться ХНО);
табло чергового диспетчера ХНО;
текст звернення до персоналу об’єкту та осіб, яких сповіщає черговий диспетчер;
засоби індивідуального захисту.
На території ХНО повинен бути встановлений покажчик напрямку вітру, яки можна побачити з робочого місця чергового диспетчера. Підприємства, які зберігають НХР в ємностях з одиничним максимальним об'ємом більше 30 тонн, повинні мати метеостанцію або прилад для автоматичного визначення напрямку та швидкості вітру.
Для звернення уваги персоналу ХНО та населення навколо об'єкту в разі виникнення аварії з НХР на території ХНО встановлюється сирена, яку в цьому разі вмикає черговий диспетчер ХНО.
В умовах сучасної хімізації промисловості виникає небезпека виникнення аварій з НХР як на об'єктах виробничої діяльності (ОВД) так і на залізниці під час перевезення НХР. Так як ОВД, де використовуються, виробляються, зберігаються НХР розташовані неподалік від населених пунктів, то вникає небезпека ураження їх мешканців при аваріях з викидом (виливом) НХР. В зв'язку з цим стає зрозумілою важливість оперативного прогнозування аварій з НХР, тому що заздалегідь відомі наслідки аварії дають можливість оцінити ступінь небезпеки ОВД, розрахувати необхідну кількість та тип засобів індивідуального захисту робітників та населення. Продумані, ретельно виважені рішення та варіанти дій в умовах черезвичайної ситуації (ЧС) дають змогу швидко та мінімальними втратами ліквідувати наслідки аварії, захистити персонал підприємства та населення, що попадає у зону можливого хімічного забруднення. Але в умовах аварії важливо мати данні які відповідають реальним умовам в певній точці, в певний час. Тому слід приділити достатньо уваги аварійному прогнозуванню, тому що лише з його допомогою можна визначити реальне становище, що склалося після аварії і за допомогою отриманого прогнозу вибрати найбільш раціональний варіант дій.
Для реалізації запланованих рішень в умовах ЧС необхідно контролювати та підвищувати рівень підготовки керівників підрозділів ЦО, робітників та службовців ХНО, проводити роботу з населенням, що мешкає на територіях, що можуть опинитися у зонах можливого хімічного забруднення. Крім того потрібно слідкувати за підвищенням кваліфікаційного рівня медичного персоналу, протигазових служб небезпечних адміністративних одиниць.
1. Сильнодействующие ядовитые вещества и защита от них. Под ред. В.А. Владимирова, М., Воениздат, 1989,-176с.
2. Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об’єктах і транспорті
3. Опасные химические вещества/СДЯВ/ Учебно–справочное пособие.
4. Методические указания „Ликвидация последствий химических аварий”, кафедра биотехнологии и безопасности жизнедеятельности. Украинский государственный химико-технологический университет,- г. Днепропетровск.1999.-19с.