Переносні ручні електричні світильники в приміщеннях з підви
щеною небезпекою і в особливо небезпечних приміщеннях повинні живи
тись від мережі напругою до 42 В, а за особливо несприятливих умов, коли
загроза ураження електричним струмом посилюється тіснотою, незруч
ністю виконання роботи, можливим торканням працівника до металевих
заземлених елементів, — напругою до 12 В.
У приміщеннях без підвищеної небезпеки дозволяється користуватись переносними електричними світильниками напругою 220 В.
Механізоване навантажування, розвантажування та переміщування вантажів
. Навантажувально-розвантажувальні роботи, як правило, слід проводити механізованим способом за допомогою підіймально-транспортного обладнання або засобів малої механізації.
Пульт керування стаціонарним дефектоскопом необхідно розміщувати поза робочою камерою, в якій не слід установлювати обладнання, що не використовується у виробничому процесі.
Усі двері робочої камери повинні мати блокування з механіз
мом переміщування джерел випромінювання.
Сигналізація про положення джерела випромінювання повинна виводитись на пульт керування дефектоскопом і світлове табло над вхідними дверима у робочу камеру. Проводити виробничий процес з несправними блокуванням і сигналізацією заборонено.
У разі використання стаціонарних установок із спрямованим
пучком випромінювання пучок слід направляти переважно у бік землі — у
разі розміщення на першому поверсі, а якщо це неможливо, — на зовнішній
бік приміщення, що не має вікон і забезпечує захист від випромінювання.
Радіаційний контроль в пультовій і приміщеннях, суміжних з
робочою камерою, у разі використання стаціонарних дефектоскопів пови
нен полягати у вимірюванні потужності експозиційних доз випромінювання
і (або) густини потоків швидких нейтронів від радіаційних головок. По
тужність експозиційних доз випромінювання та густина потоків швидких
нейтронів від джерел випромінювання повинні бути безпечними відповід
но до Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97) та Норм радіаційної
безпеки України (доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційно
го опромінення) (НРБУ-97/Д-2000).
Робочу частину стаціонарних апаратів і установок з відкритим
або з необмеженим за напрямком пучком випромінювання слід розміщува
ти в окремому приміщенні — переважно в окремому будинку або окремому
крилі будинку; матеріал і товщина стін, підлоги, стелі такого приміщення за
будь-яких положень радіоактивного джерела і напрямків пучка повинні за
безпечувати послаблення первинного і розсіяного випромінювання у су
міжних приміщеннях і на території підприємства до допустимих значень
згідно з вимогами Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97).
На поверхні радіаційної головки, контейнера, зовнішньої упа
ковки транспортного пакувального комплекту і на зовнішніх дверях схо
вищ слід наносити знаки радіаційної небезпеки.
Під час роботи обладнання з джерелами іонізуючого випромі
нювання про всі випадки невідповідності індивідуальних засобів захисту
вимогам, які до них висуваються, кожен працівник повинен доповісти своє
му безпосередньому керівникові (працівникові, який відповідає за експлу
атацію обладнання з джерелом іонізуючого випромінювання).
у 4.10. Проведення робіт у резервуарах та підземних спорудах. Газонебезпечні роботи
Організація і проведення газонебезпечних робіт у резервуарах та підземних спорудах повинні відповідати вимогам розділів 1, 4, 6, 7 Правил безпеки систем газопостачання України.
Безпосередньо перед спусканням у резервуар, підземну спору
ду, перед тим, як увійти у газонебезпечне приміщення, необхідно перевіри
ти в них вміст небезпечних і шкідливих речовин у повітрі робочої зони і
достатність кисню (вміст кисню повинен бути понад 20 % від об'єму).
Аналіз повітряного середовища слід проводити щодня перед початком проведення робіт.
Необхідність контролю повітря робочої зони у газонебезпечному приміщенні або газонебезпечній підземній споруді .в період проведення робіт повинен визначати керівник робіт.
Газонебезпечні роботи слід проводити під безпосереднім наглядом керівника робіт.
Характеристика вибухонебезпечних і шкідливих газів, що най
частіше трапляються у підземних спорудах, наведена у додатку 2 до цих
Правил.
Працівники цеху (району,цільниці) повинні знати перелік га
зонебезпечних підземних споруд, зазначених у пункті 4.1.30 цих Правил.
Ці споруди необхідно зазначати на технологічній схемі і маршрутній карті; вони повинні мати пофарбовані люки (рекомендується другу кришку люка або його циліндричну частину фарбувати у жовтий колір)".
Для визначення стану повітряного середовища у резервуарі,
підземній споруді, газонебезпечному приміщенні, допускаються працівни
ки, які пройшли навчання, вміють користуватись засобами вимірювань для
контролю небезпечних і шкідливих речовин і мають у посвідченні відпо
відний запис на право виконання таких робіт.
4.10.6. Відбирати проби для аналізу повітряного середовища слід за
допомогою шланга, який опускається в отвір люка резервуара, підземної
споруди або установлюється у напіввідчинені двері газонебезпечного при
міщення.
Кінець шланга слід опускати на відстань від рівня підлоги (дна резервуара) не більше їм — у разі відбирання проби з нижньої частини підземної споруди або резервуара, в якому може бути виявлена шкідлива речовина, важча за повітря, та на 20-30 см — у разі відбирання проби з його верхньої частини, в якій може бути виявлена шкідлива речовина з меншою щільністю, ніж повітря.
Спускатись у резервуари та підземні споруди і входити у газо
небезпечні приміщення для відбирання проб повітря заборонено.
До початку і під час проведення робіт у резервуарі, підземній
споруді, газонебезпечному приміщенні необхідно забезпечити природну
або примусову вентиляцію їх.
Природну вентиляцію камер і каналів слід створювати відкриванням не менше двох люків з установленням біля них спеціальних козирків, що спрямовують повітряні потоки.
Примусову вентиляцію слід проводити за наявності у повітрі резервуара, підземної споруди або іншого газонебезпечного приміщення шкідливих речовин або за температури повітря у ньому понад плюс ЗО °С.
Для створення примусової вентиляції можна використовувати вентилятори або компресори, які повністю замінюють повітря у підземній споруді або резервуарі протягом 10-15 хв. Шланг вентилятора, опущений у підземну споруду, не повинен доходити до рівня підлоги на 20-25 см.
Якщо природна або примусова вентиляція не забезпечує повного видалення, небезпечних або шкідливих речовин, спускатись у резервуар, підземну споруду, входити в газонебезпечне приміщення дозволяється тільки у шланговому або киснеізолювальному протигазі, рятувальному поясі з прикріпленою до нього рятувальною вірьовкою, другий кінець якої повинен бути в руках наглядача.
Проводити вентиляцію резервуарів, підземних споруд, газоне
безпечних приміщень за допомогою кисню заборонено.
В обох напрямках руху транспорту на відстані 10-15 м від
відкритих люків підземних споруд, розміщених на проїзній частині доро
ги, слід установити застережний дорожній знак. За населеними пунктами
на відстані понад 50 м від місця проведення робіт з боку руху транспорту
додатково слід виставити застережний дорожній знак. Місце проведення
робіт необхідно обгородити. Обгороджену зону взимку слід очищувати
від снігу, льоду і посипати піском.
Вночі й у разі недостатньої видимості застережні дорожні знаки та огородження біля місця проведення робіт мають бути освітлені лампами напругою до 42 В.
Під час перерви в роботі, після закінчення робочого дня або після закінчення роботи залишати огородження і відкриті люки на проїзній частині дороги заборонено.
Під час проведення робіт у підземній споруді, розташованій поза проїзною частиною дороги, як огородження, які повинні стояти протягом усього часу проведення робіт в цій споруді, слід використовувати переносні Перед допуском працівників до проведення робіт усередині
резервуарів, підземних споруд необхідно вивести з роботи і відділити заг лушками трубопроводи, через які можливе попадання вибухонебезпечних,
пожежонебезпечних, агресивних та отруйних речовин. Відключальну ар
матуру слід закривати. Вентилі відкритих дренажів, з'єднаних з атмосфе
рою, повинні бути відкриті. З електроприводів арматури та електричних
кіл їхнього керування слід зняти напругу. Штурвали (маховики) неелскт-
рифікованої арматури необхідно заблокувати ланцюгами або іншими при
стосуваннями і замкнути на замок. На перекритій запірній арматурі необ
хідно вивісити заборонні знаки безпеки "Не відкривати! Працюють люди".
Під час відкривання люка резервуара, підземної споруди слід
стояти з навітряного боку (спиною або боком до вітру).
Тривалість перебування працівників у резервуарі, підземній
споруді, газонебезпечному приміщенні, а також тривалість відпочинку (з
виходом із цих об'єктів) залежно від умов і характеру роботи повинен виз
начати керівник робіт.
Працювати в резервуарі чи підземній споруді за температури .
повітря вище зазначеної у пункті 4.4.18 цих Правил допускається тільки у
разі виникнення аварії, — якщо вона загрожує життю працівників, може
спричинити руйнування обладнання тощо, — з дозволу керівника робіт і
під його безпосереднім керівництвом. Таку роботу дозволяється викону
вати лише за умови обов'язкового вжиття необхідних заходів щодо захис
ту працівників від можливого перегрівання та опіків: робота повинна ви
конуватись в теплому спецодязі, а за наявності в підземній споруді або ре
зервуарі рідкого середовища — також з використанням гумового взуття:
режим роботи і відпочинку в цьому разі визначає керівник робіт.