Пенсійна реформа в Україні (стр. 14 из 19)
- розробити механізми участі пенсійних фондів в управлінні емітентами акцій (корпоративними правами), в які вкладені пенсійні активи, та інвестування пенсійних коштів в іноземні фінансові проекти згідно з вимогами законодавства;
- розробити механізми взаємодії застрахованих осіб (учасників пенсійних фондів), банків та небанківських фінансових установ, що їх обслуговують, і держави в частині здійснення інвестиційної політики щодо пенсійних коштів;
- встановити процедуру відбору банків та небанківських фінансових установ для інвестування пенсійних коштів і визначити вимоги до компаній, що здійснюють управління ними та адміністрування пенсійними фондами;
- забезпечити пріоритетність економічних інтересів вкладників пенсійних фондів у процесі інвестування пенсійних коштів на засадах безпечності, довгостроковості і зворотності вкладення коштів, недопущення прямого їх вкладення у комерційні проекти;
- створити умови для участі в управлінні накопичувальною пенсійною системою представників застрахованих осіб та роботодавців;
- запровадити обов'язкове ліцензування юридичних осіб, які здійснюють управління пенсійними коштами.
Створення ефективної системи інвестування пенсійних коштів сприятиме прискореному розвитку інвестиційних процесів, піднесенню економіки, фінансовому зміцненню накопичувальної пенсійної системи і забезпеченню її стійкості.
Реформування пенсійної системи має бути підкріплене адекватними змінами в оподаткуванні, які заохочували б роботодавців і найманих працівників до накопичення та інвестування пенсійних заощаджень. 3 цією метою необхідно:
• знизити ставки оподаткування доходів фізичних осіб, що сприятиме підвищенню доходів населення та їх легалізації збільшенню пенсійних внесків;
• звільнити від оподаткування частину доходів фізичних та юридичних осіб, яка спрямовуватиметься в накопичувальну пенсійну систему;
• звільнити від податку на прибуток інвестиційні доходи, одержані від вкладення пенсійних коштів;
• включити до системи оподаткування доходів фізичних осіб виплати з накопичувальної пенсійної системи;
• звільнити суб'єктів господарювання, які управляють пенсійними коштами, від податку на додану вартість послуг з обслуговування пенсійних активів, оскільки це призводить до адекватного зменшення пенсійних виплат;
• розробити правовий та економічний механізми залучення доходів, одержаних від легалізації та податкової амністії, до пенсійних фондів.
Практичні аспекти здійснення пенсійної реформи потребують розрішення слідуючих питань (мал. 1).
 |  |  |
Інформаційне та організаційне забезпечення.
Необхідною умовою пенсійного реформування є підготовка суспільства, його свідомості до сприйняття нової пенсійної системи. Реформа може бути успішною лише за умови усвідомлення всіма верствами населення її необхідності і необоротності, а головне, позитивного впливу на умови життя і добробут людей.
Інформаційне забезпечення реформи передбачає:
• надання громадянам вільного доступу до інформацій про принципи, засади та цілі реформування пенсійної системи;
• широку роз'яснювальну роботу щодо необхідності пенсійної реформи і переваг нової пенсійної системи;
• конструктивний діалог та консультації з соціальними партнерами;
• регулярні дослідження громадської думки;
• щорічне інформування застрахованих осіб про стан їхніх персональних пенсійних рахунків та забезпечення безперешкодного доступу до такої інформацій;
• створення при обласних і районних державних адміністраціях інформаційно-консультативних центрів, а в населених пунктах, на підприємствах, в установах та організаціях - інформаційно-консультативних пунктів з питань пенсійної реформи.
Аналіз ситуації з 1998 року, коли було прийнято Указ Президента України "Про Основні напрями реформування пенсійного забезпечення в Україні”, підтверджує, що здійснення пенсійної реформи відчутно сповільнило недостатнє організаційне забезпечення та управління цим процесом.
Для посилення організаційного забезпечення пенсійної реформи необхідно:
· спрямувати зусилля Державної ради з питань пенсійної реформи на налагодження узгодженої діяльності законодавчої та виконавчої влади у цій сфері;
· покласти персональну відповідальність за здійснення пенсійної реформи на Прем'єр-міністра України;
· Кабінету Міністрів забезпечити широку координацію роботи із здійснення пенсійної реформи за всіма її напрямами;
· створити Координаційний центр з питань здійснення пенсійної реформи на чолі а віце-прем'єр-міністром з питань економіки;
· включити до складу Координаційного центру представників міністерств економіки та з питань європейської інтеграції, фінансів, праці та соціальної політики, Пенсійного фонду, Національного банку, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державної податкової адміністрації України;
· підвищити роль Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції у створенні макроекономічних передумов здійснення пенсійної реформи;
· посилити відповідальність Міністерства праці та соціальної політики за організацію і координацію діяльності з підготовки нормативно-правової бази, безпосереднє впровадження багаторівневої пенсійної системи, здійснення інформаційно-роз'яснювальної роботи, контроль за додержанням вимог законодавства при призначенні пенсій, укладення міжнародних угод щодо соціального захисту громадян;
· покласти на Міністерство фінансів коригування фінансової бази пенсійної системи, забезпечення її збалансованості і стійкості, у тому числі шляхом міжбюджетного регулювання із застосуванням ефективних фінансових інструментів;
· доручити Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції, Міністерству фінансів України, Національному банку України і Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку організацію і здійснення контролю за інвестуванням пенсійних коштів, діяльністю банків і небанківських фінансових установ та функціонуванням ринків цінних паперів з обслуговування Пенсійних програм;
· передати питання здійснення пенсійної реформи в міністерствах економічного та соціального профілю у відання одного із заступників державного секретаря, а у Пенсійному фонді заступника голови правління;
· створити у відповідних центральних органах виконавчої влади структурні підрозділи з організації практичного впровадження та супроводження пенсійної реформи;
· уточнити статус та функції Пенсійного фонду, зміцнити його кадровий потенціал та матеріально-технічну базу, вирішити питання щодо створення спеціального державного регуляторного органу;
· сформувати при Пенсійному фонді інститут актуаріїв з покладенням на нього обов'язків з проведення систематичних аналітичних та прогнозних розрахунків;
· створити у наукових і вищих навчальних закладах підрозділи для розширення наукових досліджень, підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців для нової пенсійної системи та їх стажування за рубежем.
Етапи впровадження пенсійний реформи.
Впровадження нової пенсійної системи – не багатоаспектна робота, розрахована на тривалу перспективу.
Вона передбачає невідкладне прийняття Верховною Радою України законів "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про іпотеку", "Про цінні папери та фондовий ринок", "Про акціонерні товариства", "Про державний борг", Податкового, Земельного і Житлового кодексів.
При доопрацюванні і прийнятті цих законопроектів та підготовці нових, що стосуються пенсійного забезпечення, необхідно врахувати рекомендації Міжнародної організації праці щодо засад функціонування майбутньої пенсійної системи та забезпечити гармонізацію норм національного законодавства із законодавством Європейського Союзу. Зокрема - врахувати Директиви Европарламенту та Ради Європи щодо координацій законодавчих і нормативних актів з регулювання діяльності професійних пенсійних фондів.
3 цією метою рекомендувати Верховній Раді України створити тимчасову спеціальну комісію для опрацювання законодавства з пенсійної реформи; не розглядати жодного проекту закону, пов'язаного з пенсійним забезпеченням, без попередньої експертизи та висновків цих комісій щодо його відповідності загальній стратегії пенсійної реформи.
Передбачаються три етапи пенсійної реформи:
I етап - 2001 - 2002 роки: створення організаційно-правовихта економічних засад пенсійної реформи і реформування солідарної системи. Для цього Кабінет Міністрів України має підготувати зміни і доповнення до законодавства України щодо:
· обчислення пенсій лише із заробітку, з якого були сплачені страхові внески до Пенсійного фонду;
· передачі з 1 січня 2002 року органам Пенсійного фонду в усіх регіонах функцій з призначення та виплати пенсій з урахуванням результатів проведеного експерименту;
· заборони списання заборгованості з обов'язкових платежів до Пенсійного фонду;
· звільнення з 2003 року від оподаткування частини доходів фізичних та юридичних осіб, що спрямовується до пенсійних фондів, та оподаткування інвестиційних доходів, одержаних від вкладення пенсійних коштів, і введення у систему оподаткування податку з пенсійних виплат з урахуванням відповідних змін у Податковому кодексі;