Апеляційний суд вправі прийняти додаткову постанову за заявою особи, яка бере участь у справі, або за власною ініціативою в разі, якщо він скасував рішення господарського суду першої інстанції повністю або частково і прийняв нове рішення (п.2 ст.103 ГПК України). Додаткову постанову може бути прийнято апеляційним судом із підстав і в порядку, зазначеному в ст.88 ГПК України. Цю постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.
Частиною 2 ст.106 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Розгляд апеляційної скарги (подання) закінчується винесенням постанови апеляційної інстанції. Вона є мотивованим результатом розгляду апеляційної скарги (подання).
При винесенні постанови суд зобов'язаний вирішити такі питання:
чи повною мірою суд першої інстанції дослідив обставини, що мають значення для справи;
чи доказані обставини, які визнані судом встановленими;
чи відповідають викладені в рішенні висновки суду обставинам справи;
чи не порушено норми матеріального та процесуального права, чи вірно вони застосовані;
чи є обґрунтованими доводи апеляційної скарги.
Частиною 1 ст.105 ГПК України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги (подання) суд приймає постанову, а ч.2 цієї статті встановлює, що у постанові мають бути зазначені:
найменування апеляційного господарського суду, який розглядав апеляційну скаргу, склад суду, номер справи й дата прийняття постанови;
найменування сторін і найменування особи, яка подала скаргу (подання);
найменування місцевого господарського суду, рішення якого оскаржується, номер справи, дата прийняття рішення, прізвища судді (суддів);
стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду;
підстави, на яких порушено питання про перегляд рішення;
доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу (подання);
обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів;
у разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду - доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилася з висновками суду першої інстанції;
висновки за результатами розгляду апеляційної скарги (подання);
новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни судового рішення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і надсилається сторонам у п'ятиденний строк із дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.
За змістом ст.116 і 117 ГПК України видавати накази мають право лише місцеві господарські суди після вирішення ними спорів у першій інстанції. У разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду за результатами його перегляду в апеляційному порядку, апеляційна інстанція в резолютивній частині своєї постанови має зобов'язати господарський суд першої інстанції видати відповідний наказ, зокрема про поворот виконання рішення, постанови згідно з вимогами ст.122 ГПК України.
Питання про відстрочку або розстрочку виконання постанови або ухвали апеляційної інстанції за наявності обставин, передбачених ч.1 ст.121 ГПК України, вирішує сама апеляційна інстанція, якщо ці обставини стали їй відомі до винесення ухвали або постанови за результатами перегляду рішення господарського суду першої інстанції. У цих випадках припис про відстрочку або розстрочку, зміну способу та порядку виконання ухвали або постанови має міститись у резолютивній частині зазначеної ухвали або постанови. Питання про відстрочку або розстрочку виконання постанови апеляційного суду та порядку її виконання вирішується апеляційним судом водночас із прийняттям постанови за результатами перегляду судового рішення, про що зазначається в постанові. Коли відповідну заяву про відстрочку або розстрочку виконання постанови апеляційного суду подано після прийняття постанови апеляційним судом, зазначені питання вирішуються господарським судом, який розглядав справу в першій інстанції, із винесенням ухвали на підставі ст.121 ГПК України.
Згідно з вимогами ст.121-1 зупиняти виконання судового рішення має право виключно суд касаційної інстанції. Тому суд апеляційної інстанції за будь-яких обставин не вправі зупиняти виконання судового рішення суду першої інстанції.
Підсумовуючи викладене, можна зазначити, що у нашій державі зроблено чимало для належного здійснення правосуддя. Але залишилося і багато проблем. Це - і недосконалість судової системи та законодавчого забезпечення, і недостатнє фінансування, і недостатній рівень професіоналізму та відповідальності деяких суддів, залежність суду від органів державної влади, надмірна завантаженість суддів тощо. Всі вони потребують вирішення.
Лише спільними зусиллями та конкретними діями, спрямованими на підвищення відповідальності та результатів роботи, можна забезпечити належний рівень правосуддя та захист інтересів суб'єктів господарювання.
Особлива роль апеляційного господарського суду визначається тим, що основними цілями його діяльності є створення ефективного державного захисту прав, свобод та законних інтересів учасників господарських правовідносин.
Діяльність суду здійснюється в ім'я правосуддя і спрямована на зміцнення правопорядку в господарській діяльності підприємств, установ та організацій.
1. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. // Голос України. - 14 березня 2003 р.
2. Господарський процесуальний кодекс України. - К., 2002.
3. Закон України "Про судоустрій України" // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 27-28.
4. Абрамов Н.А. Хозяйственно-процессуальное право Украины: Учебное пособие. - Х.: Одиссей, 2002.
5. Богословська Л.О. Апеляційне провадження: Історія виникнення в Україні / Судова реформа в Україні: Проблеми і перспективи. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Стан судової реформи в Україні: Проблеми і перспективи. - К.; Х.: Юрінком Інтер, 2002.
6. Бринцев О. Господарська сутність правового спору. Кваліфікуюча ознака чи данина минулому? // Господарське право. - 2001.
7. Васильев С.А. Хозяйственное судопроизводство Украины: Учебное пособие. - Х., 2002. - 367 с.
8. Жуковский А.Г. Закон Украины "О судоустройстве Украины": Комментарий. - Х.: ООО "Одиссей", 2003.
9. Плевако В.І. Форми апеляції в господарському судочинстві та повноваження апеляційної інстанції / Судова реформа в Україні: Проблеми і перспективи. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Стан судової реформи в Україні: Проблеми і перспективи". - К.; Х.: Юрінком Інтер, 2002.
10. Ломакіна О.А. Апеляційні господарські суди в Україні: історія утворення та роль на сучасному етапі / О.А. Ломакіна // Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління: сб. наук. праць. 2006. Т.9, вип.10.
11. Ломакіна О.А. Щодо прогалин законодавства на стадії апеляційного провадження / О.А. Ломакіна // Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління. - 2007. - Т.10, вип.14.
12. Ломакіна О.А. Сутність апеляційного оскарження і право на апеляцію / Т.В. Степанова, О.А. Ломакіна // Підприємництво, господарство і право. 2008. № 2.
13. Проект Кодексу України про адміністративні проступки за № 5462 від 29.04.02. - Комітет Верховної Ради України з правової політики.
14. Стефанюк В.С. Судовий адміністративний процес. - Х.: Фірма "Консул", 2003.
15. Хозяйственное право. Учебник / Под ред. д-ра юрид. наук В.К. Мамутова - Донецк, 2003. - С. -217 -244.