Ідентифікація небезпек - це процес виявлення та встановлення кількісних, часових та просторових характеристик
Загальна номенклатура небезпек систематизована за відповідними ознаками у алфавітному порядку. При розслідуванні конкретних ситуацій складається номенклатура небезпек для окремих виробництв, дільниць, технологічних процесів, робочих місць і т. ін. В процесі ідентифікації небезпек виявляється імовірність їх прояву, просторова локалізація, можливі матеріальні збитки та інші параметри, необхідні для вирішення конкретних питань.
В процесі розслідування конкретних ситуацій з'ясовують обставини внаслідок яких потенційна небезпека реалізувалася в небажану подію, та саме який компонент діяльності став джерелом ушкодження.
Небезпека явна чи прихована має певні зовнішні просторові області прояву. Такі області називають небезпечними зонами, що можуть бути постійними, тимчасовими або випадковими.
Однією з умов реалізації небезпеки в небажану подію є перебування людини в межах небезпечної зони. Однак, якщо в такій зоні буде відповідна організація праці, людина буде діяти згідно з правилами та нормами, а технічні, системи будуть працювати справно негативних наслідків не повинно бути. Інша справа колії порушуються правила та норми безпеки, коли проявляються організаційні чи технічні упущення. Тому в основі розслідування будь-якої події повинен знаходитися пошук небезпек, та з'ясовуватися причини небажаних наслідків.
Отже основними характеристиками подій (надзвичайних ситуацій, аварій, катастроф і т. ін.) є: небезпека - причини - небажані наслідки. Наприклад, машина (небезпека) - несправні гальма (причина) - зіткнення (небажані наслідки). Потенційна небезпека може перерости в небажану подію внаслідок не однієї причини, а декількох причин, тому небажана подія, як правило, є явищем багатопричинним.
Причини - це сукупність обставин та умов при яких потенційна небезпека реалізувалася в небажану подію. Одна і та ж небезпека, може реалізуватися в небажану подію через різноманітні причини і мати різноманітні наслідки. Це може бути руйнування будівель та споруд, машин та обладнання або завдана шкода навколишньому середовищу.
За характером завданих людиніушкоджень наслідки можуть бути незначними без втрати працездатності або з деякою втратою працездатності, коди людина відновлює своє здоров'я після лікування, або такими, що пов'язані з переходом потерпілого на тимчасову чи постійну інвалідність, або фатальними. Наслідки подій можуть бути індивідуальними, коли постраждала одна людина або груповими - коли постраждало двоє і більше.
Небезпека яка реалізувалася в небажану подію, має з однієї сторони соціальні та економічні наслідки, з іншої психофізіологічні та моральні.
Соціальні наслідки - це погіршання здоров'я населення та зниження рівня працездатності, це поява негативного відношення до професійної діяльності, це погіршення соціально - психологічних відносин в колективі.
Економічні наслідки обчислюються матеріальними витратами необхідними для ліквідації проявів небезпеки і компенсацією за шкоду заподіяну здоров'ю людини.
Психофізіологічні наслідки порівнюють з тією кількістю часу (в л/д), який необхідно для повного відновлення здоров'я, ушкодженого внаслідок небезпеки.
Моральні наслідки - нічим не вимірюються так як відновити чи компенсувати їх неможливо, особливо при інвалідному чи смертельному вішалку.
При розслідуванні причин та обставин небажаної події, як правило, аналізують технічні та організаційні упущення і майже не звертають увагу на психологічні причини та поведінку людини, хоча відомо, що понад 60% небезпек реалізується в подію внаслідок людського чинника.
Обставини, які спонукають людину до реалізації небезпеки у подію часто ґрунтуються на психологічних причинах. Порушення можуть виникати внаслідок поганої обізнаності з умовами діяльності або внаслідок того, що людина не хоче їх знати, або не в змозі цього зробити навіть при великому бажанні. При цьому розуміють діяння не тільки людини, яка постраждала, але і будь-кого іншого хто своєю поведінкою сприяв виникненню небезпечної ситуації
Враховуючи ці положення а психологічній класифікації причин реалізації небезпек в подію можна видалити три групи: мотиваційну, орієнтовну та виконавчу.
Порушення мотиваційної частини діяння - це небажання людини виконувати відповідні дії чи операції. Це порушення може бути постійним (недооцінка небезпеки, ризик, невиконання вимог безпеки) та тимчасовим (депресія, алкоголь і ін.).
Порушення орієнтовної частини діяння - це незнання правил та норм безпеки, а також способів виконання предметної діяльності, які вимагаються цими правилами.
Порушення виконавчої частини діяння настає тоді, коли правила та норми безпеки не виконуються внаслідок невідповідності психічних та фізичних можливостей людини Така невідповідність, як і у випадку з мотиваційними порушеннями може бути постійною (зріст не відповідає габаритам обладнання, погана увага і ін.) та тимчасовою (перевтома, стрес, порушення пам'яті і ін.).
Визначення тієї чи іншої психологічної причини діяння людини має велике значення для безпеки життєдіяльності Практична цінність цієї класифікації полягає в тому, що вона становить реальну можливість протиставити кожній групі причин неправильного діяння групу профілактичних заходів. Якщо причина порушень знаходиться в мотиваційній частині - необхідна пропаганда, виховні заходи впливу, якщо в орієнтовній - навчання та отримання відповідних навичок, якщо у виконавчій - профвідбір, медичне обстеження.
Такий поділ причин небажаних подій носить умовний характер. Адже предметна діяльність - процес s якому тісно переплітаються чинники зовнішнього середовища і особисті якості людини, тому причини реалізації небезпеки в небажану подію можуть бути як об'єктивними так і суб'єктивними і система "людина -середовище" при розслідуванні повинна розглядатися як одна цілісна система. Такий підхід дасть змогу комплексно вирішувати необхідні профілактичні заходи.
Суспільство сприймає ризик та небезпеку суто індивідуально і суб'єктивно. Людина дуже по різному сприймає події які трапляються рідко. але супроводжуються великою кількістю жертв. Щоденно на виробництві гине 5—7 чоловік, а цілому від різноманітній небезпек втрачають життя десятки людей. Однак ці дані менше вражають людину ніж ті коли вона почує, що з одній катастрофі загинуло одночасно 15-20 чоловік.
Небезпека в будь-якій сфері діяльності має кількісну характеристику та залежність від багатьох чинників, які постійно змінюються вчасі. Одним з найбільш характерних проявів небезпеки є ризик. Ризик дії чи ризик без дії в тій чи іншій формі є наявним в 90% причин аварій та травм на виробництві.
У вересні 1990 року в м. Кельні відбувся Перший Всесвітній конгрес з питань безпеки життєдіяльності Він проходив під гаслом "Життя у безпеці". Спеціалісти з різних країн світу в своїх повідомленнях та доповідях частіше всього оперували такими поняттями як "ризик". У спілкуванні між людьми можна часто почути такі вислови як "ризик - благородна справа" або "боягузи не ризикують".
В процесі діяльності незалежно від складності завдання можна виділити декілька загальних рис:
- кожне завдання, що вимагає вирішення має набір альтернатив, з
- яких особа, що приймає рішення повинна зробити обґрунтований вибір
- прийняти той чи інший варіант дій;
- кожний варіант дій має відповідні наслідки для особи, яка приймає
- рішення;
-кожний наслідок має для цієї особи відповідну цінність чи вигоду.
При прийнятті рішень, пов'язаних з ризиком, поряд з об'єктивними умовами обставин важливе значення мають індивідуальні риси тієї особи, яка йде на ризик, її особисті характеристики та здібності.
В довіднику С. Ожегова ризик пояснюється як "можлива небезпека" або як "вчинок у надії на щасливий вихід". Таке трактування дає можливість розцінювати "ризик" як вчинок, який здійснюється а умовах невизначеності. Невизначеність в цьому випадку може мати дві категорії:
1.Людина ризикує, щоб досягти бажаної мети.
2.Людина ризикує, щоб уникнути фізичної небезпеки.
Отже, ризик може виступати в різних якостях:
1.Ризик як небезпечна умова ( небезпеки системи, середовища).
2.Ризик як вчинок (небезпечна дія людини як елемента системи).
Прикладом цього може бути робота монтажника - висотника. Маючи всі засоби захисту ця діяльність відноситься до категорії небезпечних робіт, тому, що її виконання носить елементи ризику. Це буде ризик як небезпечна умова.
Прикладом ризику як вчинку може бути те, що монтажник навмисно порушує правила безпеки; працює без засобів захисту в надії, на те що все минеться. Існує визначення, що небезпека - це обставини негативного характеру, які можуть реалізуватися в небажану подію, а ризик - статистична частота ймовірності їх виникнення, це кількісна характеристика небезпек.
Ризик визначається як відношення тих чи інших небажаних наслідків за одиницю часу до можливого числа полін.
Таким чином, поняття про ризик включає а себе комбінацію двох компонентів: наслідки небажаних подій до частоти виникнення цих подій.
Ризик буває індивідуальний та соціальний. Індивідуальний ризик - це відповідна небезпека для окремого індивіду. Соціальний ризик - це ризик для групи людей.
В структурі предметної діяльності ризик може виконувати різноманітні психологічні функції Він може бути метою діяльності людини. Це такий ризик коли людина хоче створити про себе бажану думку або показати іншим, що вона не боїться фізичної небезпеки. Ризик може виступати в ролі мотиву. Це трапляється тоді коли людина без особливої необхідності вибирає небезпечний спосіб діяльності. Ризикує заради того, щоб отримати гострі відчуття, задоволення від ризику.