Отже, як підсумок огляду основних концепцій вирішення проблемного питання структуризації цивільного процесу вченими-юристами РФ можна відмітити значно вищий рівень розробленості даної проблеми, ніж в українській теорії цивільного процесу.
Отже, розглянувши існуючі точки зору щодо стадій у цивільному процесі та проаналізувавши їх, на мою думку, треба прийти до такого висновку, що в цивільному судочинстві слід розглядати чотири види проваджень провадження у суді першої інстанції;
1)апеляційне провадження;
2)касаційне провадження;
3)провадження по перегляду рішень за нововиявленими та винятковими обставинами.
Кожне з цих проваджень складається з трьох стадій, які є обов'язковими для кожного з них:
1)порушення цивільної справи;
2)підготовка справи до судового розгляду;
3)судовий розгляд справи за сутністю.
Критерієм такого поділу на стадії є визначення поняття «стадії цивільного процесу» як його певної частини, що об'єднана сукупністю його процесуальних дій, направлених на досягнення самостійної найближчої цілі.
При такому підході не відбувається протиріччя, коли частина процесу, визначена в ЦПК як провадження, виступає у структурі судочинства як стадія.