Смекни!
smekni.com

Соціально-політичні небезпеки: види, характеристика, джерела, вплив організм людини, міри захисту та запобігання (стр. 5 из 5)

Нікотин — одна з найсильніших рослинних отрут, основна складова тютюнового диму. Отруйність нікотину відчув кожний, хто взяв у рот першу в житті цигарку або сигарету. Ніхто не може докурити першої сигарети до кінця, цьому заважають запаморочення і нудота. Тому, хто починає курити, зазвичай дуже гидко, він не дістає ніякого задоволення, але бажання «не спасувати» змушує його курити знову. Поступово організм пристосовується до нікотину, і куріння не викликає таких неприємних відчуттів, хоча отруєння організму триває.

Шкідлива дія тютюну не обмежується нікотином. До складу тютюнового диму входить близько ЗО отруйних речовин : аміак, синильна кислота, сірководень, чадний газ, радіоактивні речовини, тютюновий дьоготь тощо.

Вчені встановили, що куріння — один з основних чинників, який призводить до того, що розвивається рак легень. Куріння збільшує ризик захворіти не тільки на рак легень, а й на злоякісні новоутворення інших органів: язика, гортані, стравоходу, сечового міхура.

Тютюн негативно впливає на серцево-судинну систему, репродуктивні органи. Так, французькі лікарі науково-дослідного центру Парижа встановили, що у 8 з 10 випадків імпотенція виникає через звуження кровоносних судин, викликаних курінням. Заданими вчених, 50% обстежених курців в тій чи іншій формі страждають на імпотенцію. Статева функція відновлюється, коли людина припиняє отруєння свого організму тютюном.

Абсолютно неприпустимо курити вагітним жінкам. Тютюнові отрути не затримуються плацентою, а вільно проникають у кров плоду. Як ми вже говорили, нікотин звужує судини, тому плід одержує менше поживних речовин і кисню, ніж потрібно. Медицина також застерігає: у жінок, які курять, недоношені та мертві діти народжуються у 2-3 рази частіше, ніж у тих, що не курять, а новонароджені діти здебільшого мають масу тіла на 100-200 г меншу від маси тіла новонароджених, матері яких не курять.

Дівчатам треба твердо запам'ятати, що від куріння жінка швидше старіє, раніше з'являються зморшки на обличчі, жовтіють зуби, неприємно тхне з рота, грубіє голос.

Згубна дія тютюну не обмежується змінами в організмі курця. У закритому приміщенні під час куріння скупчується велика кількість тютюнового диму. Перебуваючи в цьому приміщенні, його вдихають і люди, які не курять. Підраховано, що людина, яка перебуває протягом години в накуреному приміщенні, вдихає стільки тютюнового диму, мовби викурила чотири сигарети. Слід зазначити, що пасивний курець потрапляє у такий же стан, що й курець. У людини, яка довгий час перебувала в накуреному приміщенні, з'являються ознаки нікотинової інтоксикації (отруєння): виникає головний біль, нудота, кволість.

Хоча про шкідливий вплив куріння на організм багато говориться в медичних закладах, школах, пресі, люди все одно курять. Чому?

До нікотину дуже швидко звикають. Причина — в дії нікотину на організм людини. Складові тютюнового диму всмоктуються в кров і розносяться нею по всьому організму. Через 2-3 хвилини після вдихання диму нікотин проникає всередину клітин головного мозку та ненадовго підвищує їх активність. Разом з цим короткострокове розширення судин мозку та вплив аміаку на нервові закінчення дихальних шляхів суб'єктивно сприймаються курцями як свіжий приплив сил або своєрідне відчуття заспокоєння. Однак через деякий час цей стан зникає, відбувається звуження судин мозку і зниження його активності. І щоб знову відчути піднесення, курець тягнеться за цигаркою. Тому нікотин вважається наркотичною речовиною. Це своєрідний наркотик, який дає людині певний короткочасний допінг.


Висновки

Після опрацювання матеріалу дійшов висновку що: Безпека життєдіяльності як предмет адсорбує різноманітні аспекти психології, фізіології охорони праці, промислової, гігієни, антропології та теоретичної основи наукових знань без яких не можливо створити оптимальні умови життєдіяльності в технічних, природних чи побутових системах. Безпека життєдіяльності не тільки адсорбує інші наукових дисципліни, але й розкриває власні закономірності, формує власні закони і вимоги до умов життєдіяльності.

Безпека життєдіяльності як учбова дисципліна – це галузь наукових знань, що охоплює теорію і практику захисту людини від небезпечних чинників у всіх сферах людської діяльності.

На безпеку життєдіяльності впливають такі основні чинники, як людські природні та технічні, тому ця дисципліна повинна вирішувати такі взаємопов'язані екстремальні завдання, як:

- Ідентифікація небезпек, розпізнання визначення їх кількісної характеристики і координат.

- Організація захисту від потенційних небезпек.

- Ліквідація негативних наслідків прояву небезпек.


ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1) Підручник “ БЕЗПЕКА ЖИТТЕДІЯЛЬНОСТТІ ” В.М.Ярошевський, М.М.Ярошевська, І.В.Москальов.

2) Навчальний посібник “Безпека життедіяльності“, Желібо Є.П., Заверуха.,Зацарний.В.В.

3)Александровский. Ю.А. Психогеніі в екстримальних умовах М.:Медицина 1991р.

4) Загальна психологія ./під.ред.А.В.Петровського / М: Освіта, 1970