Способи захисту населення при виникненні надзвичайних ситуацій (стр. 3 из 6)
, Ут
У літній період:
Qпт=27478+0+11729=39207 Ут
У перехідний період:
Qпп=28614+4402+0,5*11729=38881 Ут
У зимовий період:
Qпх=28614+4402+0=33016 Ут
Надходження вологи від людей, Wвл, г/ч, визначається по формулі:
, де:
nл - кількість людей, що виконують роботу даної ваги;
wвл - питоме влаговыделение однієї людини, приймаємо по таблиці
Результати розрахунку усіх видів вредностей зводимо в табл.
Таблиця 3.3
Кількість шкідливостей, що виділяється
| Найменування приміщення | Період року | Надлишки тепла, DQп, Вт | Надлишки вологи, Wвл, г/ч | Кількість СО2, МСО2, г/ч |
| Аудиторія на 20 місць | Т | 39207 | 21793 | 4738 |
| П | 38881 | 14213 | 4738 | |
| Х | 33016 | 14213 | 4738 |
Для теплого періоду року, tр.з.=24,7 С
wвл=115 г/ч*чіл
Wвлт = 130*115+70*115*0,85=21792,5 г/ч
Для холодного і перехідного періодів року, tр.з.=20 С
wвл=75 г/ч*чіл
Wвлт = 130*75+70*75*0,85=14212,5 г/ч
У приміщення адміністративно-побутових будинків боротьба з пилом здійснюється шляхом запобігання влучення її ззовні і видалення пилу, що утвориться в самих приміщеннях.
Подаваний у приміщеннях приточный повітря очищається в повітряних фільтрах. Оберемо фільтри для очищення приточного повітря.
1.Метою очищення повітря в аудиторії приймаємо захист людей, що там знаходяться, від пилу. Ступінь очищення в цьому випадку дорівнює тр=0,6 0,85
2. Вибираємо клас фільтра - ІІІ, вид фільтра змочений, тип - волокнистий, найменування -осередковий Фяу, що рекомендується повітряне навантаження на вхідний перетин 9000 м3/год
3. Розраховуємо необхідну площу фільтрації:
Fфтр=Ln/q, m2,
де Ln - колличество приточного повітря, м3/год
Fфтр=15634/9000=1.74 м2
4.Визначаємо необхідне колличество осередків:
nя=Fфтр/fя
де fя - площа осередку, 0.22 м2
nя=1.74/0.22=7.9 м2
Приймаємо 9 шт.
5.Знаходимо дійсну площу фільтрації:
Fфд=nя*fя=9*0.22=1.98 м2
6.Визначаємо дійсне повітряне навантаження:
qд=Ln/Fфд=15634/1.98=7896 м3/год
7.Знаючи дійсне повітряне навантаження й обраний тип фільтра, по номограмі 4.3 [4] вибираємо початковий опір:
Pф.ч.=44 Па
8. Опір фільтра при запиленні може збільшуватися в 3 рази і по номограмі 4.4 [4] знаходимо масу уловленого пилу m0, г/м2:
Pф.п.=132 Па;
m0=480 г/м2
9.при m0=480 г/м2 1- оч=0.13 => оч=0.87
оч > очтр
10. Розрахуємо колличество пилу, що осаджується на 1 м2 площі фільтрації в плині 1 години.
mуд=L*yn* n/fя*nя=15634*5*0.87/1.98=34.35 г/м2ч
11.Розрахуємо переодичность заміни фільтруючої поверхні:
рег=м0/муд=480/34.35=14 годин
12Розрахуємо опір фільтра:
Pф= Pф.ч.+ Pф.п.=44+132= 176 Па
4. Дати поняття ризику, прийнятого ризику та визначити ризик
Найбільш розповсюдженою оцінкою небезпек є ризик. У тлумачному словнику наводиться таке визначення поняття «ризик»: «Усвідомлена можливість небезпеки». Точнішим, очевидно, слід вважати інше визначення: «Усвідомлена ймовірність небезпеки». В технічних термінах, наприклад, враховуючи, що кількість смертельних випадків в результаті автомобільних аварій у США протягом року становить 50 тис, ймовірність загибелі будь-якого з 200 млн. жителів США внаслідок автомобільної аварії протягом року становить:
50 000 смертей/рік: 200 000 000 =2,5x10 смертей: людино/рік
Через те, що наслідком події може бути не лише смерть, вираз індивідуального ризику можна записати в такому більш загальному вигляді:
ризик (наслідок/час) - частота (подія / одиниця часу) х величина (наслідок/подія).
Повертаючись до розглянутого прикладу, якщо кількість автомобільних аварій у США протягом року становить 50 млн., а частота такого наслідку аварії, як смерть людини, дорівнює 10 , то для ризику дістаємо такий вираз: ризик = (50 х 10 аварій/рік) (10 смертей/аварій) = 50 000 смертей/рік
З розглянутого прикладу випливає, що кількісно ризик виражається в різних одиницях. У зазначеному прикладі, наприклад, ризик виражається і в кількості смертей за рік у розрахунку на одну людину, і в кількості смертей за рік у розрахунку на 200 млн. людей (усе населення США).
Громадський ризик імовірних збитків майна внаслідок автомобільних аварій:
ризик (збитки/час) = частота (аварій/одиниця часу, х величина (збитки/аварій)
Імовірнісна оцінка 2,5 х 10 смертей / людино-рік означає, що якби усі громадяни США мали рівні шанси загинути в автомобільній аварії, то, при умові відсутності інших можливих причин смерті, все населення країни загинуло б в автомобільних аваріях протягом 4 тис. років.
Це міркування неточне, бо виходить з того, що при кратному повторенні дослідів випадкова подія, ймовірність настання якої дорівнює 1/к, обов'язково відбудеться один раз. У той же час очевидно, що це не так, оскільки з імовірністю, яка дорівнює (1 - 1/к) , ця подія може й не відбутись в жодному з к дослідів. Твердження такого типу справедливі тільки стосовно великих груп об'єктів, у даному випадку - людей. Будь-який водій може сказати: «Все це не має для мене ніякого значення, я можу загинути в автомобільній аварії сьогодні ж». І він при цьому буде правий.
Слід зазначити, що інтерпретація добутої оцінки ризику може призвести до цілком різних наслідків. Наприклад, рівень ризику в 0,1 смертей за рік стосовно залізничних аварій може означати як загибель 100 людей в одній аварії через кожні 1000 років, так і загибель однієї людини через кожні 10 років. У цілому громадськість ігнорує аварії, які супроводжуються загибеллю одиниць, тоді як потенційна можливість аварій, що супроводжуються загибеллю сотень людей, привертає більшу увагу громадськості. Метод дослідження ризику, описаний вище, випливає з класичної концепції повторності подій і їхніх відносних частот. Якщо ж дослідження ризику показує, що атомний реактор, який проектується в процесі експлуатації, створює рівень ризику, що дорівнює 10'6 смертей за рік, то треба ясно розуміти, що в цьому разі про повторність події не може й бути мови, а сама розглянута ситуація належить до категорії «рідкісних подій», до яких не можна застосовувати класичний статистичний імовірнісний підхід.
Методологія дослідження ризику
Попередній аналіз аварій (фаза І)
Метою цієї фази дослідження ризику є визначення системи і виявлення можливості аварій. Єдиним засобом до розуміння причин та умов виникнення аварій є інженерний здоровий глузд і детальний аналіз умов довкілля, самого процесу й необхідного обладнання. Фундаментальними щодо цього є знання з токсичності матеріалів. їх реактивності, стійкості до корозії, вибухонебезпечності та займистості, а також знання нормативних і чинних документів з проблеми забезпечення безпеки.
Досить часто реалізація фази І дослідження ризику важить більше, ніж просто попереднє виявлення елементів системи та подій, які можуть бути причиною аварії. Якщо аналіз, який визначається фазою І дослідження ризику, розширити в напрямі більш формального (кількісного) опису досліджуваної системи з включенням до розгляду послідовності подій, за допомогою яких здійснюється перехід аварії у катастрофу, а також заходів для усунення причин і наслідків катастрофи (як і власне можливі наслідки катастрофи), то таке дослідження є попереднім аналізом аварій. В аерокосмічній промисловості, наприклад, після виявлення аварій їх класифікують відповідно до характеру їхніх наслідків. Типова класифікаційна шкала має такий вигляд:
Клас І - безпечні. До цього класу належать помилки персоналу, недоробки в проекті або порушення в роботі окремих вузлів, які не призводять до істотних і и фушень системи в цілому, людських жертв і пошкодження обладнання.
Клас II - граничні. До цього класу належать помилки персоналу, недоробки в проекті або порушення в роботі окремих вузлів, які хоч і призводять до істотних порушень у роботі системи в цілому, однак піддаються виправленню без людських жертв і завдання істотних збитків обладнанню.
Клас III- критичні. До цього класу належать помилки персоналу, недоробки і» проекті або порушення в роботі окремих вузлів, які порушують роботу системи в цілому, призводять до пошкодження обладнання або до таких аварій, що потребують прийняття негайних дій для врятування людей та обладнання.
Клас IV- катастрофічні. До цього класу належать такі помилки персоналу, недоробки в проекті або порушення в роботі окремих вузлів, які істотно порушують роботу системи в цілому, що призводить до руйнування обладнання, травм і навіть людських жертв.
Загалом, фаза І дослідження ризику - попередній аналіз аварій - являє собою першу спробу визначення стану технічних засобів системи і подій, який може призвести до аварій системи ще на стадії ескізного проектування.
Визначення послідовності негативних подій (дерево подій, дерево помилок) - фаза II
Е. Дж. Хенлі та X. Кумамото, як приклад, розглядають роботу з дослідження безпеки реактора \¥А5НІ400. Результати фази І дослідження безпеки показують, що критичною підсистемою, джерелом потенційної небезпеки радіоактивного викиду в довкілля є система охолодження реактора. Так що фаза IIдослідження ризику починається з простеження можливих послідовностей подій, які настають після розриву трубопроводу. Методика, яка ґрунтується на використанні дерева помилок, забезпечує визначення ланцюжка збоїв обладнання й помилок оператора, що може привести до «головної події», в нашому випадку відсутності холодоагенту в системі охолодження. Використання дерева помилок дає змогу визначати такі показники, як коефіцієнт неготовності та ймовірності відмови технічних систем, які дістають в результаті спеціальних випробувань або узагальнення досвіду експлуатації. Побудова дерева подій здійснюється на основі прямих та зворотних логічних міркувань, тобто індуктивним та дедуктивним методом.
Аналіз можливих наслідків - фаза III