Планування розслідування кримінальних справ (стр. 8 из 15)

2.3 Класифікація вихідних даних і відповідних їм по змісту версій

Правильному застосуванні версій в розслідуванні сприяє їх обґрунтована класифікація по змісту припущень, що їх складають. Класифікація досліджуємих об’єктів , як відомо, являється одним із способів їх пізнання.

Слідча практика свідчить про те, що зміст версій завжди залежить від характеру вихідних даних , від тієї інформації про перевіряєму подію, якою володіє слідчий до моменту висунення версій. Звідси висновок, що правильна класифікація версій по змісту повинна бути тісно пов’язаною з класифікацією вихідних даних , більше того класифікацію версій необхідно починати з класифікації (типізації) вихідного матеріалу.

Типові варіанти вихідних відомостей краще за все пов’язувати безпосередньо з такими основними поняттями кримінального і процесуального права , як склад злочину і предмет доказування.

Відомо , що незалежно від специфічних рис розслідування кожна справа характеризується певним об’ємом свідчень про обставини , що підлягають доказу

ванню. Різні об’єми , рівні інформації можуть бути піддані узагальненню, класифікації. Чотирьохчленна формула , що групує ознаки кожного складу злочину (об’єкт, об'єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона), широко відома практичним працівникам . Слідчі вже давно звикли оцінювати матеріал з точки зору доказаності окремих елементів складу злочину і ознак предмету доказування. Тому типізація вихідних даних по об’єму наявних свідчень про ці елементи і ознаках зручна для запам’ятовування і використання [35].

Така типізація не протирічить, а поєднується з принципом індивідуальності розслідування , оскільки версії, висунуті на основі того чи іншого типового варіанту , будуть визначати напрям роботи слідчого над справою , у рамках яких і реалізуються всі індивідуальні особливості виявлення , фіксації, перевірки і оцінки доказів.

Взявши за основу об’єм наявних відомостей про ознаки предмету доказування і про елементи гаданого складу злочину , можна сформулювати п»ять типів (варіантів ) вихідних даних і відповідних їм по змісту версій :

1)вихідні дані недостатні для висновку про сутність події, вони дозволяють
припускати як наявність так і відсутність злочину ; у цьому випадку зазвичай
висуваються версії про припущену сутність події;

із наявних даних відома сутність злочину , невідомий його мотив, суб’єкт ; при цьому варіанті слід , як правило висувати версії по мотиву злочину;

із наявних даних відомі сутність , мотив злочину, невідомі суб’єкт і деякі
суттєві об’єктивні обставини ; версії зазвичай висуваються по невідомим
об’єктивним обставинам ;

4) вихідні дані містять дані про сутність, мотив і основні обставини , невідомий суб’єкт злочину ; версії як правило висуваються по

суб’єкту чи по невідомим напрямам його пошуку; 5) наявні матеріали містять відомості про всі основні обставини перевіряємо події, включаючи відомості про конкретного суб’єкта, але ці відомості в тій чи іншій частині є недостовірними ; версії висуваються у відношенні юридично важливих обставин , які необхідно достовірно встановити .

Як видно із запропонованої класифікації, невідомі елементи предмету доказування і складу злочину встановлюються з допомогою версій , при цьому ж використовуються відомості про інші , вже відомі елементи. Це можливо у силу об»єктивного взаємозв’язку і взаємообумовленості всіх фактичних обставин , слідів будь-якого злочину. Відображаючи передбачувальний зв’язок наявних відомостей і фактів, версії ніби «відшуковує» реально існуючий об’єктивний зв’язок обставин дослуджуємої справи. Саме тому про мотиви дій злочинця нерідко дає уяву спосіб вчинення злочину ; конкретні об’єктивні обставини, час і місце вчинення злочину - допомагають встановити злочинця ; мотив злочину у багатьох випадках вказує на його суб’єкт ; у свою чергу особливі якості і властивості суб’єкту ( його фізичні дані, посадове положення , професія , наявність «зв»язку»з об’єктом посягання та ін.) нерідко визначають спосіб вчинення і приховування злочину і т. д.[36]

Розглянемо різні типи вихідних даних і відповідні їм по змісту версії Детальніше.

1. Вихідні дані не достатні для висновку про сутність події і дозволяють

припускати як наявність так і відсутність злочину . У такій ситуації висуваються версії про сутність перевіряємої події.

Вихідні дані цього типу є характерними , наприклад , для справ про економічні і посадові злочини , порушених на основі ревізії про недостачу чи надлишок товарно-матеріальних цінностей в тих випадках , коли причина недостачі чи надлишку невідома.

По таким справам у начальній стадії рекомендується висунути версії про сутність (природу) недостачі чи надлишку , які можуть мати місце внаслідок крадіжок і зловживань, халатності матеріально відповідальних осіб, а також бути результатом неправильного обліку , помилок, допущення при інвентаризації. Версії про сутність події нерідко висуваються по справам про автотранспортні пригоди з незрозумілими обставинами , коли ще невідомо , чим викликана пригода - порушенням правил дорожнього руху водієм , чи випуском із гаражу технічно-несправного автомобіля , чи необережністю потерпілого , чи нещасним випадком[37].

Вихідні дані цього типу поширені також , наприклад у справах про випуск недоброякісної продукції, про порушення правил техніки безпеки по багатьох з яких на початковій стадії розслідування неможливо зробити достовірний висновок про сутність перевіряємої події.

Версії про сутність також як правило висуваються у випадках виявлення трупу , коли нема повної ясності, яка причина смерті людини - вбитий чи покінчив життя самогубством , чи загинув внаслідок нещасного випадку.

Вихідні дані такого типу можливі і при розслідуванні справ , порушених у

зв’язку із зникненням людини, якщо маються матеріали, які дозволяють припускати різні-кримінальні та «нейтральні»- причини зникнення. Висувати в таких випадках версії мають припущення про всі можливі причини зникнення особи, допомагаючи при цьому систематизувати і прискорити перевірку.

У червні 1999 року рано вранці в Бородянський райвідділ міліції звернулися місцеві жителі Лукініни , повідомивши , що їх 18-річна дочка Галя напередодні ввечері пішла на вечірку до знайомого хлопця - Пономаренка, що проживає в цьому ж селищі , але додому до цих пір не повернулася.

Галя Лукініна могла не прийти додому по різним причинам - переночувати у подруги чи у родичів у селищі, піти с ким-небудь погуляти в ліс. З нею міг статися нещасний випадок - вона могла потрапити під автомобіль , під електричку , вона могла бути вбитою. Всі ці припущення , являються версіями про сутність того , що сталося, виникли одразу і потребували перевірки .

Опитування батьків , сусідів , а також деяких учасників вечірки викликало
підозру : дівчину характеризували як сором’язливу та домовиту. Поза будинком
вона ніколи не ночувала і в цей вечір обіцяла батькам повернутись додому. Батьки
Галі повідомили , що у рідних і знайомих Галя не за»являлася. Учасники вечірки
пояснили, що Галя пішла додому близько 3 години ночі, і що її пішов проводжати Пономаренко . Сам Пономаренко заявив, що на півдороги він від Галі пішов додому. З урахуванням невеликого (три години)проміжку часу після зникнення дівчини було прийнято рішення організувати прочісування території селища; в результаті на березі річки виявили труп дівчини з явними ознаками і смерті.

Сутність перевіряємо події була встановлена умисне вбивство. /1/

2. Із наявних даних відома сутність злочину, але невідомий його мотив, суб’єкт.

При таких вихідних даних як правило висуваються версії по мотиву злочину.

Вихідні дані цього типу зістрічаються по нерозкритим справам про злочини проти життя. Версії по мотиву вчинення злочину , що висуваються при вихідних даних такого типу , дозволяють визначати напрям пошуку злочинця, коло осіб, серед яких його необхідно шукати , або запідозрити у вчиненні злочину конкретну особу.

Так по справі про вбивство постового міліціонера , труп якого з 13 ножовими пораненнями було знайдено вранці на обній із вулиць великого міста, при чому пістолет у міліціонера був відсутній , слідчий , знаючи лише сутність злочину (умисне вбивство), правильно висунув версії по мотиву вчинення злочину:

вбивство вчинено із помсти у зв»язку з його службовою діяльністю;

вбивство вчинено із побутових мотивів ;

вбивство вчинено з метою заволодіння зброєю;

вбивство вчинено затриманим за якесь порушення з метою уникнення
затриманню. /2/

Версії по мотиву вчинення злочину можуть також мати припущення і щодо конкретної особи.

Подібний тип вихідних даних виникає не тільки по справам про злочини проти життя громадян , але і по іншим категоріям справ.

/І/Приклад взято з статті :Виноградова В.Л. Неделя после отпуска //Человек и закон -М.,1971, №

Ю-с.42

/2/ Приклад взято з кн.: Г.В.Арцишевского .Вьщвижение и проверка следственньїх версий .-