М.,1978-с.56
55 Наприклад , по справм про підпали , коли факт підпалу є безперечним , але немавідомостей про мотиви підпалу і винних осіб, зазвичай рекомендується висувати
версії по мотиву підпалу.
Версії по мотиву вчинення злочину , що висуваються при таких вихідних даних , коли нема відомостей про конкретну особу, мають ніби перехідний характер , так як завжди у подальшому характеризуються версіями про суб»єкт злочину. Такі версії інколи називають несамостійними . З цим можна погодитись ,якщо пам»ятати , що встановлення мотиву умисного злочину являється, як правило, обов»язковою вимогою закону.
2. Із наявних даних відомі сутність події, мотиви дій злочинця, невідомий суб»єкт та деякі суттєві об»єктивні обставини . Тут версії зазвичай висуваються по невідомим об»єктивним обставинам.
Такі версії про невідомі об»єктивні обставини при відсутності відомостей про конкретного винуватця також носять перехідний характер і висуваються для впорядкування розшуку винних.
Прикладом використання вихідних даних цього типу може слугувати справа, наведена відомим криміналістом Яном Пещак. /1/
Один з військових підрозділів у травні 1958 року проводило навчальні стрільби із танків. Після отримання наказу про початок стрільби із гармати одного із танків пролунав постріл. Снаряд впав приблизно в 300 метрах попереду танку. Командир танка від отриманих поранень помер одразу , інші члени екіпажу отримали великі опіки і були доставлені в лікарню./1/ Пещак Я.Н. Следственньїе версии- М.,1976 -с. 187-188
При проведенні слідчих дій слідчий встановив , що у і нку вибухнув
артелерійський снаряд, яким один член екіпажу був вбитий, а інші тяжко поранені. Сутність події відома, мотиви також- бажання прискорити стрільбу. Невідомими лишились два питання : які причини вибуху і хто в цьому винуватий ? Слідчий правильно вирішив вияснити спочатку перше питання ( об»єктивні обставини події), оскільки його вирішення повинно було полегшити встановлення і другого питання.
На основі зібраного матеріалу було висунуто три наступні версії:
снаряд не був до кінця досланий у казенну частину гармати , в результаті чого
замок зачинився не повністю, а хтось із членів екіпажу намагався дослати снаряд
ударом молотка ; удар був такої сили , що пробив капсуль-вибухач, від чого і
відбувся вибух;
снаряд заклинило і хтось із членів екіпажу, не дочекавшись визначеного часу ,
відкрив гарматний замок, і від пізнього запалу вибухівки постріл відбувся в той
момент , коли замок був вже на половину відчиненим;
через відсирівшу вибухівку у снаряді відбувся спочатку неповний вибух , якого,
однак, було достатньо , щоб відбулася відкатка гармати назад, а при подачі його
вперед замок відкрився і в цей час відбувся вибух частини вибухівки , що лиши
лась.
В ході перевірки цих версій були виключеними останні дві і підтверджена пер
ша . Тоді слідчий приступив до з»ясування другого питання :хто виний у вибусі,
хто з членів екіпажу вдарив молотком чи іншим тяжким предяду.
3. Вихідні дані мають відомості про сутність , мотив та основні об»єктивні
Саме до цього типу відносяться як правило вихідні дані по справам про зґвалтування , вчиненим незнайомою для потерпшої особою , по справам про грабіж і розбої, коли жертва не знає злочинця, по справам про крадіжки зі взломом і т.п.
Версії по суб»єкту злочину грунтуються у цих випадках на активному використанні всіх відомих деталей і обставин об»єктивної сторони перевіряємо!" події, прикмет, властивостей особи злочинця та відомостей про нього.
У багатьох випадках вирішальне значення мають докази , здобуті на місці події.
Успішно застосовуються речові докази з місця події для розшуку винних у справах про дітовбивство . В одному випадку , наприклад, розшуку винних допомогла газета, виявлена біля трупу новонародженої дитини , на якій був надпис -цифра «44» Через центральне відділення зв»язку вдалося встановити ,що газета цього найменування доставлялась тільки в один будинок під номером «44»- по вул. Гоголя . Що різко звузило коло пошуків і через короткий проміжок часу привело до виявлення винної ./1/
Розкрити злочин по вихідним даним цього типу часто допомагає правильно проведений допит потерпілих з урахуванням всіх малопримітних на перший погляд деталей.
Характерний у цьому відноешнні розшук ґвалтівників у місті Москва. У ході детального допиту потерпілої, яка бачила одного із ґвалтівників двічі, а іншого
/І/Приклад взято із статті Виноградова В. Неделя после отпуска //Человек и закон - М, 1971, №іо-с.42.один раз, не знаючи їх справжніх імен, прізвищ, роду занять ,їй вдалося пригадати, ЩО в руках одного із ґвалтівників був пакет з фотографіями , вірогіднішими за все , отриманими тільки із фотоательє. Перевіркою декількох фотоательє мікрорайону , де відбулася зустріч потерпілої із злочинцем , вдалося виявити негативи злочинця , а по корінцю квитанції - його достовірні анкетні дані. Обидва злочинці у багатомільйонному місту були виявлені за декілька днів.
Виявлення, наприклад , частини розчленованого трупу або із знівеченим обличчям , що ускладнює його впізнання , або з великою кількістю поранень , зазвичай свідчить про наявність зв»язку злочинця із мертвою , про близькі між ними відносини, що робить можливим і необхідним висунення відповідних версій по суб»єкту злочину.
Про зв»язок злочинця з об»єктом посягання можна , як правило, судити в тих випадках , коли вихідні дані дозволяють зробити висновок про наявність мотиву у злочинця приховати вчинення злочину або злочинний характер свого вчинку , тоді як «сторонній» злочинець частіше за все намагається приховати свою участь у злочині, не вдаючись до спроб приховати сам факт злочину.
Про зв»язок злочинця з об»єктом посягання свідчать також різні об»єктивні обставини перевіряємої події, наприклад, вибір вдалого часу вчинення крадіжки , вибір вдалого місця проникнення через огорожі і т.п./і/ 5. Наявні матеріали свідчать про всі основні обставини перевіряємої події, включаючи відомості про конкретну особу злочинця , але ці відомості у тій чи іншій частині є недостовірними . В цьому ж випадку висуваються версії у відно-
/1/ Лузгин И.М., Полевой Н.С. Криминалистика .Раздел № .Криминалистическая тактика.М.,1964-с.18
шенні тих юридично важливих обставин , що потребують достовірного встановлення.
Слідчий з допомогою версій виявляє відсутні і перевіряє сумнівні відомості у ланцюзі наявних фактів і встановлює їх достовірність . На відміну від інших варіантів відомості про конкретних осіб, винних у вчиненні злочину тут мають місце.
У лютому місяці 1970 року житель одного із селищ Московської області Кузін в нетверезому стані полаявся із сусідом Івановим , а через дві години пролунав постріл із мисливської рушниці в сторону Іванова з відстані 21 м. Допитаний по справі Кузін заявив ,що він хотів залякати Іванова і не мав наміру його вбивати. Іванов , посилаючись на погрози Кузіна і низьку траєкторію польоту дробі, що влучила в його будинок, стверджував , що Кузін вбив-би його , якщо б він не заховався за будинком . В одному випадку всі суттєві фактичні обставини справи , за виключенням питання про наміри Кузіна , сумнівів не викликали .Посправі були висунені версії про характер вини Кузіна - умисел чи необережність ./1/.
Перераховані п»ять типів даних , як виявляється , охоплюють всі можливі
варіанти відомостей стосовно до предмету доказування , складу злочину, які мо
жуть бути у розпорядженні слідчого до мементу висунення версій. йому типу
цих даних відповідають типові по змісту версії. Звичайно, що у кожному випадку
ці типові версії «заповнюються» конкретними фактами і відомаі типові
версії не вступають у протиріччя зі специфічними особливостями, с івинами
будь-якої справи , вони лише допомагають їх аналізу, обгрунтувгаль-
ненню.
/1/ Приклад взято з кн.: Лузгина И.М. Логика следствия -М.,1976-с.494|Разом з тим не слід забувати , що запропонована клачифікація вихідних даних і відповідних по змісту версій передбачає творчий підхід слідчого до аналізу наявних доказів.
Розділ III. Перевірка версій
Перевірка висунутих версій передбачає як попередню логічну мисленнєву діяльність слідчого , так і його практичну роботу по виконанню запланованих міроприємств.
Поепердня логічна обробка висутутих версій складається із декількох стадій і полягає у тому , що слідчий :
а) виводить логічні (мисленнєві) висновки з кожної версії,визначає, які сліди повинні чи можуть бути виявлені у тому випадку , якщо дана слідча версія відповідає дійсності;
б) продумує конкретні слідчі дії і організовує інші міроприємства, за допомогою
проведення яких можна буде переконатися в існуванні (чи неіснуванні) розумово
виведених висновків і їх слідів , забезпечити фіксацію і перевірку цих слідів;
в) визначити послідовність , сторони і місце проведення запланованих дій.
Після логічного аналізу і обробки висунутих версій слідчий на основі розробленого плану пристуває до проведення слідчих дій . Це принциповий шлях перевірки слідчим висунутих версій. У реальній дійсності виведення логічних висновків із версій , вибір відповідних слідчих дій і т.д. не являються однократним актом : у процесі розслідування певної справи у зв»язку з конкретизацією висунутих , висуненням додаткових версій і отриманням нових даних слідчий зазвичай