Задача 1
У деякий момент часу концентрація акролеїну у повітрі приміщення складального цеху об’ємом 485м3, дорівнює 0,022 мг/м3. У цей момент у цеху починає діяти джерело виділення акролеїну постійної продуктивності 10,5 мг/год.
Визначити, чи можна обмежитися неорганізованим повітрообміном, чи необхідно увімкнути вентиляцію, якщо до кінця зміни залишилось менше 7,5 годин?
Розв’язання задачі
Для відповіді на запитання задачі необхідно порівняти фактичну концентрацію акролеїну в робочому приміщенні, яка утвориться до кінця зміни, з гранично допустимою концентрацією (ГДК) акролеїну відповідно до ГОСТу 12.1.005-88.
Якщо фактична концентрація до кінця зміни буде менше або дорівнюватиме ГДК, то в приміщенні можна буде обмежитися неорганізованим повітрообміном.
Фактичну концентрацію, мг/м3, можна знайти за формулою
,де М – продуктивність джерела шкідливої речовини, мг/год;
N – час, що залишився до кінця зміни, годин;
V – об’єм робочого приміщення, м3;
g0 – початкова концентрація шкідливої речовин в повітрі робочого приміщення, мг/м3.
Таким чином:
gф=
+0,022=0,184 мг/м3Відповідно до ГОСТу 12.1.005-88 ГДК акролеїну становить 0.2мг/м3, що перевищує gф. Тому в даному приміщенні до кінця зміни можно не вмикати вентиляцію, а обмежитися неорганізованим повітрообміном.
Задача 2
На механічній дільниці машинобудівного заводу встановлено 12 однакових джерел шуму з рівнем 90 дБА кожний.
Визначити сумарний рівень шуму в цьому приміщенні.
Як зміниться сумарний рівень шуму, якщо на дільниці демонтують 4 джерела шуму і додатково встановлять 2 джерела шуму з рівнем 95 дБА ?
Розв’язання задачі 2
Сумарний рівень шуму однакових джерел, дБА, може бути розрахований за формулою
,де Р – рівень шуму від одного джерела, дБА;
N – кількість однакових джерел шуму, шт.
Сумарний рівень шуму в цьому приміщенні складе
P = 90+10lg12 = 90+10*1.08=100.8 дБА.
Сумарний рівень шуму під час роботи джерел з різним рівнем шуму кожного (або групи однакових джерел), дБА, може бути розрахований за формулою
де Р – рівень шуму початкових джерел шуму, дБА;
М – кількість демонтованих джерел шуму, шт.;
D – рівень шуму від додаткових джерел, дБА;
L – додатково встановлені джерела шуму, шт.
Cумарний рівень шуму на дільниці, якщо там демонтують 4 початкових джерела шуму і додатково встановлять 2 джерела шуму з рівнем 95 дБА буде складати
Розрахувати освітленість робочого місця економіста, яка створюється місцевим світильником. Відстань від лампи до розрахункової точки – 0,3, м, сила світла в напрямку розрахункової точки – 490 кандел, кут падіння світлового променя – 600. Коефіцієнт запасу Кз=1,3.
Розв’язання задачі 3
Освітленість робочого місця від місцевих світильників, лк, може бути розрахована за формулою
,де Ia – сила світла в напрямку розрахункової точки, Кд;
α – кут між нормаллю до робочої поверхні і напрямком світлового променя, град.;
l – відстань від джерела світла до розрахункової точки, м;
КЗ – коефіцієнт запасу.
Освітленість робочого місця економіста складе:
2094 лк.Аналіз запилення повітряного середовища на шліфувальній дільниці при вимкненій механічній вентиляції дав такі результати: при проходженні через фільтр 0,5 м3/год запиленого повітря на фільтрі за 12 хвилин аспірації нагромадилося 1 міліграм пилу чавуну. Зробити висновки про можливість роботи в цьому приміщенні без використання механічної вентиляції.
Розв’язання задачі 4
Для оцінки можливості роботи на дільниці необхідно порівняти фактичну концентрацію пилу чавуну в повітрі робочого приміщення з гранично допустимою концентрацією відповідно до ГОСТу 12.1.005-88.
Фактичну концентрацію пилу, мг/м3, можна визначити за формулою
,де n – кількість пилу, що накопичилась на фільтрі при проходженні крізь нього запиленого повітря, мг;
К – час проходження крізь фільтр запиленого повітря, хв.;
Q – швидкість проходження крізь фільтр запиленого повітря, м3/год.
Фактична концентрація пилу чавуну на дільниці складе
.Така фактична концентрація пилу чавуну більша за ГДК за ГОСТом 12.1.005-88, що складає 6 мг/м3. Тому на дільниці не можно далі працювати без ввімкнення механічної вентиляції.
У виробничому приміщенні з рівнем звукового тиску від зовнішніх джерел L1 =72дБА планується зробити звукопоглинальне облицювання стелі та стін. Площа стін – 300м2, площа стелі – 250м2, площа підлоги – 250м2. Середній коефіцієнт звукопоглинання в приміщенні до облицювання дорівнює 0,1, коефіцієнт звукопоглинання використаного облицювання – 0,9.
Визначити зниження шуму після використання облицювання та можливість улаштування в приміщенні конструкторського бюро.
Розв’язання задачі 5
Зниження рівня шуму в приміщенні як наслідок використання облицювання з більш високим коефіцієнтом звукопоглинання, дБ, можна визначити за формулою
,де В1 та В2 – сталі приміщення відповідно до та після облицювання.
У загальному випадку:
,де А – еквівалентна площа звукопоглинання, А=Sпов*αсер;
αсер – середній коефіцієнт звукопоглинання внутрішніх поверхонь приміщення площею Sпов;
Sпов = Sпідл + Sст + Sстелі,
де Sпідл – площа підлоги, м2;
Sст – площа стін, м2;
Sстелі – площа стелі, м2.
При визначенні сталої приміщення після облицювання треба звернути увагу на зміну середнього коефіцієнта звукопоглинання. До облицювання він складав для всіх внутрішніх поверхонь за умовами задачі αсер1 = 0,1. Після облицювання підлога залишилася з попереднім коефіцієнтом звукопоглинання (αсер = 0,1), а у стелі та стін він буде дорівнювати α2 = 0,9. Середній коефіцієнт звукопоглинання після облицювання можна визначити як середньозважену величину від площі внутрішніх поверхонь, що мають різні коефіцієнти звукопоглинання:
. , , дБА.Рівень шуму в приміщенні після облицювання, дБА, визначається за формулою
, дБА.Порівнюючи рівень шуму в приміщенні після облицювання з допустимим за ГОСТ 12.1.003-83*, який становить для конструкторського бюро 50дБА можна зробити висновок, що навіть після зазначеного облицювання в даному приміщенні влаштовувати конструкторське бюро недоцільно.
Задача 6
На підприємстві середньоспискова кількість працівників у звітному році склала 600 чоловік. За цей самий період сталося 25 випадків виробничого травматизму, у тому числі 5 випадків, які не були пов’язані з виробництвом. Загальна втрата робочого часу через непрацездатність у зв’язку з нещасними випадками, пов`язаними з виробництвом, становила 125 робочих днів, зокрема, 2 потерпілих, які отримали на виробництві травми 25 та 27 грудня, продовжували перебувати на лікарняному і в січні наступного за звітним року. Визначити коефіцієнт частоти і коефіцієнт важкості виробничого травматизму.
Розв’язання задачі 6
Коефіцієнт частоти виробничого травматизму показує кількість травмованих на виробництві, що припадає на 1000 працюючих на підприємстві. Він визначається за формулою
де n – число травмованих на підприємстві за звітний період (як правило, за 1 рік) через нещасні випадки, що пов’язані з виробництвом і призвели до втрати працездатності на 1 добу і більше;
М – середньоспискова кількість працюючих на підприємстві за той самий звітний період.
Коефіцієнт важкості травматизму показує середню втрату працездатності в днях, що припадають на одного потерпілого за звітний період:
,де D – сумарне число днів непрацездатності всіх потерпілих, які втратили працездатність на 1 добу і більше у зв’язку з випадками, що закінчилися у звітному періоді.
При розв’язанні задачі необхідно звернути увагу на випадки, які не пов’язані з виробництвом. Крім того, випадки, які не закінчилися у звітному періоді, не враховуються при розрахунку коефіцієнта важкості травматизму у цьому році, а враховуються в наступному.