Міністерство освіти і науки України
Українська Академія Друкарства
Лабораторна робота №2
«Дослідження забруднення повітря виробничих приміщень токсичними газами й парами»
Львів – 2008
Методи визначення шкідливих речовин
1. Лабораторний метод – точний, однак вимагає значного часу для проведення аналізу. Цей метод включає операції: фільтрування, екстрагування, титрування, виготовлення шкал і т.д. в лабораторних умовах проводять фізико-хімічний аналіз.
2. Експрес-метод – менш точний, але він дозволяє швидко, на протязі декількох хвилин, визначити концентрацію шкідливих речовин у повітрі. Цей метод базується на явищі колориметрії. Для проведення цього методу використовується газоаналізатори, газовизначники.
3. Метод неперервної автоматичної реєстрації. Цей метод найбільш перспективний, окрім того дозволяє в будь-який момент досить швидко одержати необхідні дані про загазованість повітря, але він потребує відносно складної та достатньо дорогої апаратури та приладів для проведення аналізу. Для цього використовується газоаналізатор та газосигналізатор.
Визначення концентрації шкідливих газів і парів у повітрі експрес-методом за допомогою газоаналізатора УГ-2. Газоаналізатор УГ-2 призначений для кількісного визначення в повітрі наступних речовин: сірчистий ангідрид, ацетилен, монооксид вуглецю, сірководень, хлор, аміак, оксиди азоту, етиловий ефір, бензин, хлористий водень, бензол, толуол, вуглеводні нафти, метиловий спирт.
Принцип дії газоаналізатора УГ-2 базується на вимірюванні довжини забарвленого стовпчика порошку в індикаторній трубці при протягуванні через неї забрудненого токсичними газами повітря.
В результаті реакції між шкідливою, яка є в повітрі та реактивом (порошком), що міститься в індикаторній трубці, утворюється нова речовина, яка, як правило, має характерний колір. Довжина забарвленого стовпчика індакаторного порошку у трубці пропорційна вмісту шкідливої речовини і вимірюється за допомогою шкали, яка проградуйована в міліграмах на літр повітря.
В комплект газоаналізатора УГ-2 входить повітрозабірний пристрій із з`ємною підставкою для шкали, шток, висувна пластинка, фільтрувальний патрон, гумова трубка та індикаторна трубка, а також набір пристосувань, які необхідні для приготування індикаторних трубок та фільтрувальних патронів.
Перед проведенням аналізу необхідно:
1) заповнити дві-три трубки індикаторним порошком. Порошок у трубці тримається за допомогою двох пижів з емальованого мідного дроту. Між пижами й порошком кладеться шар вати. Кінці трубки герметизуються ковпачками з фольги та сургучу.
2) приготувати фільтрувальний патрон.
3) підібрати необхідний шток і шкалу.
4) на місці проведення аналізу слід відкрити покришку приладу, відвестий штопорний гвинт і в щілину приладу встановити шток так, щоб кінець штопорного гвинта ковзав по канавці штоку з необхідним обємом повітря, що протягується.
5) натисканням руки на головку штоку стиснути в середині приладу сильфон так, щоб кінець штопора зайшов у верхнє заглиблення канавки штоку.
6) за допомогою пристосування на штирку зчистити індикаторну трубку від сургучу, зняти ковпак з фольги і з'єднати її з гумовою трубкою приладу.
7) знявши заглушки з фільтрувального патрона, приєднати його вузьким кінцем за допомогою гумової трубки з індикаторною трубкою
8) фільтрувальний патрон разом з індикаторною трубкою закріпити на підставці приладу так. Щоб початок індикаторного порошку в трубці співпадав з початком відліку шкали. Прилад встановити в зоні проведення аналізу (1,5 – 2 м від підлоги)
9) натискаючи лівою рукою на головку штоку, правою відтягнути штопорний гвинт і, коли шток почне рухатись, – відпустити його. При застопоренні штоку гвинтом у нижньому положенні чути клацання. Рух штока зупиняється, але протягування повітря триває.
У разі наявності вмісту шкідливої речовини в повітрі стовпчик порошку у трубці певної довжини змінить свій колір. Приклавши трубку до шкали, визначаємо концентрацію шкідливої речовини в повітрі виробничого приміщення. Час протягування вказаний в таблиці.
Визначення концетрації шкідливих речовин газоаналізатором УГ-2
| Шкідлива речовина | Обєм повітря що протяг. мл | Діапазон вимірів мг/м3 | Час протягування | ГДК, мг/м3(ГОСТ 12.1.005–88) | Колір порошку після аналізу |
| Толуол | 300 | 0–500 | 7 | 50 | Темно-коричневий |
| 100 | 0–2000 | 4 |
Газовизначник ГХ – 4 при використанні відповідних індикаторних трубок дозволяє достатньо швидко визначити наявність у повітрі СО, сірчистого ангідриду, сірководню та оксидів азоту.
Принцип роботи базується на реакції між газом, що підлягає аналізу і відповідним реагентом, нанесеним на силікагель.