Тривалість дії пускового брикета - до 2 хв.
Регенеративний патрон виділяє кисень за рахунок реакції хемопоглинача з вуглекислим газом та водяною парою видихуваного повітря.
Пускове пристосування служить для приведення в дію регенеративного патрона та складається з пускового брикета й ампули з сірчаною кислотою. Перед користуванням протигазом брикет розміщують у гнізді регенеративного патрона, над ним - ампулу з кислотою. При роздавлюванні ампули відбувається хімічна реакція, при якій виділяється до 12 л кисню.
Дихальний мішок ємністю 4 л має клапан надмірного тиску.
Вплив ізолюючого протигаза на організм
Процес регенерації повітря в ІП-46 супроводжується виділенням значної кількості тепла. У зв’язку з цим температура газової суміші при вдиханні звичайно становить 37-40 °С і може бути навіть вищою при високій температурі зовнішнього повітря або під час інтенсивного фізичного навантаження, що може призвести до неприємних відчуттів.
Рисунок 4 - Ізолюючий протигаз:
1 - регенеративний патрон;
2 - дихальний мішок;
3 - клапан надлишкового тиску;
4 - пусковий брикет
Опір диханню в ІП-46 у стані спокою не перевищує 25-30 мм вод. ст. При виконанні фізичної роботи у зв’язку зі збільшенням легеневої вентиляції він зростає і може досягати на марші 100-150 мм вод. ст., а при бігу - 200-250 мм вод. ст. Різке зростання опору диханню може призвести до відносного сповільнення пульсу, підвищення мінімального артеріального тиску при зниженні пульсового тиску та зменшення ударного і хвилинного об’єму серця. При різкому переході від стану спокою до інтенсивної фізичної роботи швидкість надходження кисню в дихальний мішок протигаза відстає від швидкості споживання його організмом, що може стати причиною обмеження обсягу дихальних рухів грудної клітини та різкого утруднення дихання. При цьому з'являється відчуття недостатності газової суміші на вдиху. Тому в умовах перебування в ізолюючому протигазі інтенсивність фізичного навантаження слід збільшувати поступово.
При експлуатації ізолюючого протигаза необхідно дотримуватися наступних заходів безпеки.
1.Вчасно перевіряти справність зібраного протигаза в процесі зберігання.
2.При встановленні негерметичності протигазу регенеративний патрон
і пусковий брикет замінити на нові (після усунень несправності).
3.Перед проведенням робіт у приміщенні або всередині цистерни з токсичною речовиною по можливості провітрити приміщення, продегазувати цистерну.
4.Кількість осіб, що водночас працюють в ізолюючих протигазах в одному приміщенні, має бути не менше двох, і з ними повинен підтримуватися безперервний зв'язок.
5.У задимлених приміщеннях та цистернах кожний працюючий в ізолюючому протигазі повинен бути обв’язаний тросом, інший кінець якого тримає спеціально призначений черговий або дублюючий номер, який знаходиться поза задимленим приміщенням (цистерною).
6.Не починати роботу в протигазі, якщо твердо не переконався в тому, що пусковий брикет при запуску спрацював.
7.У випадку знімання лицевої частини протигаза під час перерви в роботі регенеративний патрон слід заміняти на новий.
8.Вчасно закінчувати роботу в ізолюючому протигазі або заміняти регенеративний патрон.
9.Не допускати потрапляння на пусковий брикет і в регенеративний патрон води та органічних речовин при підготовці протигаза до користування.
10. У випадку обливання шолому окислювачами замінити протигаз.
11. Повторне використання протигазів, облитих агресивними рідинами, допускається тільки після нейтралізації та ретельної перевірки їх стану.
1.2. Респіратори
Призначені для захисту органів дихання від радіоактивного пилу, шкідливих газів і аерозолів.
Виготовляються населенням. Це протипилові тканеві маски і ватно-марлеві пов'язки. Кожна людина повинна мати їх по місцю проживання і роботи.
2. Засоби захисту шкіри
Засоби захисту шкіри призначені для уберігання відкритих ділянок шкіри, одягу, спорядження та взуття від потрапляння на них краплинно-рідких ОР і сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), збудників інфекційних захворювань, РР, а також частково від впливу світлового випромінювання.
Вони поділяються на такі:
· табельні - загальновійськовий захисний комбінезон (ЗЗК), легкий захисний комбінезон (Л-1);
· підручні - предмети побутового одягу.
3. Медичні засоби захисту
Це лікувально-профілактичні засоби, що використовуються для попередження ураження людей іонізуючим випромінюванням, РР, ОР, СДОР, БЗ.
▲ аптечка індивідуальна (АІ-2);
▲ пакет перев'язочний індивідуальний (ППІ);
▲ індивідуальний протихімічний пакет (ІПП-8, ІПП-10).
2. Визначити власний розмір лицевої частини протигаза (табл. 2, 3). Користуючись засобами для вимірювання, студенти повинні визначити особистий розмір різних марок протигазів.
Таблиця 2
Марка протигаза | Вертикальний обхват голови, см, що відповідає росту лицевої частини | |||||||||
0 | 1 | 2 | 3 | 4 | ||||||
ГП-5 | До 63,0 | 63,5 - 65,5 | 66,0 - 68,0 | 68,5 - 70,5 | 70 та більше | |||||
ГП-5м | До 63,0 | 63,5 - 65,5 | 66,0 - 68,0 | 68,5 та більше | - |
Лише справний протигаз при ретельному визначенні розміру забезпечує надійний захист людини від СДОР. Для підбору необхідного росту шолом-маски протигазів ГП-5 та ГП-5м необхідно виміряти голову по замкнутій лінії, що проходить через маківку, щоки і підборіддя.
Підбір лицевої частини необхідного типорозміру ГП-7 здійснюється на основі результатів вимірювання горизонтального та вертикального об’єму голови. Горизонтальний об’єм визначається вимірюванням голови по замкнутій лінії, що проходить на обличчі по надбрівних дугах, збоку на 2 -
3 см вище краю вушної раковини та позаду через найбільш виступаючу точку голови. Вертикальний об’єм визначається вимірюванням голови по замкнутій лінії, що проходить через маківку, щоки та підборіддя. Вимірювання округлюються з точністю до 5 мм. За сумою двох вимірів встановлюють потрібний типорозмір - зріст маски та положення (номер) упорів лямок наголовника, в якому вони зафіксовані. Першою цифрою позначається номер лямки, другою - скроневих, третьої - щічних. Положення лямок наголовника встановлюють при підгонці протигазу. Ріст вказано на підборідній частині маски.
Таблиця 3
Зріст лицевої частини | 1 | 2 | 3 | ||||
Положення упорів лямок | 4-8-8 | 3-7-8 | 3-7-8 | 3-6-7 | 3-7-7 | 3-5-6 | 3-4-5 |
Сума горизонтального та вертикального об’єму голови, мм | До 1185 | 1190 - 1210 | 215 - 1235 | 1240 - 1260 | 1265 - 1285 | 1290 - 1310 | 1315 і більше |
Час захисної дії цивільних протигазів від СДОР залежить від об’єму легеневої вентиляції людини, а також виду та концентрації ОР (від десятків хвилин до декількох годин). Наприклад, при об’ємі легеневої вентиляції 30 л/хв (стан спокою) від хлору і сірководню у концентрації 5 мл/л цивільні протигази захищають протягом 40 хв. Однак фільтруючі протигази не захищають від окису вуглецю (чадного газу), тому для захисту від нього застосовується гопкалітовий патрон, який приєднується до протигазової коробки. Для збільшення спектра та терміну захисту розроблені додаткові патрони.
3. Визначити власний розмір загальновійськового захисного комбінезона (табл. 4).
ЗЗК складається із захисного плаща, панчіх та рукавичок. Захисні плащі виготовляються п’яти розмірів. Користуючись табл. 4 студенти визначають особистий розмір.
Таблиця 4
Ріст людини, см | Розмір плаща | |
ЗЗК | до 165 | 1 |
165 - 170 | 2 | |
170 - 175 | 3 | |
175 - 180 | 4 | |
вище 180 | 5 |
4. Ознайомитися з засобами медичного захисту людини.
Після отримання аптечки АІ-2 студенти вивчають її комплектність та правила користування нею за інструкцією.
Для попередження розвитку больового шоку при переломах кісток, пораненнях, поширених опіках застосовується знеболюючий засіб (1 мл 2,5 % розчину промедолу), що вводять внутрішньом’язово (підшкірно) за допомогою шприц-тюбика, що знаходиться у гнізді 1 аптечки (у мирний час цей засіб в аптечку не вкладається, а зберігається окремо).
У гнізді 2 - пенал червоного кольору, в якому знаходиться таблетований антидот (тарен, 6 таблеток) проти отруйних речовин фосфорорганічного ряду. В одній таблетці міститься 0,006 г чистого терену. Застосовують при загрозі отруєння ФОР або ФОС: 1 таблетку під язик, повторний прийом можливий не раніше, ніж через 6 годин.
Гніздо 3 - великий пенал білого кольору з протибактеріальним засобом 2 (15 таблеток сульфадиметоксину по 0,2 г кожна). Рекомендується застосовувати при шлунково-кишкових розладах, що виникають після опромінення, по 7 таблеток в один прийом у першу добу і по 4 таблетки у наступні дві доби.