Правила і норми в галузі охорони праці виконують свої функції лише в тому випадку, якщо організований контроль їх виконанням.
До органів, які здійснюють нагляд і контроль дотримання законодавства про працю і правил з охорони праці, відносять спеціально уповноважені на те державніорганізації. Серед них:
- Держкомітет України з нагляду за охороною праці у складі Міністерства праці;
- Держкомітет України з ядерного і радіаційного захисту;
- Органи державного пожежного нагляду Управління пожежної охорони МНС України;
- Органи санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України.
В своїй діяльності вони не залежать від адміністрації підприємств (установ) і їх вищих органів управління.
Вищий нагляд за точним виконанням законів про працю, у тому числі про охорону праці всіма міністерствами і відомствами, підприємствами і посадовцями, здійснює Генеральний прокурор України через органи прокуратури.
Громадський контроль за дотриманням вимог охорони праці здійснюють трудові колективи через вибраних представників.
3. Предмет “Охорона праці” і його місце серед іншихнаук
Курс " Охорона праці" (ОП), що вивчається нами, має
4 розділи:
1 Законодавство про працю.
2 Техніка безпеки.
3 Виробнича санітарія.
4 Пожежна профілактика.
1 Трудове законодавство регулює відносини, що виникають у зв'язку із застосуванням праці. В законодавство про охорону праці входить:
1.1 Правила організації охорони праці на підприємствах, планування і фінансування заходів щодо поліпшення умов праці.
1.2 Правила з ТБ і виробничої санітарії.
1.3 Правила і норми з охорони праці жінок, молоді та осіб із зниженою працездатністю.
2 Техніка безпеки - це розділ курсу, в якому розглядаються технічні рішення із забезпечення безпеки конструкцій всілякого устаткування, а також умови безпечної експлуатації, монтажу і ремонтувиробничого устаткування. Сучасний напрямрозвитку цього розділу перебуває на етапі вирішення питань техніки безпеки до створення технікибез жодної небезпеки. Іншими словами, замість того, щоб вчити робітників поводитися з небезпечною технікою, створюватибезпечну техніку.
3 Виробнича санітарія визначає санітарно-гігієнічні вимоги з підтримки нормальних умов праці при здійсненні виробничого процесу. В цьому розділі вивчаються питання дії на людину і захист в умовах виробництва від ряду несприятливих чинників (температури, вогкості, запорошеності, загазованості, шуму, вібрації та ін.).
4 Пожежна профілактика містить розробку технічних і організаційних вимог з попередження вибухів і займань, які можуть бути небезпечні для людини у виробничих умовах.
Питання техніки безпеки повинні розглядатися в безпосередньому зв'язку з технічними науками. Це пояснюється тим, що багато конкретних питань забезпечення здорових і безпечних умов праці можуть бути вирішені тільки при розробленні технологічних процесів, конструюваннімашин, апаратури.
У частині питань виробничої санітарії і гігієни праці курс базується на біологічних науках: фізіології, психології, гігієні праці та інших.
Курс "Охорона праці" пов'язаний з такими дисциплінами, як "Ергономіка", "Інженерна психологія", "Наукова організація праці", "Технічна естетика", "Правознавство", "Економіка" та ін. А в першу чергу, зі всіма спеціальними дисциплінами з конструювання техніки (устаткування).
4. Історія розвитку наукових основ охорони праці
Сучасні наукові основи техніки безпеки, промисловоїсанітарії, протипожежної техніки мають глибокі історичні корені.
Так, ще на початку XVIII століття М.В. Ломоносов описав заходи щодо безпеки праці в гірничорудній справі, сформулював вимоги до спецодягу, вивчав атмосферну електрику. Його колега і соратник, професор Ріхман загинув від удару блискавки при проведенні досліду. В XIX столітті почалися наукові повідомлення і публікації з питань охорони праці.
В 1882 році на З'їзді російської технічної спілки в Москві були прочитані дві доповіді з техніки безпеки професором Кірпічевим Н.В.
В 1881-1884 рр. вийшли в світ три томи першої капітальної праці з техніки безпеки, автором яких був російський вчений, професор Пресс Л.А. Він розвинувідеї професора Кірпічева і далеко перевершив всі зарубіжніроботи в цій галузі.
В 1887 р. професор Ерісман видав книжку "Гігієна розумової і фізичної праці", яка не втратила свого значенняі до цього часу.
На початку ХХ сторіччя російський вчений Сєченов І.М. своєю працею "Нарис робочих рухів людини" започаткував розвиток фізіології праці. Пізніше він розробив фізіологічний критерій для встановлення тривалостіробочого дня (8 годин).
Велике теоретичне і практичне значення у сфері виробничої санітарії мають праці Н.В. Лазарева і Н.С. Правдіна.
Питаннями теорії горіння, вибуху, детонації займалася ціла група учених: Ле-Шателье, Джонсон, Бах, Семенов Н.Н.
Учені Бекерель і Кюрі вперше досліджували небезпечні дії радіоактивних випромінювань на організм людини.
В роки Першої Світової війни Н.О. Зеленський створив універсальний для того часу фільтрівний протигаз і врятував тисячі солдатських життів.
Основні нормативні документи
1. ГОСТ 12.0.003-74. „Опасные и вредные производственные факторы. Классификация”.
2. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ.„Общие санитарно–гигиенические требования к воздуху рабочей зоны”.