При наявності джерел з інтенсивністю 35,0 Вт/м2 і більше температура повітря на постійних робочих місцях не повинна перевищувати верхніх меж оптимальних значень для теплого періоду року, на непостійних - верхніх меж допустимих значень для постійних робочих місць.
При наявності відкритих джерел випромінювання (нагрітий метал, скло, відкрите полум'я) допускається інтенсивність опромінення до 140,0 Вт/м2. Величина опромінюваної площі не повинна перевищувати 25 % поверхні тіла працюючого при обов'язковому використанні індивідуальних засобів захисту (спецодяг, окуляри, щитки).
Для виміру щільності потоку випромінювання на робочому місці застосовують актинометр (алюмінієва пластина, що має в шаховому порядку почорніння; термопари, приєднані до гальванометра). Для визначення спектральної інтенсивності випромінювань застосовують інфрачервоні спектрометри (ІЧС-10).
Нормування УФ випромінювання
Нормування ультрафіолетового випромінювання у виробничих приміщеннях здійснюють згідно з санітарними нормами СН 4557-88 (ДНАОП 0.03-3.17-88).
Допустимі значення щільності ультрафіолетового випромінювання наведені у таблиці.
Допустимі значення для УВФ
Таблиця
Діапазон ультрафіолетового випромінювання, нм | Допустимі значення щільності УФ випромінювання, Вт/м2 |
220 - 280 (УФ-С) | 0,01 |
280 - 320 (УФ-В) | 0,01 |
320 - 400 (УФ-А) | 10,0 |
Нормування лазерного випромінювання
Нормування лазерного випромінювання здійснюється згідно санітарних норм і правила СНиП 5804-91. За нормативами при проектуванні лазерної техніки має бути діючим принцип відсутності впливу на людину прямого, дзеркального та дифузного випромінювання.
При визначенні класу небезпеки лазерного випромінювання враховуються три спектральних діапазони (нм) : I - 180<l£380, II - 380<l£1400,III - 1400<l£105.
Нормованими параметрами ЛВ з погляду небезпеки є енергія W (Дж) і потужність P(Вт) випромінювання, що пройшло обмежуючу апертуру діаметрами dа=1.1 мм (у спектральних діапазонах I і II) і dа=7 мм (у діапазоні II); енергетична експозиція H і опромінення E, усереднені по обмежуючій апертурі:
H=W/Sa; E=P/Sa
де Sa — площа обмежуючої апертури.
Як вже згадувалось раніше, згідно нормативам лазерне устаткування за ступенем небезпеки розділяється на 4 класи:
1 клас - повністю безпечні лазери, які не мають шкідливої дії на очі та шкіру;
2 клас – мають небезпеку для очей та шкіри при дії колімірованим (прямим) , тобто замкнутим у малому куті розповсюдження пучком; однак, дзеркальне або дифузне випромінювання таких лазерів безпечне для людини;
3 клас - це лазери, які діють у видимій межі спектру і являють небезпеку як для очей (прямим і дзеркальним випромінюванням на відстані 10 см від відбиввючої поверхні), так і шкіри (тільки прямий пучок);
4 клас – найбільш потужні лазери, які небезпечні при дифузному випромінюванні для очей і шкіри на відстані 10 см від дифузно відбиваючої поверхні.
Згідно СНиП 5804-91 регламентуються гранично допустимі рівні (ГДР) для кожного режиму роботи лазера і його спектрального діапазону і встановлюється для двох умов – одночасного та хронічного (того, що систематично повторюється) опромінювання. Граничні значення щільність потоку нормується на шкірі, сітківці, рогівці. Наприклад, відповідно до санітарних норм, при роботі з ОКГ ГДР випромінювання для очей є енергія W (Дж), яка додано в залежності від довжини хвилі і тривалості впливу..
Гранично допустимі дози при однократному впливі на очі колімірованого (прямого) лазерного випромінювання
Довжина хвилі l, нм | Тривалість впливу t, с | WГДР, Дж |
380<l£600 | t£2.3×10-11 | |
2.3×10-11<t£5×10-5 | 8×10-8 | |
5×10-5<t£1 | ||
600<l£750 | t£6.5×10-11 | |
6.5×10-11<t£5×10-5 | 1.6×10-7 | |
5×10-5<t£1 | ||
750<l£1000 | t£2.5×10-10 | |
2.5×10-10<t£5×10-5 | 4×10-7 | |
5×10-5<t£1 | ||
1000<l£1400 | t£10-9 | |
10-9<t£5×10-5 | 10-6 | |
5×10-5<t£1 |
Примітки: 1. Тривалість впливу менше 1 с.
2. Діаметр обмежуючої апертура 7×10-3 м.
Граничні дози при однократному впливі на очі і шкіру прямого чи розсіяного лазерного випромінювання
Довжина хвилі l, нм | Тривалість опромінення t, с | HГДР, Дж×м-2; EГДР, Вт×м-2 |
1400<l£1800 | 10-10<t£1 | HГДР= |
1<t£102 | EГДР= | |
t>102 | EГДР=5×102 | |
1800<l£2500 | 10-10<t£3 | HГДР= |
3<t£102 | EГДР= | |
t>102 | EГДР=5×102 | |
250<l£105 | 10-10<t£10-1 | HГДР= |
10-1<t£1 | HГДР= | |
1<t£102 | EГДР= | |
t>102 | EГДР=5×102 |
Примітка. Діаметр обмежуючої апертури 1,1×10-3 м.
Вимоги безпеки при роботі з ОКГ
Крім дії лазерного променю (прямого, дзеркально та дифузно відбитого) експлуатація ОКГ супроводжується комплексом інших шкідливих та небезпечних факторів:
1 - висока напруга зарядних пристроїв, що живлять батарею конденсаторів великої ємності;
2 - забруднення повітряного середовища хімічними речовинами, що утворюються при накачуванні (озон, оксид азоту) та при випаровуванні матеріалу мішені (оксид вуглецю, оксиди металів, і ін.);
3 - УФ випромінювання імпульсних ламп і газорозрядних трубок (супутнє випромінювання);
4 - світлове випромінювання при роботі ламп накачування;
5 - рентгенівське випромінювання (супутнє вторинне);
6 - утворення часток високих енергій при опроміненні мішені ЛВ;
7 - іонізуюче випромінювання, використовуване для накачування;
8 - ЭМП, що утворюються при роботі генераторів ВЧ, УВЧ;
9 - шуми при роботі механічних затворів, насосів, шум ударних хвиль;
10 - токсичні рідини (робоче тіло в рідинних ОКГ), наприклад, оксиди хлору, фосфору та ін.
Таким чином експлуатація лазерів потребує впровадження комплексу різноманітних захисних заходів.
Діюче ОКГ слід розміщати в окремих, спеціально виділених приміщеннях, які не повинні мати дзеркальних поверхонь. Поверхні приміщень повинні мати коефіцієнт відбивання не більш 0,4. Стіни, стеля і підлога повинні мати матову поверхню. У приміщенні повинна бути висока освітленість (КЕО³ 1.5%, Езаг³150 лк). Приміщення повинне обладнуватись загальнообмінною вентиляцією і місцевими відсмоктувачами. Забороняється проводити орієнтацію променю на вікна та двері. Строго обмежується доступ осіб до ОКГ. Установлюються попереджувальні знаки і система сигналізації про роботу ОКГ. По можливості доцільно екранувати промінь (поміщувати у світлонепроникному екрані). Застосовують різні типи екранів для запобігання виходу променя (металеві, пластмасові). Вивішують знаки безпечної (небезпечної) зони (ГОСТ 12.4.026-76) . Для запобігання ураження органів зору застосовують спеціальні окуляри зі світлофільтрами. Як матеріали для протилазерних окулярів використовують:
1 - поглинаючі стекла і пластмаси;
2- відбиваючі діелектричні тонкоплівочні, що відбивають 90-95% падаючої світлової енергії (оксиди титану та ін.);
3- комбіновані, що складаються з поглинаючих і відбиваючих матеріалів.
Важливі характеристики фільтрів: висока вибірковість положення і відбивання, а також значна термостійкість. У цьому плані найкращі показники у багатошарових фільтрів. Для багатошарових фільтрів граничне значення пробою може досягати 1015 Вт/м2. Для кожної довжини хвилі підбираються окуляри з відповідними характеристиками. Наприклад, окуляри типу C3С-22 (максимальна ефективність у діапазоні l=0.69-1.6 нм). Поряд із захисними окулярами в лабораторіях з використання ОКГ необхідно виключити попадання лазерного випромінювання на відкриті ділянки шкіри. При щільності 50 Дж/см2 у людини спостерігаються значні необоротні ушкодження відкритої шкіри. Для захисту шкіри застосовують фетровий одяг, шкіряні рукавички.
Для зменшення щільності відбитої (дифузійної) енергії необхідно підбирати колір фарбування стін. Так, темносиня олійна фарба відбиває тільки 16% хвиль довжиною 1,06 мкм і 12% хвиль 0,69 мкм. Низьке відбиття для хвиль довжиною 0,69 мкм має темно-зелене фарбування (15%). Для створення екрануючих штор рекомендують чорні щільні тканини.
Нормування іонізуючих випромінювань.
Допустимі рівні іонізуючого випромінювання регламентуються „Нормами радіаційної безпеки України НРБУ- 97”, якій є основним документом, що встановлює радіаційно-гігієнічних регламентів для забезпечення прийнятих рівнів опромінення як для окремої людини, так і суспільства взагалі. НРБУ-97 поширюються на ситуації опромінення людини джерелами іонізуючого випромінювання в умовах: