2. Верстати й агрегати, які є в лінії, повинні мати самостійні органи керування для їхнього запуску і зупинення.
3. Усі верстати в лінії повинні розміщуватися послідовно відповідно до технологічного процесу і мати систему блокування для її дотримування.
4. Будь-яке порушення роботи виконавчих механізмів лінії повинно супроводжуватись автоматичним зупиненням усіх механізмів, розміщених у потоці перед верстатом, який зупинився.
5. Під час роботи лінії в автоматичному режимі доступ до рухомих частин можливий при наявності автоматичних засобів, які у разі порушення цих умов зупиняють усю лінію.
6. Для контролю за якісним виконанням технологічного процесу встановлюють контрольні прилади.
7. Усі лінії повинні мати сигнальні пристрої, які повідомляють про порушення режимів роботи будь-якої ділянки.
8. Якщо лінії обслуговуються з обох поздовжніх сторін, то для безпечного переходу у відповідних місцях встановлюють перехідні мостики.
НАДАННЯ ПЕРШОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
Надання першої медичної допомоги під час нещасного випадку відіграє важливу роль у наступному лікуванні потерпілого. Першу медичну допомогу повинен уміти надати кожен робітник, який працює поруч з тим, кому завдано травму. Кожен з них повинен знати, де є аптечка і засоби для надання першої медичної допомоги, а також уміти правильно ними користуватись.
Насамперед слід звернути увагу на стан потерпілого і його положення. При незначних чи середніх травмах потерпілий може сидіти, при більш тяжких — лежати. При втраті крові, погіршенні серцевої діяльності помітне збліднення шкіри; посиніння свідчить про утруднення дихання.
Іноді спостерігається короткочасна непритомність, спричинена раптовим спазмом судин головного мозку. Непритомність буває внаслідок болю, переляку чи страху.
З'ясувавши загальний стан потерпілого, необхідно оглянути всі частини тіла і визначити вид травми.
У разі удару потерпілого слід покласти, надавши його голові підвищеного положення, забезпечити йому спокій, накласти тугу марлеву пов'язку з холодним компресом або льодом, що зменшує крововилив і відшарування шкіри.
Будь-яке поранення спричинює кровотечу, яка залежить від величини і виду ушкодження судин чи органа.
Якщо поранено руку чи ногу, слід швидко підняти її; при цьому невелика рана закупорюється кров'яним згустком. Якщо не вдалося спинити кров, накладають стерильну пов'язку. Спочатку марлеву подушку щільно притискають до рани руками, а потім туго бинтують. Якщо крізь пов'язку просочилась кров, то зривати пов'язку не можна, а поверх неї треба накласти вату і перебинтувати, оскільки це допомагає швидше зупинити кровотечу. Руки і ноги слід забинтовувати знизу вгору, тобто від кінцівок до тулуба.
Якщо кровотеча сильна, треба перетиснути судину вище від місця поранення. Коли ушкоджено великі судини нижче від ліктя або коліна, слід максимально зігнути кінцівку в ліктьовому або колінному суглобі.
Найкраще зупинити артеріальну кровотечу джгутом, гумовим пояском, гумовою трубкою, поясом, рушником або іншими подібними матеріалами. Після зупинення кровотечі джгут трохи відпускають. Будь-який джгут можна накладати не більш як на 1,5 – 2,0 год., інакше нога чи рука може омертвіти.
Накладаючи джгут на кінцівки чи перебинтовуючи їх, кінцівки залишають відкритими для того, щоб спостерігати за кровообігом у них. Якщо бинт накладено надто туго, нігті синіють, а якщо правильно – зберігають рожевий колір.
Переломи характеризуються сильними болями, зміною зовнішньої форми кінцівки, а відкриті переломи – кровотечею. Після зупинення кровотечі на переламану кінцівку слід накласти спеціальну дротяну шину, а при її відсутності з
Досить ефективним способом штучного дихання є вдмухування повітря в рот або ніс потерпілого способом "рот до рота" або "рот до носа". При цьому потерпілого слід покласти на спину, підставивши свою руку під його потилицю. Рот потерпілого відкрити, звільнивши від слизу і накрити марлею або хусточкою. Після глибокого вдиху щільно прикласти рот до рота потерпілого і вдути повітря, затиснувши при цьому його ніс. Після кожного вдування рот і ніс потерпілого звільняють для видиху. Частота штучного дихання не повинна перевищувати 10—12 разів на хвилину.
Якщо в потерпілого не працює серце, то одночасно з штучним диханням роблять масаж серця за допомогою легких ритмічних натискувань на грудну клітку. Після появи перших ознак життя штучне дихання і масаж серця ще продовжують протягом 10 – 15 хв.
цією метою застосовують підручні засоби (дошки, бруски, фанеру тощо). При переломі руки її можна зігнути в ліктьовому суглобі і прибинтувати до тулуба, а при
переломі ноги — прибинтувати її до здорової. При переломі ребер накладають тугу пов'язку. Потерпілого з ушкодженим хребтом слід покласти на твердий щит животом донизу, а під плечі й голову підкласти подушку або згорнутий одяг.
При всіх видах переломів кінцівок слід фіксувати два сусідні суглоби, тобто вище і нижче від місця перелому.
При ураженні електричним струмом необхідна негайна допомога до приходу лікаря чи іншого медичного працівника. Однак той, хто надає допомогу, повинен передусім захистити себе від дії струму. Для цього треба одягнути гумові рукавички або обмотати руки сухою вовняною, прогумованою чи синтетичною тканиною; під ноги підкласти сухі дошки, гумовий килимок, суху вовняну тканину або синтетичний матеріал, а якщо є під руками гумове взуття, то взути його.
Усі предмети, якими користуватимуться при наданні першої медичної допомоги, мають бути сухими і не проводити електричний струм.
Щоб припинити проходження через потерпілого електричного струму, треба перерубати провід сокирою, лопатою чи іншим інструментом або відтягти потерпілого від проводу, намагаючись вхопитись за ті частини одягу, що не доторкаються до тіла. Звільнивши потерпілого від дії струму, йому відразу ж надають першу медичну допомогу. Якщо потерпілий непритомний, але дихає нормально, то для повернення його до пам'яті йому дають понюхати нашатирного спирту, обприскують водою, розтирають та зігрівають тіло, до ніг кладуть грілку. Якщо при електротравми потерпілий перебуває у стані "уявної смерті" (стан глибокої непритомності, припинення дихання і серцевої діяльності), слід негайно розпочати його оживлення. Потерпілому треба робити штучне дихання і масаж серця 2 — 3 год., а інколи й довше (до повернення свідомості і самостійного дихання або до появи ознак смерті — задубіння, трупні плями).
Штучне дихання можна здійснювати апаратом (типу РПА-1, ПД-2) або вручну.
Досить ефективним способом штучного дихання є вдмухування повітря в рот або ніс потерпілого способом "рот до рота" або "рот до носа". При цьому потерпілого слід покласти на спину, підставивши свою руку під його потилицю. Рот потерпілого відкрити, звільнивши від слизу і накрити марлею або хусточкою. Після глибокого вдиху щільно прикласти рот до рота потерпілого і вдути повітря, затиснувши при цьому його ніс. Після кожного вдування рот і ніс потерпілого звільняють для видиху. Частота штучного дихання не повинна перевищувати 10—12 разів на хвилину.
Якщо в потерпілого не працює серце, то одночасно з штучним диханням роблять масаж серця за допомогою легких ритмічних натискувань на грудну клітку. Після появи перших ознак життя штучне дихання і масаж серця ще продовжують протягом 10 – 15 хв.
Використані джерела
1. Алексюк А.М. Загальні методи навчання в школі. – К.: Радянська школа. 1983.
2. Бугаєвич І.В. Праця як навчальний предмет. – К.: Радянська школа, 1970.
3. Буренко О.А. Пути активизации учащихся в процессе производственного обучения. – М.: Высшая школа, 1979.
4. Дидактика средней школы. – 2-ое изд. / Под ред. М.Н.Скаткина. – М.: Просвещение, 1982.
5. Журавлев В.И. Педагогика в системо наук о человеке. – М.: Высшая школа, 1990.
6. Калугин Н.И., Плотников Ю.Ф., Аббасов С.Н. Из истории трудового обучения в России (Вопросы методики трудового обучения). – Волгоград, 1976.
7. Кальней ВА, Капралова В.С., Поляков В.А. Основы методики трудового и профессионального обучения. – М.: Просвещение, 1987.
8. Кочетов С.И. Комплекснеє методическое обеспечение учебного процесса средствами обучения. – М. 1986.
9. Методика формирования трудових умений и навыков у учащихся 5-7 классов: Пособие для учителя / В.И.Качнев и др.; Под. ред. В.И.Качнева. – К.: Радянська школа, 1989.
10. Моштук В.В., Нищак І.Д., Зелений Р.І. Організація і методика проведення занять з навчального модуля «Проектування та виготовлення виробів з металу» в 5–9 класах. – Дрогобич: Коло, 2006.
11. Моштук В.В., Нищак І.Д., Зелений Р.І. Організація і методика проведення занять з навчального модуля «Проектування та виготовлення виробів з деревини» в 5–9 класах. – Дрогобич: Коло, 2006.