Контрольна робота
Зміст
1. Роль та значення профспілок з питань охорони праці.
2. Види відповідальності за порушення законодавчих і нормативних документів по охороні праці.
3. Прогнозування виробничого травматизму.
4. Види освітлення, якими користуються у сільському господарстві.
5. Самозаймання та самозагоряння речовин.
1. Роль та значення профспілок з питань охорони праці
Законом України "Про охорону праці" на профспілки покладено чимало повноважень у галузі охорони праці, виконання яких вони здійснюють через свої виборні органи та представників. Головною метою і завданням представників профспілок є захист прав та законних інтересів працівників у сфері охорони праці, надання їм практичної допомоги у вирішенні цих питань.
Відповідно до Закону України "Про охорону праці" року представники профспілок беруть участь у вирішенні таких основних питань:
• в опрацюванні власником комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів з охорони праці;
• у розслідуванні нещасних випадків і профзахворювань, у тому числу спеціальних розслідуваннях за участю фахівців з охорони праці вищих профорганів, у розробленні заходів щодо їх попередження;
• у підготовці разом з власником подання про визначення і затвердження трудовим колективом порядку оплати та розмірів одноразової допомоги працівникам, які потерпши на виробництві, а також про порядок зменшення цієї допомоги за наявності вини працівника у нещасному випадку;
• у розробленні пропозицій для включення їх в угоду з питань охорони праці колективного договору;
• в організації соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань у порядку та на умовах, що визначаються законодавством і колективним договором ( угодою, трудовим договором );
• у роботі комісій з питань охорони праці підприємств, з атестації посадових осіб на знання ними нормативних актів про охорону праці, з приймання в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів виробничого призначення на відповідність їх до вимог нормативних актів про охорону праці з атестації робочих місць за умовами праці.
Безпосередніми виконавцями функцій профспілок, на підприємствах, згідно з Законом України "Про охорону праці" від 14.10.1992 р., є профспілковий комітет, його комісія з питань охорони праці, цехові комітети, профгрупи і громадські інспектори з охорони праці.
Функції і обов'язки цих громадських формувань і їх права викладені у відповідних положеннях, затверджених президією Федерації профспілок України від 20.09.1994 р.
Значна роль профспілкових комітетів щодо профілактики травматизму та професійних захворювань. На засіданнях своїх колективних органів вони розглядають причини нещасних випадків, особливо з важкими наслідками і дають принципову оцінку діяльності власника щодо підвищення рівня безпеки праці на виробництві. Важливою функцією профкомітету є захист інтересів членів профспілки та інших працівників ( на їх прохання ) при розгляді конфліктних ситуацій з будь-яких питань охорони праці.
2. Види відповідальності за порушення законодавчих і нормативних документів по охороні праці
Відповідно до Закону України "Про охорону праці" за порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці і представників професійних спілок винні працівники притягуються до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної відповідальності згідно із законодавством.
Виконувати вимоги з охорони праці зобов'язують працівників Кодекс законів про працю України (КЗпПУ) статті 139,159, Закон України "Про охорону праці", правила внутрішнього трудового розпорядку, що діють на підприємствах, в установах. Організаціях, норми колективних договорів, інші нормативні документи і акти про працю. Відповідні умови можуть бути внесені і до контрактів, які укладаються з працівниками.
За порушення правил і норм охорони праці, а також за невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду на підприємство накладається штраф головою Держнаглядоохоронпраці у розмірі 2 % місячного фонду заробітної плати; заступниками голови -1,5 % місячного фонду заробітної плати; начальником територіального управління - до; 1 %; начальником інспекції - до 0,5 % місячного фонду заробітної плати.
Згідно з "Кодексом . України про адміністративні правопорушення" ст. 41 "Порушення вимог законодавства про працю та охорону праці", порушення вимог законодавства про працю спричиняє накладання штрафу на службових осіб до 10 мінімальних зарплат. Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів по охороні праці на працівника до 5 мінімальних зарплат, а на власників підприємства незалежно від форм власності - до 10 мінімальних заробітних плат.
У відповідності до ст. 49 Закону "Про охорону праці" за порушення законодавчих і нормативних актів про охорону праці, крім адміністративної (штрафи) передбачені також: дисциплінарна, матеріальна і кримінальна відповідальність.
Дисциплінарна - полягає в тому, що винний працівник вимушено несе невигідні для нього наслідки у зв'язку з накладанням на нього дисциплінарного стягнення. Кодексом законів про працю, зокрема ст. 147 встановлено такі дисциплінарні стягнення: догана, звільнення з роботи. Право накладати стягнення на працівників має орган, який користується правом прийняття на роботу ( обрання, призначення на посаду, затвердження на посаді ) цього працівника. До працівників, що займають виборчі посади, такий захід дисциплінарного стягнення, як звільнення з роботи може бути застосований тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.
До того, як накласти дисциплінарне стягнення, власник, або уповноважений ним орган, повинен зажадати від винного працівника" письмові пояснення. В тому випадку, коли працівник відмовляється дати пояснення, про це повинен біти складений акт за підписом службової особи і працівників підприємства, що були свідками відмови.
За кожне порушення трудових обов'язків може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
Адміністративна - настає за будь - які посягання на загальні умови праці, крім випадків, коли такі порушення не тягнуть за собою кримінальної відповідальності. Адміністративній відповідальності підлягають особи, які на момент адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку. Адміністративна відповідальність може застосовуватись у вигляді накладання штрафу на працівників і зокрема, службових осіб підприємств, організацій, установ, а також громадян -власників підприємств чи уповноважених ними осіб.
Матеріальна - коли є наявність прямої дійсної шкоди, вина працівника ( у формі умислу або необережності ), протиправні дії ( бездіяльність ) працівника, а також наявність причинного зв'язку між винними і протиправними діями ( бездіяльністю ) працівника та завданою шкодою.
Законодавство передбачає порядок, способи і терміни відшкодування матеріальних збитків:
• добровільного відшкодування шкоди шляхом передачі рівноцінного майна, або поправити пошкоджене майно, при згоді на це власника;
• відрахування із зарплати винного працівника за розпорядженням власника, виданим не пізніше двох тижнів з дня виявлення шкоди, з обов'язковим повідомленням про це працівника, коли шкода не перевищує середньомісячного заробітку працівника;
• шляхом подання власником позову до районного ( міського ) суду протягом одного року з дня виявлення шкоди.
Кримінальна - настає за порушення вимог законодавства та інших нормативних актів про охорону праці, якщо це порушення створювало небезпеку для життя або здоров'я громадян. Поняттям "порушення правил охорони праці" охоплюється недотримання загальнодержавних, галузевих та локальних - для даного підприємства правил, інструкцій, положень та інших підзаконних актів розроблених і прийнятих відповідно до Закону "Про охорону праці" і КЗпП України.
Злочином є порушення правил безпеки робіт, якщо воно заподіяло шкоду здоров'ю людей-або за відомо могло спричинити людські жертви чи інші наслідки і карається позбавленням волі на строк до трьох років або виправними роботами на строк до восьми років. Те ж саме діяння, якщо воно спричинило людські жертви або інші тяжкі наслідки, карається позбавленням волі на строк до восьми років.
Ознаки злочину є як у діях, так і у бездіяльності, тобто у невиконанні того, що слід робити на виконання відповідних правил або інструкцій.
3. Прогнозування виробничого травматизму
Виробничій травматизм - явище, здебільшого, соціального іекономічного характеру. Задача поліпшення умов праці має програмне державне значення. Успішне вирішення цієї проблеми дозволяє зберегти здоров'я людини - головної продуктивної сили суспільства, та її здібностей до праці, продовжити період активної трудової діяльності, підвищити ефективності сукупної праці, тощо. Тому передбачення небезпек травмування повинно стати необхідно. Складовою частиною прогнозів техніко - економічного розвитку народного господарства, прогнозу надійності системи "людина - машина - навколишнє середовище".
Вивчення вітчизняної та закордонної літератури показало, що на сьогодні існує більше І ЗО способів і методів прогнозування, таких як: математичне моделювання; морфологічний аналіз; евристичні методи; метод екстраполяції, та інші.
Метод екстраполяції - метод прогнозування, який найбільш часто використовується в практиці в полягає в вивченні об'єкта, який прогнозується в переносі закономірностей його зміни в минулому, сьогоденні і в майбутньому.
Аналіз статистичної інформації про потерпілих при нещасних випадках на виробництві згідно до "Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві" від 21.08.2001 року дозволяє розглядати травматизм як складне і багатофакторне по своїй природі явище, яке характеризується певними параметрами.