Оцінка хімічної обстановки внаслідок аварії на хімічно-небезпечному об'єкті з виливом небезпечних хімічних речовин (стр. 2 из 3)
Синільна кислота – легколетюча рідина без кольору з запахом гіркого мигдалю. Володіє слабкими кислотними властивостями Кα = 4,9 · 10-10, температура кипіння – t = 26,7 ºС, температура плавлення - t = 13,3 ºС. Густина рідкої синільної кислоти при температурі 18 °С рівна 0,7 г/см3, тобто вона легша за воду; з водою змішується у всіх відносинах, легко розчинна в органічних розчинниках, фосгені. Пари синільної кислоти легші за повітря. Максимальна їх концентрація при температурі 20°С - 873 міліграм/л. Висока летючість синильної кислоти дозволяє створювати концентрації, що забезпечують швидку поразку живої сили. Ціаністий водень використовується для виготовлення акрілонітрила, метилметакрилата та ін. і являється сильною отрутою, що паралізує дихальні центри.
Отруєння синільною кислотою може відбутися при вдиханні її пари, резорбції через шкіру отрути в газоподібному і рідкому стані, а також при попаданні рідкої синільної кислоти в шлунково-кишковий тракт (із зараженою водою або їжею).
При отруєнні через рот смертельною дозою синильної кислоти для людини є 1 міліграм на 1кг мас тіла людини.
1) Визначаємо глибину зони можливого хімічного забруднення:
- Гтаб.- таблична глибина зони забруднення, що береться із значення глибини розповсюдження хмари забрудненого повітря хлором, яке відповідає умовам, за яких виникла аварія з ціаністим воднем, і множиться на коефіцієнт для даної речовини.
Гтаб.(хлор) = 12,8 км, К = 0,97, тоді Гтаб. = 12,8 · 0,97 = 12,42 км
- Гк – глибина зони з урахуванням значення коефіцієнта зменшення глибини зони, з урахуванням умов розливу ціаністого водню.
Для умови розливу «вільно», Кз = 1, тоді:
Гк = Гтаб./ Кз = 12,42 км
- Гмакс. – глибина максимального значення переносу повітряних мас:
Гмакс. = 4 · V,
де V – швидкість хмари забрудненого повітря, яку вибираємо по таблиці залежно від швидкості повітря та ступеня вертикальної стійкості повітря.
V = 5 км/год , тоді Гмакс. = 4 · 5 = 20 км
- Гмін. – глибина зони, яка дорівнює меншому значенню з Гмакс та Гтаб. Отже, Гтаб.< Гмакс, тоді Гмін. = 12.42 км
2) Визначаємо час підходу забрудненого повітря до заданого населеного пункту:
t = X / V = 3 / 5 = 0,6 год = 36 хв
де X – відстань від певного населеного пункту до ХНО, V – швидкість хмари забрудненого повітря
3) Визначаємо час випаровування ціаністого водню, що може бути розлитим внаслідок аварії:
Т = (h - d) / (К2 · К4· К7)
де h – висота шару вилитого ціаністого водню, що дорівнює 0,05 м; d – густина ціаністого водню, що рівна 0,687 т/км2; К2 - коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічних властивостей – 0.055; К4 – коефіцієнт, який враховує швидкість вітру – 1; К7 – коефіцієнт, який враховує температуру повітря – 1.
Т = (0,05 · 0,687) / (0,055 · 1· 1) = 0, 624 год = 37,5 хв
4) Визначаємо площу зони можливого хімічного забруднення:
SЗМХЗ = 8,72 · 10-3 · Гмін.2 ·φ
де φ – коефіцієнт, який умовно дорівнюється кутовому розміру зони і приймається рівним 360º
SЗМХЗ = 8,72 · 10-3 · 12,42 2 ·360 = 484,24 км2
5) Визначаємо площу прогнозованої зони хімічного забруднення :
SПЗХЗ = К· Гмін.2 ·N0,2
де К – коефіцієнт, який залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря, К= 0,081; N – час, на який розраховується глибина ПЗХЗ, N = 4 год.
SПЗХЗ = 0,081· 12,42 2 ·40,2 = 16,487 км2
6) Визначаємо ширину прогнозованої зони хімічного забруднення при інверсії:
Ш = 0,3 · Гмін.0,6 = 0,3 · 12,42 0,6 = 1,36 км
7) Визначаємо можливі втрати серед робітників об'єкту та населення і їх структуру в умовах можливої аварії з розливом ціаністого водню:
Керуючись відношенням забезпеченності протигазами та умовами перебування людей можна зробити висновок: якщо процент забезпечення протигазами становить 60%, то можливі загальні втрати на відкритій місцевості – 40%, а в будівлях – 22%.
Нехай 50% населення використовують ватно-марлеві пов'язки, тоді:
800 чоловік
 |
400 чоловік використали 400 чоловік не використали 
40% втрат 50% втрат
| | |
160 чоловік 200 чоловік
Загальні втрати складають: 360 чоловік.
Структура втрат може розподілятися за такими даними:
- Легкі – до 25%, що складає до 90 чоловік
- Середньої тяжкості – до 40%, що складає до 144 чоловік.
- Зі смертельними наслідками – до 35%, що складає до 126 чоловік.
8) Визначаємо прилади для виявлення в атмосфері ціаністого водню та проведення хімічної розвідки.
Для виявлення ціаністого водню використовують універсальний газосигналізатор УГ-2, який вимірює конценрацію шкідливих парів в повітрі робочої зони виробничих приміщень. Визначення конценрації пару НХР в повітрі здійснюється за еталонами пофарбування індикаторів. Виміри проводяться 2-3 рази і оцінка здійснюється по середньому арифметичному значенню.
9) Визначаємо необхідні розчини (речовини) для нейтралізації ціаністого водню та їх кількість, назвати технічні засоби, що використовуються при нейтралізації, способи і засоби ліквідації наслідків аварії з виливом ціаністого водню.
Для нейтралізації ціаністого водню необхідно розпилити воду в хмарі небезпечної речовини
10) Визначаємо необхідні засоби індивідуального захисту в умовах виливу ціаністого водню. Визначаємо допустимий час перебування людей у засобах захисту шкіри за максимальним показником температури повітря в районі ХНО
При тривалому перебуванні в атмосфері з високою (більше 0,5 міліграма/л) концентрацією синильної кислоти без засобів захисту шкіри, не дивлячись на наявність протигаза, може відбутися отруєння в результаті резорбції отрути. Особливо небезпечне зіткнення з рідкою синильною кислотою, проте такий випадок в бойовій обстановці маловірогідний.
Надійно захищає в польових умовах від поразки синильною кислотою ізолюючі протигази.
Допустимий час перебування людей у засобах захисту шкіри при t =20ºС складає 0,8 години. Для збільшення часу постійного знаходження людей в ізолюючих засобах захисту шкіри можно використати охолоджуючі екрани із бавовнянопаперової тканини, які одягають поверх захисного одягу і періодично змочувати водою з температурою не більше + 20ºС.
11) Складаємо схему зони можливого хімічного забруднення по довгостроковому прогнозуванні з показом на ній прогнозованої зони хімічного забруднення з урахуванням домінуючого в районі ХНО напрямку вітру.
Висновки: Внаслідок аварії на ХНО трапився вилив 5 тонн ціаністого водню.
При швидкості вітру 1 м/с та СВСП – інверсія утворилася зона можливого хімічного забруднення в вигляді сектору під кутом 360º, глибиною 12,42 км і площею – 484,24 км2
Ширина прогнозованої зони хімічного забруднення склала – 1,36 км.
Жилий масив,що розташований за 3 км від ХНО знаходиться в зоні хімічного забруднення. Уражаюча дія ціаністого водню на робітників розпочнеться зразу після аварії, час уражаючої дії розлитої НХР – 37,5 хв.
Хмара ціаністого водню підійде до населеного пункту через 36 хв.
Глава ІІ Визначення характеру небезпечних хімічних речовин, засобів захисту та відповідних дій при аварії на залізничному транспорті з виливом НХР (аварійна карточка)
Завдання
На залізниці сталася аварія з виливом пірідіну. На північ від місця розливу пірідіну,на відстані 130 м знаходиться озеро, а в радіусі 1 км розташовані населені пункти, підприємства, сільськогосподарські ферми. Азимут напрямку вітру – 225 º, зі швидкістю – 3 м/с.
Визначити характер НХР, засоби захисту та відповідні дії в осередку можливого хімічного ураження.
Розв'язування
1. Небезпечний вантаж – пірідін, ступінь його токсичності – 2.
2. Основні властивості пірідіну – рідина без кольору з неприємним запахом. У воді легко розчинна, пари цієї речовини важчі повітря і скупчуються в низьких ділянках поверхні. Основними видами небезпеки є : спалахує від іскри та полум'я; розлита рідина при нагріванні вивільнює спалахуючі пари; ємності можуть вибухати при нагріванні. Небезпека для людини: небезпечен при вдиханні, потрапленні в очі та на шкіру. Першими ознаками отруєння є: сухість і зуд шкіри, кашель, втрата свідомості, судоми.
3. Засобами індивідуального захисту є : ізолюючий протигаз, респіратор РПГ-67А, захисний прорезиновий костюм, а також резинові рукавиці і чоботи.
4. Нейтралізація пірідіну проводять за допомогою розпилення води для осадження парів. Якщо відбулися невеликі витоки, то промити великою кількістю води.
5. Необхідні дії в різних умовах:
a) загального характеру:
- видалити сторонніх;
- уникати низьких місць;
- ізолювати небезпечну зону і дотримуватися правил
пожежної небезпеки;
- в зону аварії входити тільки в захисному костюмі;
- постраждалим надати першу домедичну допомогу.
b) при викиді (розливу):