Оцінка обстановки на підприємствах легкої промисловості у надзвичайних ситуаціях (стр. 2 из 2)
Розміри зони хімічного зараження залежать від типу і кількості викинутих в навколишнє середовище СДОР, метеорологічних умов, ступеня вертикальної стійкості повітря /інверсія, ізотермія, конвекція/, топографічних властивостей місцевості /відкрите, закрите/ та умов зберігання СДОР /обваловані чи необваловані ємкості з СДОР/.
Послідовність оцінки обстановки
1. Визначаємо ступінь вертикальної стійкості повітря за Додатоком 4 – конвеція.
2. Визначаємо глибину поширення хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями по додатку 5.
Оскільки швидкість вітру 1 м/с, тип СДОР – сірчаний ангідрид, маса СДОР 100 т, то Г = 17,5 км
3. Визначаємо ширину і площу зони хімічного зараження. Ширина визначається із співвідношень: при конвекції
Ш = Г * 0,03= 0,03 * 17,5 = 0,525 (км).
де Г - глибина зони зараження, км.
Площа зони хімічного зараження розраховується як площа рівнобедреного трикутника.
S= 0,5Г * Ш = 0,5* 17,5*0,525= 4,59375 (км2)
4. Наносимо зону хімічного зараження не карту-схему.
5. Визначаємо чає підходу зараженого повітря до найближчого населеного пункту, який потрапляє в зону зараження.
Час підходу (t, хв) визначається як частка від ділення відстані (R, м) від місця розлиття СДОР до ближчої межі даного населеного пункту на середню швидкість (W, м/с) переносу зараженого повітря.
W =2 м/с, R = 9900 м
t= 9900/(2*60)= 82,5 хв
Середня швидкість переносу зараженого повітря визначається з додатку 6.
6. Визначаємо тривалість уражаючої дії СДОР (tуд) в місці розлиття (Додаток 7).
Оскільки швидкість вітру 1 м/с, вид СДОР – сірчаний ангідрид, вид сховища – необваловане, то tуд= 1,3 год.
7. Висновок: основними заходами для захисту виробничого персоналу підприємства і населення можуть бути:
- оповіщення робітників, службовців і населення Соть та Високого про загрозу, хімічного зараження;
- використання засобів індивідуального захисту;
- прийняття заходів по безаварійній зупинці виробництва та укриття виробничого персоналу об'єкту в сховищі або його евакуація з зони хімічного зараження;.
- евакуація населення з Соть та Високого, до розрахункового початку зараження – 82,5 хв, евакуацію проводити в сторону, перпендикулярну напряму вітру.
- час перебування у сховищі виробничого персоналу та населення Соть та Високого не менше 15,4 години.
Рішення про вихід з укриття і поновлення роботи приймається після проведення хімічної розвідки і дегазації місцевості, будівель і устаткування.
4. МЕТОДИКА ОЦІНКИ ОБСТАНОВКИ ПРИ РАДІОАКТИВНОМУ ЗАРАЖЕННІ ТЕРИТОРІЇ ПІДПРИЄМСТВА ВНАСЛІДОК АВАРІЇ НА АТОМНІЙ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ
При радіоактивному зараженні місцевості, в тому числі і території підприємства, виникає можливість опромінення виробничого персоналу.
Критерієм ступеня впливу радіоактивних випромінювань на людей є допустима доза випромінювання, яку може одержати виробничий персонал за визначений період часу в конкретних умовах.
Ддоп = 0,5 рад(0,57 рентген) за перший рік від моменту аварії.
При можливій річній дозі 0,5 рад < Д ≤ 0,5 рад необхідно провести заходи для зниження дози.
При можливій річній дозі більше 5 рад (5,7 рентген) необхідно проведення евакуації людей з зони радіоактивного зараження.
При оцінці радіаційної обстановки виділяють дві фази аварії на АЕС - ранню і середню.
Рання фаза - час від моменту аварії до припинення викидів радіоактивних речовин.
При оцінці радіаційної обстановки методом прогнозування її тривалість приймають рівною 10 діб. Можлива доза випромінювання, одержана людьми на ранній фазі, може бути визначена за формулою
; 
де Рсер. - середній рівень радіації; t - тривалість ранньої фази аварії в годинах (240 годин); РП1 і РК1 - рівні радіації на початку і в кінці ранньої фази аварії; Косл - коефіцієнт ослаблення.
Коефіцієнт ослаблення залежить від тривалості перебування людей на протязі доби на відкритій місцевості, в будинках і виробничих будівлях. В звичайному режимі приймають, що робітники і службовці знаходяться дома ( Косл.д.), на роботі в цеху ( Косл.ц.) і на відкритій місцевості (Косл.в.м.) по 8 годин на протязі доби. В цьому випадку
;Значення Косл.д., Косл.ц,, Косл.в.м. є в довідникові даних.
На ранній фазі аварії можна проводити слідуючі заходи для захисту людей і зменшенню дози випромінювання:
- укриття людей в захисних спорудженнях;
- використання засобів індивідуального захисту;
- герметизація виробничих і житлових приміщень від попадання радіоактивного пилу;
- йодна профілактика;
- захист продуктів харчування, води від радіоактивного зараження;
- обмеження часу перебування людей на відкритій місцевості.
Середня фаза - час від моменту завершення формування радіоактивного сліду до прийняття всіх заходів захисту населення, її розрахункова тривалість приймається рівною 355 добам.
Можлива доза випромінювання (Д2) на середній фазі визначається
;де РП2, РК2 - piвні радіації на початку (tП) і в кінці (tК) середньої фази аварії, tП = 10 яіб; tК = 355+10 діб (час у формулу підставляють в годинах).
;На середній фазі аварії можуть проводитися такі заходи для захисту людей і зниження дози випромінювання:
- йодна профілактика;
- дезактивація виробничих будівель, житлових будинків, територій підприємства та місць перебування населення;
- обмеження споживання забруднених продуктів і води.
Послідовність оцінки обстановки
1. Визначаємо коефіцієнт ослаблення при звичайному режимі роботи і відпочинку виробничого персоналу.
;2. Визначаємо дозу випромінювання, яку може отримати виробничий персонал на ранній фазі аварії в звичайному режимі роботи і відпочинку.
Рср = (13+4) / 2= 8,5 (мР)
Д1 = (8,5*240) / 2,68= 761,2 (мР/год)
3. Визначаємо дозу випромінювання, яку може отримати виробничий персонал на середній фазі аварії.
Рк1 = Рп2 = 4
Рк2 = 4 (365/10) (мР)
Д2 = 1,7 (1,092*365-4*10) / 2,68 (мР/год)
4. Визначаємо річну дозу, яку може отримати виробничий персонал.
Дріч = Д1 + Д2 = 761,2+227,45= 988,67 мВ = 0,98 Р
5. Висновок: при річній дозі в межах від 0,5-5,7 (рентген ) проводяться захисні заходи, передбачені для ранньої і середньої фаз.