Розрахунок водопроводу і водопостачання для потреб міста (стр. 3 из 4)
Втрати напору визначаються по заданим діаметрам та витратам на ділянках водопровідної мережі за формулою:
, м (2.16)Аі - питомий опір трубопроводу і-тої ділянки (додаток 8);
lділ. і - довжина ділянки, м;
qділ. і. - витрати води по ділянці, л/с.
Таблиця 2.4. Визначення швидкості руху води по ділянках мережі під час пожежі
| Ділянка | Діаметр трубопроводу ділянки, мм | Питомий опір трубопроводу | Витрата води по ділянці qділ, л/с | Довжина ділянки, м | Втрати напору на ділянці, м |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| 1-2 | 250 | 2,638 | 78,7 | 300 | 4,90 |
| 2-3 | 250 | 2,638 | 73,7 | 500 | 7,16 |
| 3-4 | 200 | 8,608 | 40,8 | 400 | 5,73 |
| 4-5 | 200 | 8,608 | 32,8 | 900 | 8,33 |
| 5-6 | 200 | 8,608 | 32,8 | 400 | 3,70 |
| 6-7 | 150 | 39,54 | 21,9 | 500 | 9,48 |
| 1-7 | 200 | 8,608 | 27,9 | 600 | 4,02 |
| 3-6 | 200 | 8,608 | 21,9 | 900 | 3,72 |
м, (2.17)з урахуванням втрат напору в можливих напрямках руху води від вододжерела до диктуючої точки:
(2.18) 
(2.19) 
(2.20)3. Розрахунок водонапірної башти
Водонапірна башта призначена для:
регулювання нерівномірності водоспоживання;
збереження недоторканого запасу води на гасіння однієї зовнішньої та однієї внутрішньої пожежі протягом 10 хвилин з урахуванням максимальних витрат на інші потреби;
підтримання необхідного напору у водопровідній мережі.
Необхідний напір води створюється завдяки гідростатичному напору води з баку башти. Тобто залежить від висоти його встановлення. Тому бажано водонапірну башту встановлювати на самій високій точці мережі, тоді з урахування рельєфу місцевості можна фактичну висоту башти проектувати меншою.
Слухач повинен вибрати на плані мережі місце встановлення водонапірної башти.
3.1 Визначення об’єму баку водонапірної башти
Об’єм баку водонапірної башти визначається відповідно до п.9.1 [4] як сума регулюючого та недоторканого запасу.
, м3 (3.1)де Wрег - регулюючий об’єм баку, м3;
WНЗ - об’єм недоторканного запасу води, м3.
Регулюючий об’єм баку водонапірної башти призначений для регулювання нерівномірності водоспоживання, тобто різниці між подачею насосів насосної станції ІІ підйому та водорозбору з мережі. Якщо подача насосів перевищує водоспоживання вода надходить до баку башти. При підвищенні водозбору - накопичена у баці вода поступає до мережі додатково до подачі насосів.
Регулюючої частини баку визначається за графіком нерівномірності водоспоживання та графіком режиму роботи НС-ІІ. У випадках коли немає графіків використовується методика наведена у [4].
Приймаємо Wрег = 0,1 · Qрозр = 0,1 · 4755 ≈ 430 м3 (3.2)
Недоторканий запас води баку водонапірної башти складає
м3, (3.3)де
м3- запас води, необхідний на t = 10 хвилин гасіння пожежі, поки не включаться до роботи пожежні насоси - підвищувачі, що забезпечать подачу пожежних витрат води в мережу (п.9.5 [4]);
м3- запас води, що необхідний на потреби населеного пункту та виробничого підприємства в годину максимального водоспоживання (без урахування витрат води на прийняття душу робочими на підприємстві) протягом t = 10 хвилин ([4] п.9.5).
Об’єм баку водонапірної башти складає:
м3. (3.4)3.2 Розрахунок висоти водонапірної башти
Водонапірна башта повинна бути встановлена на самій високій точці мережі, тобто проектуємо її в вузлі 5.
Висота водонапірної башти складає
м, (3.5)де
=22 м - втрати напору (до пожежі) в мережі; 
м - вільний напір в диктуючій точці; 
- геодезична відмітка диктуючої точки (визначаються за генеральним планом), м; 
- геодезична відмітка встановлення водонапірної башти (визначаються за генеральним планом), м.3.3 Вибір типової конструкції водонапірної башти
Приймається типова безшатрова залізобетонна башта з стальним баком. (проект ЦНДІЕП) висотою 42 м та об’ємом баку 500 м3 (додаток 6).
Знаючі обсяг типового баку водонапірної башти, визначається його діаметр
м, (3.6)де
= 500 м3 - об’єм баку типової водонапірної башти.Знаючі діаметр типового бака, визначається його висота
м. (3.7)4. Розрахунок резервуарів чистої води
Загальний об’єм резервуарів чистої води складається з величини регулюючого об’єму та об’єму недоторканного запасу води ([4], п.9.1).
4.1 Визначення об’єму резервуарів чистої води
Регулюючий об’єм резервуарів (4.1) складає
м3, (4.1)Недоторканий запас води в резервуарах (4.2) складає
м3, (4.2)де
м3- запас води, необхідний на t = 3 години гасіння пожежі (п.9.4 [4]);
= 40 л/с - витрата води на пожежогасіння; 
м3- запас води, що необхідний на потреби населеного пункту та виробничого підприємства в годину максимального водоспоживання (без урахування витрат води на прийняття душу робочими на підприємстві) протягом t = 3 години ([4] п.9.4, 2.21, 2.24).
Загальний об’єм резервуарів чистої води складає (4.3)
м3. (4.3)Відповідно до п.9.21 [4], приймається (додаток 7) два типових залізобетонних резервуари (проект Союзводоканалпроект) розмірами кожного:
об’єм - 1500 м3;
довжина - 18 м;
ширина - 18 м;
глибина - 4,84 м.
5. Підбір насосів для насосної станції першого підйому
Насосна станція першого підйому працює в рівномірному режимі та подає воду через очисні споруди до резервуарів чистої води. При цьому за добу насоси повинні подати 100% води (Qрозр). Тобто кожен час насосі подають РНС-І= 100/24
4,17%. Режим работи НС-І під час пожежі не змінюється.Для підбору насосів необхідно знати їх розрахункові параметри: розрахункову витрату води Qн та розрахунковий напір Нн.
5.1 Визначення розрахункових витрат води насосної станції першого підйому
Розрахункові витрати для насосів складають:
до пожежі (5.1)
м3/год, (5.1)де 4,17 - щогодинна подача води насосами,% від
розрахункової витраті води, що визначалась в п.1.4 за формулою (1.16);при пожежі (5.2)
м3/год (5.2)або (5.3)
м3/год. (5.3)5.2 Визначення розрахункового напору насосної станції першого підйому
Розрахунковий напір насосів для насосної станції першого підйому складає: