Існуючі методи економічної мотивації роботи з охорони праці на підприємствах у сучасних умовах господарювання затруднені за недостатністю коштів на проведення відповідних організаційно-технічних заходів і стимулювання персоналу, тому вирішення завдань роботи з охорони праці на підприємствах може бути досягнуто шляхом підвищення ефективності господарської діяльності.
Існуючий порядок централізованого управління господарською діяльністю підприємства, коли всі важелі управління знаходяться у першого керівника застарів. Цей порядок пригнічує ініціативу і продуктивність праці в трудових колективах. Необхідно докорінно змінити порядок управління виробничою діяльністю.
Досвід передових країн показує, що на підприємстві доцільно ввести посаду виборного керівника — менеджера, який обирається на зборах акціонерів на період 2-3 роки. Якщо обраний менеджер за цей термін не підніме виробництво, то його на зборах акціонерів замінюють іншим.
Таким чином, менеджер буде зацікавлений у підвищенні ефективності роботи підприємства, бо від цього залежить його благополуччя, зарплата і дивіденди акціонерів.
Менеджер у першу чергу повинен займатися перспективними, стратегічними питаннями, маркетингом, забезпечуючи підприємство ринком збуту продукції і сировинними матеріалами, сучасною технологією і обладнанням.
Всі інші поточні питання роботи підприємства він віддає керівникам структурних підрозділів, їх трудовим колективам. В цьому випадку головним завданням керівника підприємством стане створення таких умов роботи, щоби працівники найкращим чином змогли здійснювати мету роботи, самостійно спрямовувати свої зусилля на виконання завдань підрозділу.
Таким чином, адміністративне управління замінюється управлінням на досягнення мети роботи. Керівництво тільки допомагає виконавцям поставити мету діяльності. Виконавцям надається можливість вирішувати завдання роботи самостійно за допомогою власної ініціативи і методів. Вони не знаходяться під постійним контролем керівництва.
Особливо значна роль безпосереднього керівника трудового колективу — майстра. Він повинен знати всіх робітників не тільки за іменами, а знати їх особисті, сімейні проблеми, повинен проявляти участь до турбот робітників, розмовляти з ними на особисті теми і робити все для того щоби підняти їх моральний дух, підвищувати їх професійну майстерність.
В результаті децентралізації виробництва турбота про прибуток стане головною метою всіх членів трудових колективів, тоді як при централізованому управлінні це відносилось тільки до керівництва. Такий порядок стимулює керівників підрозділів і трудові колективи докладати персональні зусилля для піднесення підприємства. Для цього кожний підрозділ повинен мати свій власний фінансовий баланс, власну відомість прибутків і витрат. Таким чином центральне керівництво підприємства здійснює перспективне планування, а всі інші поточні питання передає в підрозділи. Головна мета керівника підприємства — випуск продукції найсучаснішого виду і поліпшення умов праці на виробництві. Децентралізація виробництва звільняє керівника підприємства від повсякденної рутинної роботи і націлює його на стратегічні цілі досягнення всебічного успіху підприємства. Особлива увага повинна приділятися підготовці управлінського персоналу, підвищення його професійного рівня.
Підвищення ефективності виробництва сприяє також метод «участі в прибутках», який полягає в тому, що працівники якусь частину заробітної плати (15-20 %) переводять у фонд розвитку підприємства, а визначені відсотки з того фонду отримують у кінці року за результатами господарської діяльності підприємства. Це підвищує зацікавленість робітників і службовців у кінцевих результатах їх діяльності.
Старі методи управління відводили головну роль зовнішньому контролю за людською поведінкою, примушуючи людей працювати, або за матеріальну винагороду або за загрозу покарання. Сучасні методи керівництва спрямовані на самоконтроль і самоуправління. При цьому виходять з того що людина працює краще, коли робота їй подобається і вона досягає поставленої мети. Сприятливі умови праці, людське відношення до підлеглих і допомога суспільству сприяє підвищенню ефективності праці і зниженню витрат. Всі працівники повинні відчувати власну співучасть у досягненні мети роботи колективу і розуміти, що всі вони належать одній великій сім'ї. Цьому сприяє підвищення кваліфікації персоналу, навчання на фахових курсах з питань охорони праці. Такі курси створюють у робітників відчуття приналежності до свого підприємства, підрозділу, підсилюють їх спрямованість до навчання і самовдосконалення.
Керівники підприємств і підрозділів повинні виявляти справжній зацікавлений, доброзичливий інтерес до життя і благополуччя підлеглих працівників, турбуватися за них. При цьому виходять з того, що люди є найвищою цінністю підприємства. Тому головною рисою менеджера є здатність налагоджувати контакт з людьми.
Відношення працівників до трудових обов'язків залежить не тільки від рівня заробітної платні, а і в значній мірі від їх впевненості в постійній зайнятості, повазі, признанні, інтересу до роботи. Завдання керівника — сполучення твердого керівництва з наданням підлеглим можливості проявляти власні творчі здібності, ініціативу й індивідуальність. Керівник повинен постійно інформувати підлеглих про стан справ. Це підвищує у людей інтерес до роботи. Кожний працівник повинен усвідомити, що його робота дуже важлива, що без його участі підприємство може зупинитися. Сприятливі і безпечні умови праці на робочих місцях є важливим чинником підвищення продуктивності праці. Додаткові витрати на поліпшення охорони праці скуповуються багаторазово. Про це свідчить досвід розвинутих країн.
Таким чином, можна сформулювати такі пропозиції щодо підвищення ефективності діяльності з охорони праці на підприємствах.
1. Запорукою зниження рівня виробничого травматизму і поліпшення стану охорони праці є піднесення економіки, що в сучасних умовах господарювання може бути досягнуто лише шляхом децентралізації виробництва, введення на нерентабельних підприємствах посади найманого менеджера, який підзвітний і переобирається на зборах акціонерів.
Всі госпрозрахункові підрозділи підприємства переводяться на самостійний фінансовий баланс. Це відкриє ініціативу і творчість трудових колективів у досягненні прибутковості виробництва і одночасно вирішить проблеми охорони праці.
2. Поліпшення стану охорони праці на підприємствах може бути досягнуто шляхом переходу від проведення окремих розрізнених заходів до системи планомірного цілеспрямованого управління цією діяльністю з чітким визначенням для кожного структурного підрозділу підприємства переліку і змісту завдань і функцій управління.
Завдання роботи з охорони праці витікають із всієї виробничої діяльності підрозділів підприємства і спрямовані на виконання вимог державної політики з охорони праці.
3. Основними функціями управління згідно сучасної теорії менеджменту є:
- планування;
- організація;
- мотивація;
- контроль.
Функція планування забезпечує виконання державної політики з охорони праці і включає в собі працеохоронний аудит, моніторинг, маркетинг, прогнозування необхідних заходів охорони праці з метою попередження виробничого травматизму, профзахворювань і покращання умов праці. Для цього розробляються відповідні цільові програми і проводиться перспективне, біжуче і оперативне планування роботи з охорони праці. Плани перш за все повинні мати цільову спрямованість на запобігання травматизму і профзахворювань. Плани повинні бути оптимізовані на досягнення найбільших результатів при даних витратах.
Функція організації встановлює обов'язки, права і відповідальність кожної посадової особи з вирішення встановлених завдань управління охороною праці організації служби охорони праці, профспілкового і громадського контролю.
Функція мотивації повинна бути спрямована на створення в кожному структурному підрозділу підприємства системи людських відносин до підлеглих, застосування методів морального і матеріального стимулювання персоналу.
Функція контролю, обліку і аналізу роботи з охорони праці повинна бути комп'ютеризована, з застосуванням сучасних методів аудиту, що активізує цю діяльність.
4. З метою виконання планових та інших завдань роботи з охорони праці на підприємствах необхідно створювати фонди охорони праці, відраховуючи для цього 1% від обсягу реалізації продукції (послуг).
5. Сплати штрафних санкцій з боку підприємств повинні проводитися з прибутку підприємств і не накладатися на собівартість продукції (послуг).
6. Важливе значення для активізації роботи з охорони праці на підприємствах має створення Фонду страхування від нещасних випадків і профзахворювань з диференційованими тарифами в залежності від рівня ризику даного виробництва.
7. Продукція, яка випускається підприємствами повинна мати сертифікат на відповідність до вимог нормативної документації з охорони праці, а також необхідно здійснювати експертизу і ліцензування проектно-конструкторської і технологічної документації на відповідність до нормативних актів.
8. На підприємствах слід здійснювати систематичне інженерне забезпечення системи управління охороною праці шляхом приведення виробничого обладнання, технологічних процесів, будівель і споруд, санітарно-гігієнічного стану, санітарно-побутового забезпечення та ін. у відповідність до вимог нормативних актів з охорони праці з застосуванням сучасних методів інжинірингу і реінжинірингу.
9. Для інструктажу і навчання працівників з охорони праці застосовувати сучасні методи активного навчання, виховання у працівників психології безпеки і культури безпеки, коли чиїсь небезпечні дії були б неможливі. Перед кожною потенційною небезпечною операцією складається план її виконання, виписується наряд-допуск, проводиться детальний інструктаж. При першому порушенні правил безпеки порушнику дається попередження, при повторному — дії згідно КЗпП.